Практичне заняття № 3

Тема 4. Структура і соціальна обумовленість внутрішньоособистісних конфліктів.

Мета: засвоїти способи вирішення внутрішньособистістих конфліктів та методи управління стресами.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Поняття та особливості внутрішньоособистісних конфліктів.

2. Концепції внутрішньоособистісного конфлікту.

3. Причини, форми прояву та симпоми внутрішньоособистісних конфліктів.

4. Способи вирішення внутрішньособистістих конфліктів.

5. Сутність, фактори та види стресів.

Питання для самостійного опрацювання

1. Визначення стресорів.
2. Класифікація стресорів.
3. Наслідки стресів.
4. Сутність стресу та дистресу.
5. Взаємозв’язок стресу й конфлікту.
6. Фактори, що викликають стрес.
7. Види стресів.
8. Стадії розвитку стресу.
9. Зміна внутрішнього напруження працівників у процесі розвитку стресу.
10. Процес управління стресами та його рівні.
11. Методи управління стресами на організаційному й особистому рівні.
12. Умови, що сприяють запобіганню стресу.
13. Характеристика типів особистості, які по-різному реагують на стрес.
14. Принципи для формування стратегій відновлення психологічної рівноваги особистості.
15. Способи захисту працівника від стресогенних впливів.
16. Прийоми виходу зі стресових ситуацій.
17. Прийоми нейтралізації стресів.

Тест для перевірки знань студентів

1. Внутрішньоособистісний конфлікт - це:

а) глибокі емоційні переживання особистістю своїх невдач;

б) стан тривоги, що викликається майбутньою складною ситуацією;

в) зіткнення протилежно спрямованих мотивів особистості;

г) зіткнення протилежно спрямованих поведінкових характеристик особистості;

д) внутрішні коливання особистості, яка стоїть перед вибором засобів для досягнення конкретної мети.

2. Кому з учених належить розробка вчення про боротьбу між Еросом і Танатосом, як природній основі внутрішньоособистісних конфліктів?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

3. Кому з учених належить розробка вчення про екстраверсію та інтроверсію, як об'єктивного природі внутрішньоособистісних конфліктів?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

4. Кому з учених належить розробка «Теорії комплексу неповноцінності»?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

5. Кому з учених належить розробка теорії «екзистенціальної дихотомії»?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

6. Кому з учених належить розробка теорії «мотиваційних конфліктів»?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

7. Еквівалентний внутрішньоособистісний конфлікт - це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

8. Амбівалентний внутрішньоособистісний конфлікт – це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

9. Вітальний внутрішньоособистісний конфлікт - це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

10. Формами прояву внутрішньоособистісних конфліктів є:

а) неврастенія, ейфорія, сублімація, ідеалізація, номадизм, раціоналізація;

б) неврастенія, ейфорія, регресія, проекція, номадизм, раціоналізація;

в) неврастенія, ейфорія, ідеалізація, проекція, раціоналізація, витіснення;

г) неврастенія, ейфорія, регресія, проекція, номадизм, переорієнтація;

д) компроміс, відхід, переорієнтація, сублімація, ідеалізація, витіснення.

Література: 1,2,4,6.

Тема 5. Міжособистісні та міжгрупові конфлікти в організації

Дата добавления: 2015-07-11