Читайте также:
|
К а р п о. Хіба я не застерігав, щоб не йняли віри, бо жид без своєї вигоди вам і на руку не сплюне?
В и г у к и. Так пан же йому продав право аж на чотири шинки! Він же обіцяв пустить горілку по дешевій ціні! Клявся, що заплатить у волость відчіпне! Обдурив, а тепер обдирає!
Л а в р і н. А хіба це не ми з вами постановили громадою посадить коло шинків десяцьких і соцьких, щоб дрючками людей одганяли, щоб жиди посиділи дурно над своїми барилами та й пішли геть?
Д о в б и ш. Добре ти радив. Але хитрий Берко зібрав найбільших гультяїв, напоїв їх на дурничку і ніби на цимбалах грав солодкі обіцянки про 40 карбованців одчіпного, дешеву горілку, братню любов. П’яницям і невтямки, що жид вибере ті 40 карбованців і за оселедці, і за дармову горілку з їхніх кишень то недоливами, то більшою платою, то підлитою в горілку водою.
Б а б а П а л а ж к а. Я сама бачила, як Берко ніс відро горілки волосному.
Б а б а П а р а с к а. А я першіша від тебе бачила, як Берко ніс відро горілки писареві!
Л а в р і н. От він усіх підмогоричив, а тепер і до громадського шинку руки простяг, щоб заволодіть ним, щоб не було конкурента.
В и г у к и. Обіклали шинками село, як татари! Обдирають до хребта! Така розпуста пішла, що вже дівчата й молодиці до шинків учащають! Спалить їх усіх в одну ніч!
Б а б а П а л а ж к а. От би гарно було, якби з чотирьох кінців села всі шинки зайнялися! А то в Києві всю ніч сяє, хоч хрестиком вишивай, а в нас поночі, хоч в око стріль!
Входить Берко з великою сулією горілки.
Б е р к о. Добридень, люди добрі! Чом не йдете до мене відпочити? Чого нам змагатися? Нащо вам мене кривдить?
Л а в р і н. Та коли ти на людських копійках, на дитячих сльозах заробляєш!
Б е р к о. Ой вей мір, ой-ой! Буду я заробляти, будете й ви. Я поставлю ціну в своїх шинках таку, як у вашому, або й нижчу.
В и г у к и. А поставиш? Не поставить! Збреше! Не збрешеш?
Б е р к о. Ой-ой, чом і не поставить для добрих людей. Ви думаєте, що я жид, то в мене й душі нема? Я ладен і на церкву дати. От вам хрест! (Хреститься).
В и г у к и. Чи ти ба! Жид хреститься! Обіцяє понизити ціни на горілку! Одчіпне у волость заплатить! На церкву дасть! Відро горілки виставляє задарма! Оце жид, так усім жидам жид!
Б е р к о. Панове, та ще й які панове! Тепер ви пани, а пани вже перевелись на Іцькову сучку. Так що ж, панове, чи згодитесь громадою оддати мені й ваш шинок та ходити в мої? Я подарую 40 карбованців на волость, а за ваш шинок зараз покладу гроші на стіл!
В и г у к и. А добрий жид! Вже гроші за шинок дає! А як знову обдурить?
К а р п о. Панове громадо! Я не пристаю на це, і ніколи не пристану!
Б е р к о. Ой вей мір, ой-ой! Ви думаєте, що я не поважаю вашої віри? Та я ладен жити з вами, як з братами. Ходімо до мене в шинок, я до цієї (колотить сулією) виставлю вам ще відро горілки задарма.
К а р п о. Панове громадо! Не пропивайте розуму, не пускайте за вітром громадське добро!
Б е р к о. Ой-ой, кладу за шинок гроші на стіл. Відро задарма виставляю. Ходіть-но до мене в шинок, Сура вже наготувала оселедців і паляниць! (Задкує в двері, погойдуючи сулією).
За Берком задом наперед винувато похнюпившись виходять спокушені чоловіки. Залишаються Карпо, Лаврін, Довбиш і баби.
Д о в б и ш. Бідний, ошуканий, обдурений народ...
К а р п о. Це народ? Це люди? Вуха розвісили і з витріщеними очима за смердючу горілку в жидівську пастку полізли. Єдиний шинок, що громаді давав хоч якусь копійку, проп’ють!
Б а б а П а л а ж к а. Боже, Боже! Церква в селі одна, а шинків – п’ять! Скоро, мабуть, в шинках і вінчатимуться, і дітей народжуватимуть!
К а й д а ш и х а. Можна тільки уявити, якими будуть ті горілчані діти.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Світло гасне. | | | Картина сьома |