Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Процес виховання, його структура і рушійні сили

Пояснювальна записка | Методи науково - педагогічних досліджень | Система освіти в Україні. Основні принципи освіти | Дидактика як наука, її понятійний апарат | Засоби навчання у сучасній школі та їх роль у процесі навчанні | Педагогічний аналіз уроку | Зміст процесу виховання | Позашкільні форми виховання | Колектив і особистість: сучасне трактування | Методи виховання |


Читайте также:
  1. C) при сортовом помоле: после ситовеечного процесса может быть до 2% манной крупы от массы перерабатываемого зерна
  2. I) Управляемые и неуправляемые процессы антикризисного управления
  3. I. Культурология как наука. Предмет. Место. Структура. Методы
  4. I. Межличностные отношения и социальные роли. Понятие и структура общения.
  5. I. Понятие об эмоциях, их структура и функции. Механизмы психологической защиты
  6. I. Психология управления как наука. Процесс и система управления
  7. I. Структура личности

Процес виховання як система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Процес виховання як підсистема цілісного педагогічного процесу. Структура – розміщення елементів у системі. Структура процесу виховання: мета, мотив і завдання (цільовий компонент), зміст (змістовий компонент), форми, методи, засоби і прийоми (діяльнісний компонент), результат (результативний компонент).

Особливості процесу виховання: - багатофакторність: вплив макро-, мікро-, мезосередовища і біологічного чинника; -віддаленість прояву результатів процесу виховання; -рухливість, мінливість і динамічність; - довготривалість; -комплексність; - варіативний; -двохсторонній, має суб’єкт-суб’єктний характер.

Принципи виховання як провідні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту і методів його організації.

Рушійні сили процесу виховання мають зовнішню, внутрішню та суб'єктивно-особистісну природу.

До об'єктивних (зовнішніх) суперечностей,зумовлених соціальними явищами та процесами, належать такі: -між очікуваннями суспільства від підростаючого покоління і власними суб'єктивними потребами вихованців, які формуються під впливом соціокультурної, вікової та індивідуальної ситуації розвитку; -між зростаючими вимогами до освіти та виховання і можливостями їх здійснити; -між різними поколіннями (батьки, діти) стосовно досвіду, світоглядних позицій, цінностей, моделей поведінки.

Об'єктивні (внутрішні) суперечностівідображають діалектику самого педагогічного процесу. Вирізняють такі суперечності: -між зовнішніми вимогами до особистості та внутрішніми її можливостями й спрямуваннями; -між активно-діяльнісною природою вихованця й соціально-педагогічними умовами його життя; -між метою і мотивами діяльності вихователя й вихованця; -між індивідуально-творчим процесом розвитку особистості й масово-репродуктивним характером організації педагогічно-виховної діяльності; -між новими явищами суспільного життя й недостатністю досвіду, знань для її розуміння.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Державні освітні стандарти в сучасній освіті| Основні закономірності та принципи виховання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)