Порівняння розподілу випадкових величин у сукупностях показників інтелекту

	Mean G_1	Mean G_2		S	T
Інтелект	27,8	29,1	1,96	1702,6	961,6	910,67

Примітка: Інтелект – тест В. Бузіна [223]; Mean G_1, Mean G_2 – середні значення показників інтелекту; – квантиль нормального розподілу; S – сума рангів; Т – критерій Вілкоксона-Мана-Вітні; – критичне значення критерію [73].

За результатами даних таблиць 3.5 та 3.6 ми можемо зробити висновок про рівномірність законів розподілу змінних, тобто про відсутність значних відмінностей у рівні знань з психолого-педагогічних дисциплін, що вивчались раніше та показників інтелекту [352; 73; 152; 277].

Таким чином, у результаті перевірки стану організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін було виявлено таке:

– з’ясовано, що більшість студентів незадоволені станом організації самостійної роботи та вважають за необхідне удосконалення організації самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін;

– експериментальним шляхом сформовано компоненти моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, що враховують специфіку підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

3.2 Реалізація моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

У попередньому розділі, на основі даних констатувального експерименту, було доведено доцільність розробки моделі організації самотійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Наступним етапом нашого дослідження є впровадження запропонованої моделі й іманентних їй дидактичних умов (див. п. 2.2) на прикладі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Для проведення формувального й контрольного етапів експерименту було підготовлено таку навчально-програмну документацію:

– варіативна дидактична система пізнавальних завдань задля самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” (1109 пізнавальних завдань трьох рівнів складності для різних інженерно-педагогічних спеціальностей);

– навчально-методичний посібник „Організація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”, який містив варіативну дидактичну систему пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів [354];

– методичні вказівки з організації і планування самостійної роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” при кредитно-рейтинговій організації навчального процессу [343];

– тести для контролю знань з окремих тем. Приклад бланка тематичної тестової контрольної роботи наведено в додатку Л (див. табл. Л1);

– підсумкова контрольна робота. Приклад бланка підсумкової контрольної роботи наведено у додатку Л2 (див. табл. Л2);

– „Анкета студента гірничого факультету інженерно-педагогічної спеціальності при виконанні підсумкової контрольної роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” (таблиця И3 додатоку И).

Формувальний етап експерименту здійснювався у такий спосіб: в експериментальній вибірці у процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” впроджувалася модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентні їй дидактичні умови.

Однією з важливих дидактичних умов організації самостійної роботи є використання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів, розроблених згідно з вимогами, описаними в розділі 2.2. Відтворимо окреслені основні вимоги з розроблення варіативної дидактичної системи пізнавальних авдань для самостійної роботи: професійна спрямованість, варіативність, індивідуальний характер, диференційованість, використання інформаційних технологій, системність, можливість якісного й усебічного контролю.

Порівняльну характеристику фронтальних завдань (традиційне навчання) і варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань (експериментальне навчання) подано в додатку М).

Важливим етапом нашого дослідження є розроблення алгоритму складання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін на основі сформульованих раніше вимог (див. розділ 2.2). Алгоритм складання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін подано на рисунку 3.13.

Розроблений нами алгоритм дозволяє при складанні варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ураховувати перераховані вимоги і може застосовуватися для дисциплін педагогічного циклу в інженерно-педагогічних навчальних закладах.

Рис. 3.13. Алгоритм розробки варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Розглянемо поетапно процес розробки варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Блок № 1. Вивчення нормативної документації за фахом (професіограма інженера-педагога системи профтехосвіти, галузевого стандарту вищої освіти з конкретної спеціальності й освітньо-кваліфікаційного рівня).

Нами було проведено аналіз виробничих функцій, типових завдань діяльності й умінь, якими повинен володіти інженера-педагог за фахом „7.010104. Професійне навчання. Технологія і комплексна механізація видобутку корисних копалин і руд” (додаток Н). На основі цього аналізу було сформовано блок № 2.

Блок № 2. Виокремлення переліку знань і вмінь, необхідних для майбутньої професійної діяльності фахівця.

У додатку П подано аналіз професіограми інженера-педагога в цілому й перелік знань та вмінь, якими має володіти випускник-педагог за фахом „7.010104. Професійне навчання. Технологія і комплексна механізація видобутку корисних копалин і руд”.

Наступним етапом нашого дослідження став аналіз галузевого стандарту вищої освіти з конкретної спеціальності й освітньо-кваліфікаційного рівня.

Спеціальність: 7.010104. Професійне навчання. Технологія і комплексна механізація видобутку корисних копалин і руд. Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта. Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст.

Виробничі функції, типові завдання діяльності й уміння щодо розв’язання типових завдань діяльності

Відповідно до посад, які може займати випускник вищого навчального закладу, він здатний до виконання виробничих функцій і типових для цієї функції завдань діяльності. Кожному завданню відповідає система вмінь щодо рішення цієї типової задачі діяльності. Вищі інженерно-педагогічні навчальні заклади повинні забезпечити оволодіння випускниками системою вмінь розв’язувати певні типові задачі діяльності при здійсненні певних виробничих функцій, визначених у додатку П.

Здатності розв’язувати проблеми й завдання соціальної діяльності й уміння, які є відображенням наявності цих здібностей

Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу як соціальної особи подано у вигляді переліку здібностей розв’язувати певні проблеми й завдання соціальної діяльності й системи вмінь, які є відображенням наявності цих здібностей.

Вищі навчальні заклади повинні сформувати випускників як соціальних осіб, здатних розв’язувати певні проблеми й завдання соціальної діяльності через формування вмінь, визначених у додатку П.

Блок № 3. Виокремлення з переліку блоку № 2 знань і умінь, що формуються під час вивчення дисциплін педагогічного циклу.

На цьому етапі слід здійснити певним чином „фільтрацію” переліку професійних знань і вмінь фахівця і виокремити безпосередньо ті, що формуються саме при вивченні дисциплін психолого-педагогічного циклу. При цьому слід ураховувати, що формування більшості знань і вмінь у галузі навчання й виховання нерозривно пов’язане з вивченням дисциплін спеціального циклу. Перелік знань і умінь, що формуються під час вивчення дисциплін педагогічного циклу, подано в додатку П.

Перелік дисциплін педагогічного циклу, під час вивчення яких формуються необхідні професійні знання й уміння в галузі навчання й виховання подано в додатку П.

Блок № 4. Розробка варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, виконання яких забезпечує формування знань і вмінь блоку № 3.

При розробленні варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ми керувалися вимогами, наведеними в розділі 2.2.

З метою практичної ілюстрації викладеного вище, розглянемо приклад розробки варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Розробленню варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін передує здійснення аналізу робочої програми з дисципліни, шкали й графіка оцінювання самостійної роботи студентів із дисципліни. Слід зауважити, що час на самостійну роботу регламентується кількома документами, причому в кожному ВНЗ ці показники можуть варіюватися залежно від видів самостійної роботи й особливостей навчального процесу ВНЗ. В Українській інженерно-педагогічній академії прийнято розроблені МОН України орієнтовні норми часу з основних видів самостійної роботи студентів з дисциплін психолого-педагогічного циклу (див. Додаток С).

Розподіл кредитів і навчального часу за видами занять із дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” згідно з робочою програмою, затвердженою у 2009/2010 н.р. подано в додатку С (див. табл. С1).

У додатку С графічно відтворено план-графік навчальних досягнень студентів з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” в осінньому семестрі (див. табл. С2) та графік організації й контролю самостійної роботи студентів з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” в осінньому семестрі (див. табл. С3).

Перелік умінь і навичок, які мають бути сформовані у випускників у

процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”, подано в додатку Т.

Наступний етап нашого дослідження – складання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін відповідно до конкретних вимог.

Вимога професійної спрямованості.

Більш докладно важливість дотримання вимоги професійного спрямовання було обґрунтовано в розділі 2.2. Розглянемо реалізацію цієї вимоги на конкретному прикладі. У дослідженні ми визначилися з цілями вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”. Підсумком вивчення цієї дисципліни є система виконаних пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін й курсова робота. Перелік питань основної частини курсової роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” наведено в додатку Т.

Усі етапи виконання курсової роботи повинні бути опрацьовані на практичних заняттях при виконанні пізнавальних завдань для самостійної роботи. Знання й уміння, отримані в процесі вивчення дисципліни та виконання необхідних пізнавальних завдань для самостійної роботи, застосовуються при:

– вивченні дисциплін „Методика професійного навчання: дидактичне проектування”, „Методика професійного навчання: освітні технології”, „Технічні засоби навчання”, „Креативні технології навчання”;

– виконанні курсової роботи з дисципліни „Методика професійного навчання: освітні технології”;

– проходженні педагогічних практик, де студенти повинні будуть розробляти й проводити навчальні заняття та виховні заходи;

– складанні державного іспиту з педагогіки і методики професійного навчання на отримання освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр” і „спеціаліст”;

– написанні методичного розділу дипломного проекту на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” і „магістр”.

На основі викладеного вище можна зробити висновок, що всі пізнавальні завдання мають бути професійно-орієнтованими, тобто знання й уміння, отримані при їх виконанні, повинні знайти своє застосування в подальшій професійній діяльності інженера-педагога. У цьому випадку основною метою виконання цих завдань є розроблення методичного забезпечення й порядку проведення уроків, а це – основний вид діяльності інженера-педагога.

У результаті розроблені пізнавальні завдання для самостійної роботи мають професійно-орієнтований характер.

Вимоги індивідуального характеру й варіативності при складанні пізнавальних завдань.

Було розроблено 25 варіантів пізнавальних завдань репродуктивного, реконструктивного і творчого характеру для кожного з видів завдань для чотирьох інженерно-педагогічних спеціальностей (усього 1109 пізнавальних завдань).

Диференційованість завдань.

У додатку С ми подали план-графік навчальних досягнень студентів з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” в осінньому семестрі.

За цим графіком студент може визначити загальну кількість балів, які він може отримати при виконанні пізнавальних завдань для самостійної роботи. Потім студентові надається можливість виконати пізнавальні завдання різного рівня (продуктивного, реконструктивного, творчого), причому кожен рівень оцінюється по-різному. Ми пропонуємо оцінювати завдання 1-го (продуктивного) рівня в 1 бал, завдання 2-го (реконструктивного) рівня у 2 бали, 3-го – у 3 бали. Тобто студент може виконати як завдання тільки одного рівня, так і завдання всіх трьох рівнів. Запропонований нами спосіб оцінювання припускає вільний вибір студентом рівня складності виконуваних завдань і при виконанні 1-го рівня бажання виконати складніші завдань. Такий ефект забезпечується так званою „ситуацією успіху”, коли, переживши успіх, студент прагне випробувати це відчуття ще раз. Якщо запропонувати студентові завдання непосильного для нього рівня, то тільки найсильніші студенти зможуть подолати суперечності між наявними і необхідними знаннями й уміннями (проблемне навчання).

Використання інформаційних технологій при виконанні пізнавальних завдань.

Виконання вимоги використання інформаційних технологій було досягнуто такими діями:

– виконання пізнавальних завдань здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки (90 – 95% студентів);

– окремі пізнавальні завдання припускають уміння розробляти дидактичні матеріали для проведення уроків з використанням комп’ютерної техніки (98 – 100% студентів);

– наприкінці вивчення дисципліни студентам необхідно підготувати „Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи”, що включає всі завдання за семестр. Більшість студентів представляють комплекс пізнавальних завдань не тільки на паперових, але й на електронних носіях у вигляді електронного банку (90 – 95% студентів);

– електронний банк пізнавальних завдань для самостійної роботи, що формується в результаті вивчення дисципліни, використовується не тільки при виконанні курсової роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”, але й з інших дисциплін (див. вимога професійної спрямованості);

– на основі електронного банку пізнавальних завдань для самостійної роботи нами планується створення консультуючої програми для виконання пізнавальних завдань і курсової роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Системність завдань.

Ми вже зауважували про поняття „система” і про вимоги, що висуваються до компонентів системи. У нашому випадку йдеться про систему пізнавальних завдань для самостійної роботи з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Виконання вимоги системності при складанні завдань досягається такими діями: 1) усі пізнавальні завдання для самостійної роботи складаються за тематичною ознакою, тобто з окремої теми дисципліни, що виключає наявність „випадкового” матеріалу; 2) виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи відбувається паралельно з вивченням певної теми дисципліни, тобто немає „випереджального” вивчення (окрім завдань творчого рівня); 3) пізнавальні завдання для самостійної роботи взаємозв’язані між собою й у результаті сприяють формуванню вмінь розробляти методичне забезпечення для проведення уроків у системі професійно-технічної освіти.

Можливість якісного й усебічного контролю виконання пізнавальних завдань, можливість самоконтролю.

Контроль за ходом виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи здійснюється нами таким способом: 1) вхідний контроль знань і вмінь студентів на початку вивчення дисципліни (дозволяє визначити рівень базових знань і вмінь з дисциплін, що забезпечують); 2) поточний контроль, тобто регулярне відстеження рівня засвоєння матеріалу на лекціях, практичних і лабораторних заняттях (проводиться шляхом оцінювання якості виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи й тестування); 3)проміжний контроль по завершенню вивчення розділу або модуля курсу (здійснюється шляхом тестування й виконання об’ємної контрольної роботи, що включає пізнавальні завдання для самостійної роботи); 4) самоконтроль й самооцінка студентами (здійснюється шляхом тестування з подальшою самоперевіркою; 5) взаємного опитування й тестування; 6) самооцінки результатів виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи за шкалою оцінювання; 7) взаємного оцінювання та обговорення якості виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи; 8) самостійного оцінювання результатів навчання й самостійної роботи за відповідними шкалами оцінювання (див. додаток С); 9) підсумковий контроль з дисципліни у формі заліку; 10) контроль залишкових знань і вмінь через певний час по завершенню вивчення дисципліни (здійснюється перед початком вивчення дисциплін „Методика професійного навчання: дидактичне проектування”, „Основи педагогічної творчості”, „Креативні технології навчання”).

Таким чином, нами було розроблено варіативну дидактичну систему пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”.

Приклад пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів з дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” подано в додатку У.

Наступним етапом нашого дослідження було розроблення навчально-методичного посібника „Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”. Розроблений нами посібник має структуру, подано на рисунку 3.14.

Студенти експериментальної вибірки використовували у своїй самостійній роботі навчально-методичний посібник „Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти” й організовували самостійну позааудиторну роботу відповідно до його структури. При цьому студенти опрацьовували теоретичні відомості, вивчали практикум за темою, обирали з переліку пізнавальних завдань для самостійної роботи завдання бажаного рівня, виконували пізнавальні завдання з опорою на приклад виконання завдань.

Використання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів і навчально-методичного посібника в експериментальній вибірці було додатковим чинником щодо традиційного варіанта навчання в контрольній вибірці, разом із застосуванням фронтальних завдань, систематичним наданням педагогічної підтримки тощо.

Рис. 3.14. Структура навчально-методичного посібника „Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни „Дидактичні основи професійної освіти”

Таким чином, нами було описано особливості реалізації моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних їй дидактичних умов.

У наступному підрозділі ми розглянемо результати перевірки результативності моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та іманентних ій дидактичних умов.

Дата добавления: 2015-07-25