Знос і амортизація основних фондів

Основним фактором, який фіксує зміну технічного стану основних фондів у часі є фізичний та моральний знос. Фізичний знос залежить від тривалості та інтенсивності використання ОФ. Його визначають шляхом експертної оцінки фактичного зносу за допомогою інвентаризації. На практиці частіше використовують спрощений спосіб, вважаючи, що фізичний знос відбувається пропорційно строку служби або обсягу роботи. Моральний знос відбувається унаслідок здешевлення виробництва діючих ОФ або у результаті впровадження нових, більш досконалих знарядь праці.

За даними бухгалтерського обліку для характеристики стану ОФ часто розраховують коефіцієнт зносу (k_ЗФ) та коефіцієнт придатності (k_ПФ).

Коефіцієнт зносу основних фондів визначають за формулою (k_ЗФ):

де З_ОФ – сума зносу основних фондів, грн.; Ф_Об.в. – балансова вартість основних фондів, грн.

Коефіцієнт придатності основних фондів (k_ПФ) визначають:

Коефіцієнти зносу та придатності ОФ є моментними показниками, тобто характеризують стан ОФ на певну дату: на початок або кінець звітного періода. При цьому оцінка стану ОФ є дещо умовною, оскільки сума зносу не відповідає ступеню фактичного ритмічного зносу ОФ. Послідовність обороту ОФ відображає їх амортизація.

Амортизація – процес, який включає послідовність стадії обороту ОФ, тобто поступове перенесення вартості спожитих засобів праці на готову продукцію, накопичення по мірі реалізації продукції (транспортної роботи) грошових сум, що відповідають перенесеній вартості, і покриття за рахунок цих сум зношених ОФ. У практиці обліку та статистики амортизація як категорія являє собою економічну оцінку зносу ОФ – фізичного та морального. Перенесення вартості, втраченої основними фондами у процесі експлуатації відбувається у вигляді амортизаційних відрахувань, які здійснюються згідно із встановленими нормами амортизації. Суми нарахованої амортизації накопичуються у амортизаційному фонді автотранспортного підприємства.

Дата добавления: 2015-07-11