Відповідність самооцінки студентів їх оцінці за підсумкову контрольну

роботу (%)

	Адекватна	Завищена	Занижена
Е	54,3	31,5	14,2
К	48,7	28,6	22,7

Із таблиці 3.11 констатуємо, що в контрольній вибірці значно більше студентів мають занижену самооцінку, що свідчить про невпевненість у своїх силах, що може бути зумовлено відсутністю практичних умінь виконувати пізнавальні завдання різних рівнів складності.

Результати таблиці 3.11 дозволяють нам говорити про результативність організації самостійної роботи студентів за показником „Відповідність самооцінки студентів їх оцінці за підсумкову контрольну роботу”.

Особливий інтерес становить аналіз характеру ускладнень і їх причин, що відчували студенти при підготовці відповіді на питання й завдання підсумкової контрольної роботи (див. табл. 3.12). Як видно з таблиці 3.12, у контрольних групах значно більше студентів, ніж в експериментальних, мали ускладнення при підготовці відповіді на тестові питання підсумкової контрольної роботи. Причому найбільші ускладнення виникли у зв’язку з тим, що студенти зіштовхнулися з необхідністю відповідати на питання й виконувати завдання іншого варіанта (страх перед невідомим) або не змогли зібратися з думками. Це свідчить про те, що студенти експериментальної вибірки змогли більш цілеспрямовано організувати підготовку до підсумкової контрольної роботи в домашніх умовах й аудиторії, володіючи вміннями більш високого рівня сформованості порівняно зі студентами контрольної вибірки. Викладене вище дозволяє нам говорити про результативність організації самостійної роботи студентів за показником „Наявність і характер ускладнень під час виконання підсумкової контрольної роботи”.

Таблиця 3.12

Ускладнення, які мали студенти при підготовці відповідей на питання й завдання підсумкової контрольної роботи (%)

	Були ускладнення	Причини ускладнень
	1 пит.	2 пит.	3пит.	4 пит.	2.1	2.2	2.3	2.4
Е	19,2%	14,7%	16,5%	28,1%	22,4%	15,8%	47,3%	14,5%
К	25,6%	21,0%	24,2%	39,8%	8,6%	15,2%	66,9%	9,3%

Примітка: 2.1 – не встиг(а) повторити питання; 2.2 – не зміг(ла) опрацювати питання не за допомогою конспекту, не за допомогою додаткової літератури; 2.3 – повторював(а), учив(а), зрозумів(а), але не зміг(ла) зібратися з думками; 2.4 – інші причини.

Вибір студентами рівня складності пізнавального завдання відображає ступінь їхньої підготовки до підсумкової контрольної роботи й упевненість у своїх силах. Про це можна дізнатися з таблиці 3.13. Більша кількість студентів у контрольній вибірці не зважилися обрати пізнавальне завдання вищого рівня унаслідок невпевненості у своїх силах або не змогли виконати завдання більш складних рівнів. В експериментальній вибірці кількість студентів, які обрали пізнавальне завдання реконструктивного і творчого рівня значно більша. Викладене вище дозволяє нам говорити про результативність організації самостійної роботи студентів за показником „Вибір рівнів пізнавальних завдань під час виконання підсумкової контрольної роботи”.

Таблиця 3.13

Вибір студентами пізнавального завдання під час написання підсумкової контрольної роботи (%)

	Рівень пізнавального завдання	Причини вибору рівня пізнавальних завдань
			а	б	в	г	д	е	ж
Э	89,4%	73,6%	54,0%	7,2%	4,6%	6,7%	10,6%	36,4%	19,7%	14,8%
К	77,9%	48,3%	20,2%	15,3%	9,6%	13,0%	9,5%	28,8%	16,1%	7,7%

Примітка: у стовпцях 1,2,3 відповідно наведено дані про студентів, які обрали завдання відповідного рівня (1 – репродуктивний рівень, 2 – реконструктивний рівень, 3 – творчий рівень); у стовпцях а – ж подано обґрунтування вибору студентами завдання відповідного рівня: а – обрав репродуктивний рівень унаслідок того, що взагалі не вміє виконувати завдання з цієї теми; б – обрав репродуктивний рівень унаслідок того, що забув, як виконуються завдання іншого рівня; в – обрав репродуктивний рівень, оскільки не зважився вибрати завдання іншого рівня (мав сумніви, що зможе їх виконати); г – обрав завдання іншого рівня, але не зміг їх виконати; д – обрав завдання трьох рівнів і виконав їх; е – обрав завдання реконструктивного рівня й виконав його; ж – обрав завдання творчого рівня й виконав його.

Важливим показником організації самостійної роботи студентів є рівень їхнього психологічного дискомфорту, емоційного стану при написанні підсумкової контрольної роботи й загальної психологічної атмосфери. Виставлені ними оцінки цього рівня наведено в таблицях 3.14, 3.15.

Таблиця 3.14

Характеристика студентами психологічного дискомфорту при написанні підсумкової контрольної роботи (%)

	Так	а	б	в	г	д	є	ж
Е	43,4	5,5	14,3	12,6	38,1	17,4	8,1	4,0
К	63,9	7,2	26,4	14,4	10,3	25,7	7,7	8,3

Примітка: Таблиця складається з трьох частин. У першій – стовпець з відповіддю „Так” – наведені відомості про студентів, які відчували психологічний дискомфорт на іспиті. У другій – про причини дискомфорту: а – страх перед викладачем; б – страх перед предметом; в – відволікали питаннями ті, що сиділи поряд; г – не було можливості скористатися наперед підготовленими матеріалами; д – погано підготувався; е – погане самопочуття; ж – інші причини.

Таблиця 3.15

Самооцінка студентами емоційного стану при написанні підсумкової контрольної роботи (%)

	1	2	3	4	5
Е	0	0	15,4	35,2	49,4
К	3,2	12,9	25,6	47,6	10,7

Примітка: 1 – сильно негативний, незадоволення; 2 – слабко негативний: слабке незадоволення, засмучення, образа, тривога, страх; 3 – нейтральний: спокій, упевненість; 4 – слабко позитивний, задоволеність; 5 – сильно позитивний.

Із таблиці 3.14 констатуємо, що студенти експериментальної вибірки менше відчували психологічний дискомфорт при виконанні підсумкової контрольної роботи. Також зазначимо, що причини дискомфорту в більшості випадків полягають у тому, що не було можливості скористатися наперед підготовленими матеріалами. Студенти ж контрольної вибірки більше відчували страх перед викладачем і предметом унаслідок невпевненості у своїх силах і поганій підготовці. Аналіз таблиці 3.14 дозволяє зробити висновок про результативність організації самостійної роботи за показником „Психологічний дискомфорт під час виконання підсумкової контрольної роботи”.

Згідно з даними таблиці 3.15 видно, що в експериментальних групах значна більшість студентів оцінили свій емоційний стан на іспиті як сильно позитивний і не було жодного студента з негативною оцінкою, тоді як у контрольній групі були студенти, які відчували тривогу, страх, засмучення. Це явище можна пояснити тим, що студенти експериментальної вибірки були готові до виконання пізнавальних завдань різних рівнів і відчували переважно позитивні емоції, а студенти контрольної вибірки не мали можливості виконувати самостійно різнорівневі пізнававальні завдання і відчували тривогу, страх та засмучення.

Аналіз результатів таблиці 3.15 дозволяє зробити висновки про результативність організації самостійної роботи студентів за показником „Самооцінка студентами емоційного стану при написанні підсумкової контрольної роботи”.

У таблиці 3.16 відтворено результати самооцінки студентів психологічної атмосфери при написанні підсумкової контрольної роботи. Дані цієї таблиці цілком узгоджуються з оцінкою емоційного стану студентів при виконанні підсумкової контрольної роботи.

Таблиця 3.16

Самооцінка студентами психологічної атмосфери при написанні підсумкової контрольної роботи (%)

	1	2	3	4	5
Е	0	2	27,7	31,6	38,7
К	4,8	6,3	44,9	24,1	19,9

Примітка: 1 – сильно негативна; 2 – слабко негативна; 3 – нейтральна; 4 – слабко позитивна: 5 – сильно позитивна.

Із таблиці 3.16 видно, що жоден студент експериментальної вибірки не оцінив психологічну атмосферу при написанні підсумкової контрольної роботи як „сильно негативну”, більше половини студентів оцінили психологічну атмосферу як „слабко позитивну” та „сильно позитивну”. Таку оцінку психологічної атмосфери можна пояснити так: кожен окремий студент був упевнений у своїх силах і перебував у спокійному, позитивному емоційному стані, і тому група студентів в цілому також характеризувалася позитивним емоційним станом. Аналіз результатів таблиці 3.16 дозволяє зробити висновки про результативність організації самостійної роботи студентів за показником „Самооцінка студентами психологічної атмосфери при написанні підсумкової контрольної роботи”.

Іншим показником результативності організації самостійної роботи студентів служить задоволення ними підсумковою контрольною роботою і відповідність отриманих ними результатів їх очікуванням перед контрольною роботою (див. табл. 3.17). В експериментальній вибірці більше студентів було задоволено контрольною роботою, але й опинилося більше студентів із заниженою самооцінкою результатів. У деякому розумінні це краще, ніж завищена самооцінка, оскільки говорить про певну відповідальність. Розбіжності отримано для студентів з високою успішністю в експериментальних групах (вони не чекали отримати високу оцінку) і для студентів з досить низькою успішністю в контрольних групах (вони розраховували на вищу оцінку, ніж отримали).

Таблиця 3.17

Дата добавления: 2015-07-25