Висновки. Нажаль політичне керівництво і виконавча, законодавча гілки української влади

Нажаль політичне керівництво і виконавча, законодавча гілки української влади зберегли в незмінному стані систему охорони здоров’я, що була успадкована з радянського періоду. Система ігнорувала потреби здорового населення та не могла відповісти на зростаючий тягар неінфекційних захворювань.

Можливий шлях реорганізації системи охорони здоров'я в Україні включає залучення до первинного контакту вузьких спеціалістів. Основну стратегію реорганізації системи охорони здоров'я полягає у раціональному використанні ресурсів, для чого необхідно впровадити:

· зміни підходів і механізмів розподілу ресурсів в охороні здоров'я - від "утримання" медичних закладів до їхнього фінансування залежно від обсягу та структури виконуваної роботи;

· реформування первинної медичної допомоги;

· структурного реформування стаціонарної допомоги;

· стандартизації медичної діяльності на всіх рівнях;

· змін функцій та механізмів управління охороною здоров'я;

· формування базових територіальних програм, які мають бути законом для медичних установ;

· залучення додаткових ресурсів з інших джерел (обов'язкове медичне страхування, добровільне медичне страхування);

· використання доведено ефективних медичних втручань (доказова медицина).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141.

2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» / Відомості Верховної Ради України (ВВР) / 1993.

3. Вороненка Ю. В. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров'я / Ю. В. Вороненко, Л. О. Прус, А. П. Чуйко. - К.: Здоров'я, 2002. - 358 с.

4. Реформа системи охорони здоров’я України: проблеми сьогодення / М.Б. Щербиніна, д.м.н., професор, І.Ю. Скирда, к.м.н., ДУ «Інститут гастроентерології НАМН», - м. Дніпропетровськ.

Дата добавления: 2015-07-25