Мета: Оволодіти методикою визначення кількості та місць розташування стаціонарних, маршрутних та пересувних постів спостереження

Порядок виконання роботи:

1. Визначити кількість стаціонарних постів спостереження.

2. Визначити кількість та місця розташування маршрутних постів спостереження.

3. Визначити кількість та місця розташування підфакельних постів спостереження.

4. Визначити речовин, які підлягають контролю на даних постах спостереження.

5. Висновок.

1. Стаціонарні пости призначені для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою подальшого лабораторного аналізу, а також для безперервної реєстрації вмісту забруднюючих речовин автоматичними газоаналізаторами. Кількість стаціонарних постів визначається залежно від чисельності населення.

Таблиця 1

Чисельність населення в тис. чол.	<50	50-100	100- І 200	200-500	500-1000	1000-2000	>2000
Кількість постів шт.				3-5	5-10	10-15	15-20

Чисельність населення басейну визначаємо залежно від площі басейну, чисельності населення та площі області за формулою:

N_бас=(F_бас-N_обл)/F_обл (1)

де: F_бас, F_обл - площа басейну та області, км²

N_бас, N_обл - відповідно чисельність населення в басейні та в області, тис. чол.

2. Маршрутні пости спостереження призначені для регулярною відбору проб повітря у фіксованих точках місцевості за допомогою спеціально обладнаної лабораторії.

Розміщення маршрутних постів повинно бути таким, щоб
визначити максимум концентрації забруднюючих речовин. Розміщуємо ці пости за концентричними колами в точках перетину з радіальними лініями, що вказують напрямки світу. Концентричні кола мають радіус 0,5R, R і 1,5R, де: R =20Н, H – висота труби.

Рис. 1. Схема розташування маршрутних постів спостереження

3. Підфакельні (пересувні) пости призначені для відбору проб повітря під димовим факелом з метою виявлення зони впливу даного джерела.

Відбір проб на цих постах проводять за напрямком вітру в точках перетину переважаючого напрямку з колами таких радіусів: R=0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км, межа санітарно-захисної зони та межа СЗЗ 4-200м, а також на відстані формування максимальних концентрацій. На кожному колі по обидві сторони від осі факелу на відстані 1/25R кола встановлюємо ще два пости спостереження. Показуємо графічно точки відбору проб при підфакельних спостереженнях.

Рис. 2. Схема розташування точок відбору проб при під факельних спостереженнях

4. Залежно від призначення поста спостережень визначають забруднюючі речовини, що повинні контролюватись. На стаціонарних постах обов'язково проводить спостереження за такими речовинами як пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, оксид азоту і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. Ці спостереження проводять при умові, що підприємства впливають на місця розташування даних постів.

На маршрутних постах проводять спостереження за тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК, та додатково за пилом, діоксидом сірки, оксидом вуглецю, оксидом азоту, при умові, що вони єв газовій суміші викиду.

Спостереження під факелом проводять за типовими для даного підприємства інгредієнтами. В зоні максимального забруднення аналізують концентрації всіх речовин, що викидаються, за межею санітарно-захисної зони - лише ті речовини, що перевищують ГДК.

Перелік речовин, що підлягають контролю представлені в табличній формі.

Таблиця 2

Дата добавления: 2015-07-11