Статистика наявності та ефективності використання оборотного капіталу

Наявність оборотного капіталу і його елементів, що є у розпорядженні підприємства, а також показники його структури можуть бути визначені як станом на певну дату, так і в середньому за звітний період. Середньорічна (піврічна, квартальна) вартість оборотного капіталу і його елементів визначається за даними бухобліку за формулою середньої хронологічної, як і по основному капіталу. У деяких випадках застосовується спрощений спосіб розрахунку середньої вартості оборотного капіталу як напівсума залишків на початок і кінець звітного періоду.

Зміна обсягу оборотного капіталу і його елементів може бути охарактеризована загальними показниками динаміки (абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютна величина 1% приросту). Зміна залишків оборотного капіталу у цілому і по його окремих складових відбувається у результаті неперервного споживання запасів у процесі виробництва і їх відновлення для забезпечення неперервного виробничого процесу.

Співвідношення оборотного капіталу у виконанні транспортної роботи і обігу має велике значення у забезпеченні грошовими засобами виробничої програми. Дебіторська заборгованість займає помітну питому вагу у структурі оборотного капіталу АТП. Великий відсоток дебіторської заборгованості зумовлюється недостатньо чіткою організацією обліку руху грошових засобів і слабо налагодженою системою договірних відносин. Тому на АТП варто проводити поточний контроль дебіторської заборгованості за строками її виникнення.

Для характеристики використання оборотного капіталу підприємства використовують такі показники:

- коефіцієнт оборотності;

- середня тривалість одного обороту у днях;

- коефіцієнт закріплення оборотного капіталу.

Коефіцієнт оборотності (або кількість оборотів за звітний період) характеризує кількість оборотів, що здійснюється кожною вкладеною в оборотний капітал гривнею:

де Д – загальний доход від виконаних робіт і послуг, грн.; О – середній залишок оборотного капіталу, грн.

Коефіцієнт оборотності для оборотного капіталу тотожний показнику капіталовіддачі для основного капіталу.

Показник середньої тривалості одного обороту у днях:

де Т – тривалість періоду, за який визначається показник (місяць, квартал, рік) у днях.

Коефіцієнт закріплення оборотного капіталу – це величина, яка обернена коефіцієнту оборотності – характеризує суму середнього залишку оборотного капіталу, що припадає на 1 грн. доходу:

Показники оборотності оборотного капіталу вираховують для порівняння з планом лише по нормованому оборотному капіталу, а для порівняння у динаміці – по усьому оборотному капіталу. Вони можуть бути розраховані як для усього оборотного капіталу АТП у цілому, так і по окремих елементах поточних активів зокрема.

Аналізуючи використання оборотного капіталу, підприємство повинно володіти інформацією, яким чином пришвидшення або уповільнення обороту коштів впливає на зміну їх загальної величини. Для цієї мети визначають суму оборотного капіталу, вивільнену із обороту (або додатково залучену у оборот) через зміну швидкості обороту.

Зміна розміру середнього залишку оборотного капіталу визначається індексом:

Ця модель дозволяє визначити абсолютну зміну середнього залишку оборотного капіталу за рахунок динаміки кожного фактора зокрема:

а) за рахунок зміни коефіцієнта закріплення – (7.5)

б) за рахунок зміни обсягу доходів – (7.6)

Коефіцієнт оборотності і коефіцієнт закріплення по групі підприємств являє собою середню зважену арифметичну:

Середня тривалість одного обороту у днях визначається як середня гармонічна зважена:

Ці середні показники по групі підприємств можна обчислювати на основі загальних підсумків величин середніх залишків оборотного капіталу і загальної суми доходів від виконання робіт та надання транспортних послуг.

Характеризуючи стан оборотного капіталу, необхідно одночасно розглядати можливості підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. Це пов’язано із рівнем ліквідності оборотного капіталу, який можна охарактеризувати такими коефіцієнтами:

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт критичної (швидкої) ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття визначається як співвідношення вартості усього оборотного капіталу і суми короткострокових зобов’язань підприємства. До короткострокових зобов’язань відносяться розрахунки з кредиторами, короткострокові кредити банку, заборгованість робітникам по заробітній платі, векселі, які підлягають оплаті.

Коефіцієнтом покриття називають також поточним відношенням. Він показує платоспроможність підприємства, які оцінюються при умові своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливої реалізації у випадку необхідності матеріальних елементів оборотних засобів. Чим більше його величина, тим більшою є впевненість у оплаті короткострокових зобов’язань. Крім того, коефіцієнт покриття вимірює поле безпеки для покриття знецінення поточних активів, показує резерв ліквідних засобів, які можна використати як гарантію безпеки проти невизначеності і будь-якого ризику, якому піддається рух коштів підприємства (нормальне значення даного показника варіює від 1,5 до 2).

Коефіцієнт критичної (швидкої) ліквідності – це відношення грошових засобів, дебіторської заборгованості і інших активів до суми короткострокових зобов’язань підприємства (теоретично його величина вважається достатньою при рівні 0,7-0,8).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення суми грошових засобів до величини короткострокових зобов’язань підприємства. Нормальне значення даного показника для АТП коливається у межах 0,05-0,2.

Література: [1; 2; 5; 9; 12; 13; 15; 16; 17; 18; 20]

Питання контролю знань студентів:

1. Що являє собою оборотний капітал?

2. Наведіть структуру оборотного капіталу автотранспортного підприємства?

3. Назвіть основні завдання статистичного вивчення оборотного капіталу?

4. Наведіть основні показники вивчення наявності та ефективності використання оборотного капіталу?

Дата добавления: 2015-07-11