ВИСНОВКИ. 1. Політична система — це сукупність інсти­тутів, які формують і розподіляють

1. Політична система — це сукупність інсти­тутів, які формують і розподіляють державну вла­ду та здійснюють управління суспільними проце­сами, а також репрезентують інтереси певних со­ціальних груп у рамках віповідного типу політич­ної культури.

2. Особливості політичної системи полягають в тому, що вона володіє монополією на владу в масштабах усього суспільства, визначає стратегію суспільного розвитку, забезпечує політичне й ад­міністративно-державне управління суспільними процесами, формує правову систему.

3. Політична система включає підсистеми: фор­му держави, органи регіонального та місцевого са­моврядування (форму державного правління та адміністративно-державного устрою); партійну систему; виборчу систему; політичну культуру.

4. Політична система виконує функції: влад­но-політичну; національної інтеграції; стабілізації соціально-політичного життя; соціально-політич­ної модернізації; управління; правову.

5. Сутність владно-політичної функції зводить­ся до формування механізму використання і під­тримки державної влади відповідно до рівня полі­тичної культури та інтересів суспільства.

Влада тримається на примусі, ідеології і довірі до неї народу, тобто легітимності.

6. Функція національної інтеграції полягає у здатності політичної системи забезпечити формування нації. Цей процес може здійснюватися шляхом примусу, насиль­ства або шляхом консолідації (що є характерною тенден­цією сучасності).

7. Функція стабілізації соціально-політичного життя виявляється у здатності політичної системи забезпечувати рівновагу між суспільними підсистемами, не допускати го­стрих конфліктів між соціальними суб'єктами. Такої рівно­ваги можна досягти або завдяки жорстокому контролю політичними інститутами суспільного життя, або пі ляхом узгодження соціальних інтересів.

8. Функція соціально-політичної модернізації зводить­ся до того, що політична система забезпечує перехід суспіль­ства від одного стану до іншого через реформування його інститутів. Успіх цього процесу залежить від попередньої культури, реформаторського потенціалу політичної еліти, а також геополітичних чинників.

9. Функція управління передбачає наявність професійно­го апарату управління, який функціонує як на рівні держав­них органів, так і громадських інститутів. Висока ефектив­ність політичного управління забезпечується через високий професіоналізм працівників апарату, розвинутий правовий контроль і жорстку конкуренцію між політичними елітами.

10. Правова функція полягає в тому, що політична сис­тема формує право і функціонує у його рамках. Правотворча функція політичної системи залежить від здатності суб'єктів політичного процесу виробити такі правила гри, які забезпечували б зрівноваженість соціальних інтересів і реалізацію творчих потенцій людини. Якщо суб'єкти полі­тичного процесу не оволоділи сучасною політичною культу­рою, котра передбачає принцип гармонізації інтересів особи і спільноти, то їм, як правило, не вдається витворити й су­часну правову систему.

11. Типологізацію політичної системи можна проводи­ти на основі різних підходів до типологізації суспільства, а також за масштабом і характером здійснення власне

політичних функцій у суспільстві, політичним режимом і політичною культурою.

12. Політична система в Україні є посткомуністичною. У ній поєднуються елементи старої командно-адміністра­тивної, мафіозної і сучасної демократичної систем.

Для неї характерні такі ознаки:

1) збереження структу­ри і функцій старого адміністративного апарату, елементів тоталітарної культури у вигляді нетерпимості до опонентів, двомірної оцінки дійсності і догматизму;

2) великий обсяг мафіозних каналів розподілу матеріальних і фінансових ресурсів через пільгові податки, кредити, використання бюджетних коштів не за призначенням, створених органа­ми державної влади для збагачення номенклатурних кланів взамін на отримання від них тіньових доходів;

3) поступо­ва реалізація конституційних принципів для створення правових умов розвитку сучасної правової демократії.

Політична система України сягає корінням у східноправославну цивілізацію, історичні наслідки якої подолати у сучасному модернізаційному процесі значно важче, ніж тих політичних систем, що виросли на грунті західної культури.

13. Політична система в Україні лише частково забез­печує реалізацію своїх функцій, оскільки її інститути не зазнали глибокої трансформації у сучасну плюралістичну політичну систему, не спрацьовують саморегулюючі механіз­ми ринкової економіки і громадянського суспільства.

Контрольні запитання

1. Назвіть відмінні від інших суспільних систем ознаки політичної системи в Україні.

2. Від яких чинників залежить реалізація полі­тичною системою функції суспільно-політич­ної модернізації?

3. На яких засадах політична система може реа­лізувати функцію національної інтеграції?

4. Які чинники найбільшою мірою спонукають суб'єктів політичного процесу діяти в право­вому полі?

5. Чи можлива стабілізаційна функція політич­ної системи без її модернізації?

6. Який тип політичної системи ви вважаєте найперспективнішим?

7. Чи можна вважати політичну систему в Україні соціопримирливою?

8. Які недоліки правової системи в Україні?

9. Елементи яких систем поєднує політична си­стема України?

10. За якими критеріями можна типологізувати політичні системи?

11. Яке значення має цивілізаційна спадкоєм­ність для сучасної модернізації політичних систем?

12. Чи можна вважати правомірним те, що по­вільна модернізація політичної системи Укра­їни криється в східноправославній цивілізаційній спадкоємності?

Дата добавления: 2015-07-25