Висновки

1. На підставі теоретичного аналізу проблеми самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів та особливостей організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін доведено, що проблема вдосконалення самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при вивченні дисциплін педагогічного циклу є недостатньо дослідженою. Проведений аналіз надає можливість дійти висновку про необхідність подальшого удосконалення організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ.

Доведено, що дисципліни педагогічного циклу займають важливе місце у процесі навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей і правильно організована самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів з педагогічних дисциплін забезпечує глибоке засвоєння теоретичних знань, формування потреби в постійному їх поповненні й оновленні, оволодіння раціональними прийомами і методами самоосвіти.

2. Виявлено дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (наявність базових теоретичних знань із психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін; забезпечення розвитку у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь самостійної роботи з педагогічних дисциплін; використання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; розвиток позитивної мотивації студентів на інтеграцію фахово-інженерного та педагогічного змісту самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін; розроблення відповідного методичного забезпечення організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей із дисциплін педагогічного циклу; реалізація системи контролю самостійної роботи студентів, спрямованої на корегування недоліків організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін) та запропоновано рекомендації до їх реалізації.

3. Побудовано модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка дозволяє забезпечити цілісність організації самостійної роботи студентів та розглядати її як цілеспрямовану взаємодію педагога та студентів з метою формування умінь та навичок самостійної роботи, поступового переведення студентів на рівень самоорганізації через узгодження мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм організації самостійної роботи.

Під час дослідження уточнено показники результативності організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: теоретичні знання з педагогічних дисципліни; практичні вміння з педагогічних дисципліни; успішність із педагогічних дисципліни; вміння виконувати складні та значні за обсягом завдання; відповідність самооцінки студентів результатам контрольних заходів; наявність ускладнень під час контрольних заходів; вибір рівнів пізнавальних завдань під час контрольних заходів; задоволеність студентами результатами контрольних заходів; психологічний дискомфорт під час контрольних заходів; самооцінка емоційного стану під час контрольних заходів; самооцінка психологічної атмосфери під час контрольних заходів.

Здійснено дослідно-експериментальну перевірку результативності моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов.

Констатувальний експеримент дав можливість визначити стан організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Було з’ясовано, що більшість студентів незадоволені організацією цієї роботи та вважають за необхідне поліпшення стану організації самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Експериментально перевірено результативність розробленої моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов. Наприклад, у контрольній вибірці низький рівень сформованості знань та умінь з педагогічних дисциплін суттєві не змінився, а в експериментальній вибірці він зменшився майже вдвічі; високий рівень успішності з педагогічних дисциплін в контрольній вибірці майже не змінився (10,46 % на початку експерименту та 13,16 % наприкінці), а в експериментальній групі високий рівень успішності збільшився на 8,61 % (15,07 % на початку експерименту та 23,68 % наприкінці).

Порівняння результатів середніх значень високого рівня сформованості умінь самостійної роботи студентів контрольної групи (35,96 % на початку експерименту і 38,41 % наприкінці) та експериментальної групи (38,44 % на початку експерименту та 50,13 % відповідно) дозволяє зробити висновок про те, що більш високий рівень сформованості умінь самостійної роботи спостерігається у студентів експериментальної групи. Результати експерименту свідчать про статистично значущі відмінності за критерієм Вілкоксона – Мана – Вітні.

У результаті кореляційного й регресійного аналізу комплексу формувального експерименту було виявлено кореляційні зв’язки між окремими змінними, що може бути використано при плануванні й організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Підтверджено вихідні положення гіпотези: результативність організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін підвищиться, якщо у практику навчання у вищій інженерно-педагогічній школі впровадити авторську модель та іманентні їй дидактичні умови.

4. За результатами експериментальної перевірки результативності авторської моделі та іманентних їй дидактичних умов було розроблено навчально-методичний посібник з організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти» та методичні рекомендації для викладачів інженерно-педагогічних навчальних закладів.

Навчально-методичний посібник містить теоретичні відомості з тем курсу «Дидактичні основи професійної освіти», зміст практичних занять, питання для самоперевірки та варіативну дидактичну систему пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Метою методичних рекомендацій є висвітлення теоретичних та практичних аспектів розроблення варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів.

Дисертація дозволяє окреслити коло проблем, що потребують подальшого розроблення та вивчення: розроблення та експериментальна перевірка моделей організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення фахово-інженерних дисциплін; розроблення більш сучасної системи оцінювання відповідно до вимог Болонського процесу.

Додаток А

Таблиця А. 1

Предмети педагогічних досліджень з проблеми організації самостійної роботи й пізнавальної самостійності

(опрацьовано автором на основі досліджень)

[3;11; 17; 34; 35; 42; 43; 70; 78; 79; 86; 125; 127; 128; 142; 144; 148; 155; 170; 174; 181; 182; 190; 193; 202; 213; 214; 230; 236; 240; 247; 260; 268; 273; 274; 286; 306; 309; 316; 317; 320; 322; 324; 325; 326; 327; 361; 363; 381; 388; 391]

№ з/п	Предмет дослідження проблеми самостійної роботи й пізнавальної самостійності	Автори дослідження	Рік дослід-ження
1.	Історичний аспект проблеми розвитку активності й самостійності в дидактиці.	Л. Степашко Фан Мінь Ве В. Пилипчук
2.	Шляхи й засоби формування пізнавальної самостійності школярів.	І. Федоренко В. Майборода О. Савченко Г. Поддубська Г. Ткачук А. Сон М. Нормухамедова В. Тюріна А. Подлужна
3.	Формування вміння планувати навчальну діяльність.	Л. Бабенишева
4.	Розвиток пізнавальної самостійності.	Л. Ковтун
5.	Самостійні роботи як засіб педагогічного керівництва процесом формування пізнавальної активності й самостійності.	Г. Кулагіна

Продовження табл. А. 1

6.	Педагогічні основи організації самостійної роботи студентів (на матеріалі вивчення іноземних мов студентами перших курсів немовних ВНЗ).	В. Ужик
7.	Способи розвитку пізнавальної самостійності в процесі узагальнення знань.	Е. Сильнова
8.	Формування професійної самостійності в майбутнього вчителя.	Г. Гаврилова
9.	Умови формування основ діалогічного мислення.	М. Голубєва
10.	Процес виховання навчально-пізнавальної самостійності у студентів у процесі вивчення природничо-математичних наук.	Ч. Федорков
11.	Діяльність викладача й студента, а також закономірні зв’язки і стосунки, що виявляються у процесі навчання й підготовки студентів до професійної діяльності вчителя.	Р. Олейник
12.	Використання випереджувальних пізнавальних завдань як способу самостійної роботи молодших школярів у процесі навчання.	І. Трубавіна
13.	Управління НПД школярів.	Л. Ричкова
14.	Особливості диференціації навчання в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу (на матеріалах вивчення курсу історії педагогіки).	Л. Мартіросян
15.	Самостійна робота як чинник удосконалення процесу підготовки майбутнього вчителя музики.	І. Бобакова

Продовження табл. А. 1

16.	Розвиток пізнавальної самостійності школярів у процесі трудового навчання.	А. Ігнатенко В. Буринський
17.	Процес формування професійної самосвідомості майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.	Л. Римар
18.	Використання системи дидактичних пізнавальних завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках.	В. Василів
19.	Процес виховання навчально-пізнавальної самостійності в студентів-музикантів.	Г. Гарбар
20.	Психолого-педагогічні умови формування умінь самостійної навчальної роботи молодших школярів дидактичними засобами	Н. Крафт
21.	Розвиток самостійності мислення.	М. Нуритдинова
22.	Формування досвіду самостійної діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи.	Л. Головко
23.	Самостійна робота як засіб удосконалення графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.	В. Буринський
24.	Індивідуалізація методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.	Т. Дев’ятьярова
25.	Процес професійної діяльності вчителя з формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання.	І. Левіна
26.	Процес формування емоційної культури майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.	І. Аннєнкова

Продовження табл. А. 1

27.	Пізнавальна самостійність як компонент професійної діяльності вчителя початкових класів (на матеріалі вивчення психолого-педагогічних дисциплін).	Г. Адамів
28.	Процес виховання навчально-пізнавальної самостійності в школярів гуманітарного профілю в процесі навчання математики.	Т. Жданов
29.	Розвиток пізнавальної самостійності учнів засобами комп’ютерної техніки.	С. Каяліна
30.	Розвиток самостійної роботи учнів з підручником фізики за допомогою навчального відеозапису.	В. Молодцова
31.	Макетно-графічне моделювання як засіб вивчення технології швейних виробів майбутніми інженерами-педагогами.	Л. Тархан
32.	Основні педагогічні умови організації самостійної позааудиторної діяльності студентів під час вивчення іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі.	Л. Онучак
33.	Організація самостійної НПД| учнів 7 – 9 класів.	Л. Лутченко
34.	Взаємозв’язок психологічних (індивідуально-типологічних) та дидактичних чинників результативності самостійної роботи студентів.	Г. Романова
35.	Методична система організації самостійної роботи студентів економічних спеціальностей під час вивчення математики.	Н. Ванжа

Продовження табл. А. 1

36.	Зміст і форми організації професійної підготовки інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах Польщі.	Е. Нероба
37.	Зміст, основні компоненти та педагогічна технологія формування комунікативної культури студентів в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.	О. Уваркіна
38.	Методика формування творчих умінь у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі художньо-конструкторської підготовки.	О.Кириченко
39.	Організація самостійної роботи студентів агроколеджів із набуття умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки в процесі вивчення дисциплін фундаментального циклу.	В. Качурівський
40.	Зміст, методи і форми формування комунікативних умінь студентів вищого аграрного закладу освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.	В. Кручек
41.	Дослідження є спробою розробити методику організації самостійної роботи студентів з англійської мови у ВНЗ економічного профілю з використанням професійного Мовного Портфеля.	Н. Ягельська
42.	Зміст, методи, форми самостійної роботи студентів аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних дисциплін.	Т. Пащенко

Продовження табл. А. 1

43.	Педагогічні умови формування в майбутніх учителів праці і професійного навчання мотивації вивчення педагогічних дисциплін.	Л. Міхеєва
44.	Зміст і форми організації самостійної роботи студентів технічного коледжу в процесі навчання суспільних дисциплін.	А. Цюприк
45.	Методика формування педагогічних знань і вмінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі навчання комп’ютерних дисциплін.	Є. Громов
46.	Критерії та показники готовності до виховної діяльності майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності у професійно-технічних навчальних закладах.	О. Макаренко
47.	Методична підготовка студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології.	Т. Яковенко
48.	Педагогічні умови формування професійно-орієнтованого ставлення студентів економічного університету до дисциплін психолого-педагогічного циклу як базової складової підготовки за другою спеціальністю.	Л. Грущенко
49.	Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.	В. Кулешова
50.	Педагогічні умови формування суб’єктності майбутніх юристів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.	С. Пелипчук

Продовження табл. А. 1

51.	Педагогічні умови формування професійного мовленнєвого етикету в студентів ВНЗ інженерно-педагогічного профілю.	Г. Сукачова
52.	Інтеграція знань з методики фізики і психолого-педагогічних дисциплін у підготовці майбутнього вчителя фізики.	С. Ткаченко
53.	Організація диференційованої самостійної роботи студентів, яка забезпечує ії продуктивність у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін у коледжах технічного спрямування.	О. Королюк
54.	Педагогічна технологія формування професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у ВНЗ.	В. Кострач
55.	Мета, зміст, засоби й технологія формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь.	В. Кошелєва
56.	Зміст і технологія формування iндивiдуального стилю педагогічної діяльності майбутніх iнженерiв-педагогiв у психолого-педагогічній підготовці.	О. Прохорова
57.	Зміст і технологія підготовки майбутнього вчителя до професійної саморегуляції в процесі вивчення педагогічних дисциплін.	Н. Сеньовська

Продовження табл. А. 1

58.	Формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.	С. Хоменко
59.	Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій.	Н. Бойко
60.	Організація самостійної роботи студентівзаочної форми навчання вищих навчальних закладів юридичного профілю.	О. Василенко
61.	Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів.	В. Мальована
62.	Теоретичні основи і технологія організації самостійної позааудиторної роботи студентів педагогічних коледжів США.	І. Сулим-Карлір

Додаток Б

Таблиця Б1

Результати аналізу розроблених моделей організації самостійної роботи (опрацьовано автором на основі досліджень) [109; 209; 277; 300; 387; 393]

№ з/п	П.І. автора	Характеристика розробки
1.	Е. Королюк	Розробка моделі диференціації самостійної роботи студентів технічного коледжу в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.
2.	Н. Кабусь	Розробка інтегрованої моделі організації навчально-творчої діяльності старшокласників.
3.	С. Генкал	Розробка моделі організації самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів на основі індивідуальних освітніх проектів.
4.	В. Бебих	Створення моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів в процесі навчання англомовного ділового спілкування з використанням навчально-контролюючої комп’ютерної програми.
5.	А. Цюприк	Розробка моделі організації самостійної роботи студентів технічного коледжу на основі принципів ії організації.
6.	М. Парфьонов	Створення концептуальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічного керівництва самостійною роботою учнів.
7.	В. Качурівський	Розробка моделі організації самостійної роботи студентів.
8.	Н. Бойко	Розробка моделі організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Продовження табл. Б. 1
9.	О. Лопутько	Розробка моделі підготовки викладачів до організації самостійної роботи курсантів у ВНЗ МНС.
10.	Н. Пасмор	Розробка концептуальною моделі системи бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів ВНЗ юридичного профілю.
11.	В. Наумчук	Розробка моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.
12.	Л. Якушкина	Проектування моделі організації позааудиторної самостійної роботи студентів.
13.	Л. Разумова	Розробка структурно-функціональної моделі активізації самостійної роботи студентів ВНЗ у процесі професійної підготовки.
14.	О. Пряхіна	Розробка моделі інтерактивного електронного освітнього ресурсу (електронного зошита) для використання в освітньому процесі.
15.	В. Новиков	Побудова методичної моделі організації самостійної роботи студентів-математиків із застосуванням мережевих комп’ютерних технологій.
16.	О. Змієвська	Побудова моделі організації самостійної роботи студентів педагогічних спеціальностей.
17.	А. Замислова	Створення теоретичної моделі духовно-етичної орієнтації самостійної роботи студентів, спрямованої на розвиток їхньої професійної позиції.
18.	С. Маврін	Побудова моделі педагогічної взаємодії викладача із студентом у процесі самостійної роботи.

Продовження табл. Б. 1

19.	О. Прохорова	Розробка моделі педагогічного управління самостійною роботою студентів ВНЗ майбутніх юристів.
20.	Е. Єрмоловіч	Проектування моделі інформаційно-освітнього середовища для організації самостійної роботи в процесі вивчення дисципліни „Програмне забезпечення ЕОМ”.
21.	А. Єлизаров	Розробка моделі комп’ютерного інструментарію підтримки діяльності викладача з організації самостійної роботи при навчанні іноземної мови.
22.	Л. Хамула	Розробка дидактичної моделі використання АУК у процесі організації самостійної роботи учнів.
23.	Р. Юшко	Розробка моделі організації самостійної роботи студентів в рейтинговій системі навчання.
24.	М. Іванова	Розробка моделі процесу формування навчальних умінь студентів у позааудиторній самостійній роботі.
25.	Р. Титова	Розробка організаційно-педагогічної моделі самостійної роботи студентів педагогічного ВНЗ на основі контекстного підходу в професійній підготовці соціальних педагогів.
26.	В. Гришин	Розробка дидактичної моделі управління самостійною роботою студентів в процесі групової взаємодії.
27.	М. Самардак	Створення концептуальної моделі активізації самостійної роботи студентів при вивченні графічних дисциплін.

Продовження табл. Б.

28.	Т. Оленькова	Розробка моделі організації самостійної роботи студентів педагогічного вищого навчального закладу з вивчення курсу алгебри на основі сформульованих вимог.
29.	І. Власова	Розробка моделі організації позааудиторної| самостійної роботи студентів на основі дистанційних технологій (на прикладі навчальної дисципліни „Інформатика”) та ії експериментальна апробація.
30.	І. Копотюк	Обґрунтування моделі організації самостійної роботи студентів коледжу в процесі вивчення педагогічних дисциплін, що забезпечує розвиток їхньої професійно-пізнавальної активності.

Додаток В

Таблиця В. 1

Типологія пізнавальних завдань у системі самостійної роботи

(опрацьовано автором на основі дослідження А.Т. Ашерова) [17, с. 66]

Автор	Типи пізнавальних завдань
Е. Сильнова	Порівняння двох або кількох об’єктів: визначення ознак, аналіз зв’язків, відношень між цими об’єктами; виокремлення істотних ознак, схожості й відмінності об’єктів; їх зіставлення залежно від мети порівняння; висновок про результат порівняння. Підведення одиничного об’єкта під загальне положення, правило; визначення в одиничному об’єкті істотних ознак; відтворення загального положення (правила, висновку) відповідно до встановлених істотних ознак; співвідношення істотних ознак одиничного із загальним положенням (правилом, висновком); установлення відповідності цього одиничного об’єкта вказаному загальному положенню (правилу, висновку). Виокремлення головного в одному або кількох об’єктах: аналіз об’єктів; диференціювання істотних і неістотних ознак; узагальнення істотних ознак; формулювання висновку. Угрупування об’єктів за загальними ознаками: аналіз об’єктів; виявлення істотних ознак з об’єктів; порівняння об’єктів за істотними ознаками; формування груп об’єктів за загальними істотними ознаками. Визначення підстави угрупування цих об’єктів: аналіз ознак цих груп об’єктів; виявлення головних ознак, за якими об’єкти об’єднані в групи; установлення підстави їх угрупування. Розпізнавання об’єкта за окремими істотними ознаками: аналіз

Продовж. табл. додатку В.1

	цих (однієї або кількох) істотних ознак; відтворення знань про об’єкти, яким властиві ці ознаки; установлення зв’язків з іншими ознаками передбачуваного об’єкта; розпізнавання об’єкта за ознаками та їх зв’язками
Г. Гарбар	Репродуктивно-пізнавальні (створення фактичної бази для подальших узагальнень), початково-узагальнювальні (систематизація матеріалу на основі узагальнення), концептуально-логічні (активізація самостійного образного мислення), пошуково-узагальнювальні (формування нових знань), пошуково-систематизуючі (засвоєння основних теоретичних концепцій), конкретизуючі (установлення співвідношення між набутими теоретичними знаннями і продуктивністю їх реалізації), оцінювально-корегувальні, творчо-пошукові (продуктивна реалізація пізнавальної самостійності)
Л. Момот	Завдання першої групи характеризуються повнотою даних, зближення елементів інформаційно-змістовної суперечності доходить до прямої кон’юнкції, тобто структура суперечності представлена повністю. Виконання завдання вимагає словесно-логічного оформлення проблеми. Завдання другої групи характеризуються певним зближенням елементів інформаційно-змістовної суперечності. Для окреслення й постановки проблеми необхідне встановлення тотожності й відмінності суперечливих думок, аналіз їх суперечливої суті, формулювання питання. Завдання третьої групи припускають самостійне визначення елементів інформаційно-змістовної суперечності й процедури,

Продовж. табл. додатку В.1

	характерні для 1 і 2-ої груп завдань. Завдання четвертої групи вимагають самостійного визначення суті й виокремлення інформаційно-змістовної суперечності, осмисленого й багатобічного звірення його елементів, теоретичного узагальнення, а також процедур, характерних для виконання перших трьох завдань.
В. Василів	Вправи на формування загальнотехнічних понять і засвоєння технічної термінології. Вправи на засвоєння вмінь розшифровувати марки машинобудівних матеріалів і за ними встановлювати їх хімічний склад. Завдання репродуктивного характеру на закріплення знань і вмінь використовувати теоретичні знання про властивості матеріалів при рішенні технічних задач. Вправи на формування усвідомлених умінь користування довідковою літературою, графічними матеріалами й формулами для розрахунку технічних характеристик у типових ситуаціях. Завдання творчого характеру, які розвивають уміння застосовувати теоретичні знання в нестандартних ситуаціях при рішенні технічних задач.
Н. Коваль	Смислове сортування навчального матеріалу. Порівняння у формі зіставлення й протиставлень як засіб відкриття нових властивостей, ознак. Використання аналогії як засобу перенесення способу дії. Класифікація предметів і явищ навколишньої дійсності. Виокремлення головного.

Продовж. табл. додатку В.1

	Установлення причинно-наслідкових зв’язків. Доказ істинності думки
Г. Ткачук	Відтворюючі вправи (за зразком, інструкції, аналогії) забезпечують усвідомлення й осмислення логічної побудови прочитаного тексту, початкова зміна знань, отриманих з практики. У вправи цього типу входить завдання на відтворення фактичного змісту прочитаного, його осмислення, уточнення пізнавального матеріалу. Частково-пошукові вправи (аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні) вимагають такої діяльності з науково-пізнавальним текстом, яка необхідна для з’ясування наукового матеріалу, виокремлення істотних ознак явищ і фактів, пояснення й доказу. Творчі вправи (порівняльно-конретизуючі, конкретизуючі й узагальнювальні) формують здатність до перенесення, тобто самостійного застосування прийому або дій у нових умовах, уміння застосовувати їх у практичній діяльності
Т. Волобуєва	Завдання з яскраво вираженою суперечністю. Це завдання-проблеми, завдання-парадокси. У ході розв’язання таких задач розвивається вміння формулювати проблему, бачити суперечність, розвивається діалектичне мислення. Завдання з некоректно представленою інформацією. Вони поділяються на завдання з недостатніми даними, із зайвими даними й суперечливими початковими даними. Завдання на прогнозування, тобто на безпосереднє висунення гіпотез

Продовження табл. В. 1

Завдання на оптимізацію (до таких завдань належать завдання на вибір оптимального рішення, удосконалення алгоритму). Завдання-рецензування на відшукування помилок, перевірку результатів, на оцінку процесу розв’язання й результату. Завдання на виявлення суперечності й формулювання проблеми. До них належать завдання на конструювання ситуацій. Завдання на розроблення алгоритмів. Завдання на коректну постановку умови (завдання на уточнення умови, вимог і обмежень). Завдання, зворотні до прямих завдань. Дослідницькі завдання (на моделювання, формалізацію, експериментальні й графічні завдання). Завдання на винахід (на відкриття нових конструкцій, нових способів дій). Логічні завдання (на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, доказ, пояснення). Завдання управління (на планування, організацію й контроль діяльності, на оцінку результатів діяльності). Комунікативно-творчі завдання.

Додаток Г

Рис. Г.1. – Структура навчально-методичного комплексу дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Таблиця Г. 1

Структура повної версії навчально-методичного комплексу дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”

Норма- тивний блок	Теоретичний блок	Практичний блок	Блок оцінювально-діагностичних засобів і контрольно-вимірювальних матеріалів	Методичний блок
Анотація	Підручник(и)*	Практикум(и)*	Варіативна дидактична система пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів	Методичні рекомендації для викладачів
Питання для самостійної роботи студентів
Робоча навчальна програма	Навчальний(і|) посібник(и)*	Навчальні довідники*	Тести і/або інші засоби поточного контролю	Методичні рекомендації для студентів
Програма навчальної дисциплін-ни	Курс лекцій*	Хрестоматії*	Тести і/або інші засоби проміжної атестації	Методичні вказівки до виконання курсової роботи (проекту)**
	Конспекти лекцій*	Наочно-ілюстративні матеріали*	Контрольні роботи**
	Електронні конспекти лекцій базової версії** та ін.	Плани практичних занятий**	Перелік питань до заліку**
		Плани семінарських занять**	Перелік питань до іспиту**
		Плани лабораторних робіт**	Пакет екзаменаційних білетів**
		План практикуму** та ін..	Практичні завдання до іспиту**
			Банк тестових завдань для самоконтролю
			Методики рішення й відповіді до тестових завдань

Примітка: Зірочкою (*) позначено навчально-методичні одиниці, що не припускають обов’язкового включення в навчально-методичний комплекс дисципліни; двома зірочками (**) – навчально-методичні одиниці, що не припускають їх включення до комплексу тільки в тому випадку, якщо цей вид занять не передбачений навчальним планом; наприклад, електронні конспекти лекцій базової версії відсутні, коли в навчальному плані дисципліна не містить лекційних занять.

Таблиця Г.2

Структура базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”

Нормативний блок	Теоретичний блок	Практичний блок	Блок оцінювально-діагностичних засобів і контрольно-вимірювальних матеріалів	Методичний блок
Анотація	Електронні конспекти лекцій (короткий огляд по кожній лекції, розгорнені плани, схеми, графіки тощо)**	Плани практичних занять**	Варіативна дидактична система пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів	Методичні рекомендації з дисципліни для викладачів
Питання для самостійної роботи студентів
Робоча навчальна програма		Плани семінарських занять**	Зразки тесту і/або інших засобів поточного контролю	Методичні рекомендації по дисципліні для студентів
Плани лабораторних робіт**	Зразки тесту і/або інших засобів проміжної атестації	Методичні вказівки до виконання курсової роботи (проекту)**
		План практикуму**	Зразок контрольної роботи**
			Перелік питань до заліку**
			Перелік питань до іспиту**
			Варіант екзаменаційного білета**
			Приклад практичного завдання до іспиту**
			Банк тестових завдань для самоконтролю

Примітка: Двома зірочками (**) позначено навчально-методичні одиниці, що не припускають їх включення до комплексу тільки в тому випадку, якщо цей вид занять не передбачений навчальним планом; наприклад, електронні конспекти лекцій базової версії відсутні, коли в навчальному плані дисципліна не містить лекційних занять.

Таблиця Г.3

Перелік складових навчально-методичного комплексу дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”

(опрацьовано автором на основі досліджень) [331; 332]

№ з/п	Найменування блоку	Складові блоку
1.	нормативний блок	анотація, робоча навчальна програма (дисципліни, модуля, спецкурсу), програма навчальної дисципліни;
2.	теоретичний блок	підручники, навчальні посібники, курси лекцій, конспекти лекцій, електронні конспекти лекцій базової версії;
3.	практичний блок	практикуми, навчальні довідники, хрестоматії, наочно-ілюстративні матеріали; плани практичних занять, плани семінарських занять, плани лабораторних занять, плани практикумів;
	блок оцінювально-діагностувальних засобів і контрольно-вимірювальних матеріалів	питання й завдання для самостійної роботи, перелік питань до заліку, перелік питань до іспиту, екзаменаційні білети з прикладом для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, практичні завдання до іспиту (заліку) з прикладами завдань для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, повний комплект тестів поточного контролю із зразком для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, повний комплект тестів проміжної атестації із зразком для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, екзаменаційний тест з демоверсією тесту для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, контрольні роботи з демоверсією тесту для базової версії навчально-методичного комплексу дисципліни, банк тестових завдань для самоконтролю, методики рішення й відповіді до тестових завдань;
4.	методичний блок	методичні рекомендації з дисципліни для викладачів, методичні рекомендації з дисципліни для студентів, методичні вказівки до виконання курсової роботи (проекту).

Додаток Д

Таблиця Д. 1

Дата добавления: 2015-07-25