Читайте также:
|
В Україні після катастрофи на ЧАЕС здійснюють радіоекологічний моніторинг основних складових довкілля на різних територіальних рівнях за характерними лише для нашої держави показниками.
Основними складовими радіоекологічного моніторингу є ядерно-радіаційний моніторинг, радіогеохімічний моніторинг, моніторинг поверхневих водних систем, радіогідрогеологічний
моніторинг.
Ядерно-радіаційний моніторинг. Основним завданням його є контроль за станом об'єкта "Укриття", яке включає всі споруди, що закривають джерела радіоактивності в реакторному блоці, машинному залі нових конструкцій від навколишнього середовища. Споруди обладнані системами діагностики, пилеподавлення, ядерної безпеки. Ці роботи мають важливе значення для оцінки ймовірності виходу радіонуклідів з диспергованого реакторного палива в навколишнє середовище. В його завдання також входить контроль за станом ядерно-радіаційних об'єктів і заходів щодо зниження ступеня їх шкідливості, а також оцінка і прогноз радіаційної обстановки в об'єктах природного середовища.
Радіогеохімічний моніторинг. Він є основним джерелом одержання регулярної і системно-організованої інформації про просторовий розподіл радіоактивних в тому чисті техногенних елементів або їх ізотопів і закономірності їх мобілізації, транзиту, локалізації та фіксації. З метою реалізації цього моніторингу оцінюють радіоекологічний стан природно-техногенних систем різних рівнів за допомогою гамма-зйомки території.
Для його здійснення необхідно скласти регулярну мережу точок спостережень, які дозволяють з достатньою повнотою охопити елементи навколишнього середовища, що вивчаються, та охарактеризувати їх з допустимою достовірністю.
На основі цього складаються карти щільності поверхневого забруднення грунтів цезієм-137,стронцієм-90. Одержують окремі результати забруднення однорічної та багаторічної рослинності. Наприклад, в лабораторіях радіохімічного моніторингу інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення HAH України визначають розподіл радіовуглецю по річних кільцях сосни з "рудого" лісу (2,5 км до заходу від ЧАЕС).
Моніторинг, що здійснюється за однорічною рослинністю, дозволяє встановити сезонні коливання концентрацій радіовуглецю і таким чином достатньо чітко реагувати на зміну радіоекологічної ситуації в районах діючих атомних станцій. Вивчення розподілу вуглецю за річними кільцями дає можливість оцінити радіаційне забруднення НПС за великий проміжок часу.
Моніторинг поверхневих водних систем. Необхідність організації цього виду моніторингу була викликана тим, що основна маса радіоактивних опадів надійшла на водозбори рік Прип'ять, Десна, Дніпро, які є основними водними артеріями водосховищ Дніпровського каскаду.
Відповідно до програми радіологічного моніторингу гідросфери басейну р. Дніпро здійснюються спостереження за всім каскадом Дніпровського водосховища. Чорним морем та на усіх основних малих річках України: Дніпрі, Прип'яті, Південному Бузі. Десні. Тетереві, Ужі, у місцях водозаборів з підземних джерел. Спостереження проводяться установами Академії наук України, Міністерством охорони здоров'я, гідрометом.
Радіогідрогеологічний моніторинг. В 1986 році для спостережень за підземними водами використовували сільські шахтні колодязі та діючі водозабірні свердловини. В 1986-1987 роках у зв'язку з організацією пунктів захоронения та пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів, в основному в межах 5-км зони були пробурені свердловини, які характеризували найбільш шкідливі в радіаційному відношенні об'єкти. В 30-км зоні проводяться режимні спостереження на гідрогеологічних постах, дренажних та осушувальних системах, на певних ділянках ґрунту, свердловинах.
Радіоекологічний моніторинг на території України має певні особливості, спричинені значним забрудненням довкілля внаслідок катастрофи на ЧАЕС, формуванням особливо небезпечної для людини 30-кілометрової зони відчуження та великою кількістю АЕС.
Контрольні питання
1. Які джерела радіоактивного забруднення завдають найбільше шкоди навколишньому природному середовищу?
2. Охарактеризуйте альфа-, гамма-, бета-випромінювання.
3. Проаналізуйте передумови виникнення радіоекологічного моніторингу.
4. Які напрями охоплює радіоекологічний моніторинг.
5. Які рівні визначення радіоекологічного стану природно-техногенних систем доцільно використовувати в Україні?
6. Охарактеризуйте основні завдання та складові радіоекологічного моніторингу.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав