Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу



Читайте также:
  1. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
  2. Види ґрунтового моніторингу
  3. Визначення мети оцінювання
  4. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
  5. Виявлення та оцінювання радіаційної, хімічної, біологічної обстановки
  6. Впровадження системи екологічного моніторингу (СЕМ) в Україні
  7. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій

Однією з важливих складових методичної основи ґрунтового моніторингу є система показників контролю, за допомогою яких можна впливати на режими і процеси в ґрунті, отже, регулювати його родючість.

Критерії як ознака виконуваної оцінки мають бути порівняльними у часі й просторі і спрямовані на управління ґрунтовими процесами для створення оптимальних умов росту та розвитку сільськогосподарських культур. Це, в свою чергу, зумовлює низку обмежень при підборі ґрунтових показників як критеріїв оцінки в моніторингу. До найважливіших умов використання критеріїв відносять незначну мінливість за відносно довгий проміжок часу під впливом природних факторів при одночасній можливості встановити коливання показників під впливом антропогенних і техногенних факторів; наявність простої і зручної методики, що дає змогу визначити і кількісно оцінити даний показник; наявність функціональної залежності між критерієм і дією антропогенних факторів; просторово-часову його симетричність (ізотропність).

Для об'єктивного інформаційного забезпечення і прийняття правильних рішень ґрунтовий моніторинг повинен забезпечувати вихідні, поточні та періодичні дані про основні характеристики ґрунтового покриву. Обов'язковими оціночними критеріями є гранулометричний та мінералогічний склад, дані гумусного стану ґрунту, оціночні дані формування режимів ґрунту.

 


 

Рис. 1. Структура служби моніторингу ґрунтів

 

Залежно від характеру контрольованої інформації та поставленої мети виокремлюють перспективний (періодичність спостережень 1 раз на 10 років), віддалений (періодичність спостережень 1 раз на 5-10 років) та оперативний (періодичні системні спостереження) види моніторингу (Табл.2).

Перспективний та віддалений моніторинги дають змогу контролювати показники, що характеризують стан структурної частини ґрунту, оцінюючи яку, з'ясо­вують потенційну родючість.

Оперативний моніторинг забезпечує постійне спостереження за найбільш динамічними показниками, що зумовлюють рівень ефективної родючості та агроекологіч­ний стан ґрунтів.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 318 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.004 сек.)