Читайте также:
|
Вартісну оцінку основних фондів застосовують при вивченні динаміки обсягу і структури ОФ, обчисленні розмірів їх амортизації. Така оцінка може бути різною залежно від часу та стану. Залежно від часу розрізняють першопочаткову і відновлювальну вартість, залежно від стану – повну та залишкову. Таким чином, оцінка вартості ОФ може бути здійснена за допомогою таких чотирьох методів:
1) Повною першопочатковою вартістю – це сума фактично сплачена за об’єкт при його будівництві або придбанні із урахуванням затрат на доставку і монтаж, а також додаткових затрат на розширення та модернізацію, які були здійснені у наступні періоди. За цією оцінкою ОФ зараховують на баланс підприємства. Таку оцінку використовують при визначенні суми амортизації.
2) Залишковою першопочатковою вартістю – являє собою оцінку із урахуванням зносу ОФ. Її обчислюють за повною першопочатковою вартістю за мінусом суми зносу, що відповідає величині амортизаційних відрахувань на повне відновлення ОФ.
3) Повною відновлювальною вартістю, яка відповідає сумі затрат, необхідних для придбання (включаючи доставку і монтаж) або будівництво нового об’єкту у період, коли здійснюють переоцінку. Вона може бути визначена при інвентаризації і переоцінці ОФ. Переоцінка ОФ дуже трудоємне завдання і пов’язана із великими затратами.
4) Залишковою відновлювальною вартістю – це повна відновлювальна вартість за мінусом суми зносу по відновлювальній вартості.
Відновна вартість є найбільш придатною для визначення структури ОФ і розрахунку інших статистичних показників по основних фондах. Вона дозволяє привести усі ОФ до єдиних цін, що дає можливість їх спів ставити, оскільки ОФ закупляли у різний час.
У бухгалтерських балансах і статистичній звітності ОФ відображають за змішаною оцінкою: по відновній – уведені ОФ до останньої переоцінки і по першопочатковій – уведені після неї. Таку змішану оцінку називають балансовою вартістю.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав