Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Криза влади

ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ | РЕАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ | КОНЦЕПЦІЇ ВЛАДИ | Понятие политической власти и ее существенные черты. | Основания политической власти, ее легитимность и структура | Основные функции, формы и уровни политической власти | Новые тенденции в развитии политической влас­ти | Влада як соціальний феномен | Структура влади | Політична легітимність |


Читайте также:
  1. VII. ВЛАДИМИР
  2. Александр Брондман, Евгений Курбаков, Олег Погожев, Елена Преснякова, Алексей Кондаков, Валерий Беседин, ???, ???, Андрей Миансаров и Владимир Полонский.
  3. Андрей Владимирович Ивойлов
  4. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю
  5. В воскресенье, 29 июня, президент России Владимир Путин в телефонном разговоре с Президентом Украины Петром Порошенко призвал его продлить перемирие.
  6. В спорах о и с Владимиром Соловьевым
  7. Взаємовідносини бюрократії і влади

Будь-яка влада може зазнати кризи і це підриває ефективність народного і держав­ного суверенітету. У своїй гносеологічній

основі криза влади є не що інше, як комплекс невідповідності (неадекватності) відправлення владних функцій сукупній суспільній потребі - потребі в стабільності. Державна політика як опосеред­кування ідеалів та інтересів соціальних груп не в змозі забезпечи­ти баланс (чи консенсус) учасників політичного процесу традиційними правовими методами. Згідно з Платоном, держава в цьому випадку не може служити суспільному благу, а за Арістотелем - вона не може забезпечити користь у суспільстві. Причинно-наслідковий механізм кризи влади:

• Втрата владою своєї легітимності, найчастіше це набуває характеру процесу, криза виявляється в перманентно-латентній формі.

• Вузькість сфери політичного регулювання (упорядкуван­ня) - відірваність органів центральної влади від органів місцевого самоврядування, слабкі комунікації між двома рівнями влади, це і криза інклюзиви ості, коли рішення Центру ігноруються чи де­формуються в низових ланках влади.

• Монополізація державної влади політичною партією; це призводить до ідеологізації суспільного життя, політизації економіки, до «нової редакції» соціальної інженерії з усіма її недоліками.

• Аморфність соціально-класової структури, переважання в ній маргіналів та декласованих верств; це зумовлює поляризацію і неузгодженість соціальних інтересів, відсутність конструктив­них ідеалів.

• Слабка соціальна ефективність політичних інститутів: у несприятливому соціальному середовищі вони вимушені коливатись між логікою вибору (суб'єктивного за своєю природою) і логікою об'єктивних умов, надають перевагу волюнтаристському підходу. Це може викликати соціальний регрес.

• Двовладдя або «класичний поліцентризм» — це «поділений» суверенітет державної влади, політична аномалія, ілюзорний баланс

цих сил має тимчасовий характер, у перспективі є неминучим розпад влади.

• Існування військового істеблішменту, що досяг гіпертро-фованих масштабів, домінування військово-промислового ком­плексу в економіці, інтенсифікація військових приготувань та її вплив на ринку праці тощо. Зрозуміло, що це не всі можливі причини кризи влади.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 211 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Політична влада -державна влада.| Типологія криз

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)