Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Функції й типологія політичних систем

Поняття і структура політичної системи | Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні | Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної системи України | Література | ВИСНОВКИ | Кремінь | Визначення політичної системи | Модель політичної системи Девіда Істона | Особливості структурно-функціонального методу | Модель політичної системи Габріеля Алмонда |


Читайте также:
  1. A Гальмування парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
  2. A. Лімбічна система
  3. A. Моторні функції верхніх кінцівок
  4. C) система нормативных правовых актов регулирования семейных отношений.
  5. DSM — система классификации Американской психиатрической ассоциации
  6. I По способу создания циркуляции гравитационные системы отопления.
  7. I этап реформы банковской системы относится к 1988-1990 гг.

Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через функції політичної системи:

— вироблення політичного курсу держави та визна­чення цілей і завдань розвитку суспільства;

— організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм;

— координація окремих елементів суспільства;

— легітимізація (діяльність, спрямована на узаконен­ня політичної системи, на досягнення в її межах взаєм­ної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм);

— політична соціалізація (залучення людини до полі­тичної діяльності суспільства);

— артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, які виробляють політику);

— агрегування інтересів (узагальнення та впорядку­вання інтересів і потреб соціальних верств населення);

— стабілізація (забезпечення стабільності та стійкос­ті розвитку суспільної системи загалом).

Функціонування політичної системи зумовлене наяв­ністю відносин з іншими політичними системами. Кожна політична система має свої ознаки й характеристики, форми і типи. Для з'ясування того, як вони формуються, чим1 різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) політичні системи.

Ця практика була започаткована ще за Платона, який вирізняв монархію, аристократію та демократію. Розши­рив класифікацію форм правління Аристотель, запропо­нувавши шестичленну систему: монархія — тиранія, ари­стократія — олігархія, політія — демократія. Значно піз­ніше, коли політична система почала набувати структур­них рис, марксизм, спираючись на класові пріоритети, вивів типологію з соціально-економічних структур суспі­льства: рабовласницька, феодальна, буржуазна й соціалі­стична системи.

У сучасній західній політичній науці роз­різняють такі типи політичних систем: військові та гро­мадянські; консервативні й ті, що трансформуються; за­криті й відкриті (в основу покладено ступінь і глибину зв'язків із зовнішнім світом); завершені й незавершені (основний критерій — наявність усіх складових); мікро­скопічні, макроскопічні та глобальні; традиційні й моде­рнізовані; демократичні, авторитарні й тоталітарні.

Поширеною є типологія французького політолога Ж. Блонделя, який вирізняє п'ять типів політичних си­стем: ліберальні демократії, радикально-авторитарні (ко­муністичні) системи, традиційні (збереження наявних со­ціальних відносин), популістські (властиві країнам тре­тього світу), авторитарно-консервативні. Американський вчений Г. Алмонд визначив чотири типи систем:

англо-американську (характерні риси — прагматизм, раціона­лізм, основні цінності — свобода особистості, індивідуа­лізм, добробут, безпека);

континентально-європейську (взаємодія політичних субкультур із модернізованими інститутами);

доіндустріальну, або частково індустрі­альну, (передбачає поєднання різних політичних куль­тур і відсутність чіткого поділу владних повноважень);

тоталітарну (концентрація влади в руках бюрократич­ного апарату, монополія правлячої партії, заідеологізо­ваність).

Дж. Коулмен поділяв політичні системи на конкурентні, напівконкурентні та авторитарні.

В основу типології російського вченого К. Гаджієва покладено такі ознаки:

природа політичної системи, характер по­літичного режиму (демократія, авторитаризм, тоталіта­ризм);

форми державно-адміністративного устрою (уні­тарна держава, федерація, конфедерація);

співвідно­шення різних гілок влади (монархія, республіка та їх різновиди).

Усі названі типології є умовними. Насправді не існує «чистого» типу політичних систем, оскільки всі вони, насамперед, є результатом свідомих зусиль людей, що живуть у певний час і в певному місці. До того ж полі­тична система суспільства — своєрідне утворення, особ­ливості якого визначаються історичними, економічними, культурними та іншими умовами.

 

Запитання. Завдання

1. Проаналізуйте взаємозв'язок чинників стабілізації та дестабі­лізації політичних систем.

2. Як співвідносяться і взаємодіють держава, політична система і громадянське суспільство?

3. Порівняйте умови функціонування політичних інститутів за різ­них типів політичних систем.

4. Заповніть порівняльну таблицю основних типів політичної сис­теми сучасності:

№ п/п Тип політичної системи Основні структурні елементи Ступінь відкритості системи та характер системних зв'язків Стабільність політичної системи, частота зміни правлячих режимів
1.        
2.        

5. Які чинники впливають на формування політичної системи в су­часній Україні?

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Політична організація суспільства.| Проблема становлення політичної системи України

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)