Рекомендації

І. Для досягнення у 2008 р. більшої збалансованості зовнішньоторговельних операцій акцент слід змістити на реалізацію потенціалу росту експорту.

ІІ. Уникаючи імпортофобії, необхідно стабілізувати динаміку імпорту. Для цього доцільно збільшити виробництво продукції в тих сегментах української економіки, де це можна здійснити з прийнятним рівнем ефективності та дотриманням високих споживчих стандартів якості.

ІІІ. Необхідно доручити відповідним міністерствам дослідити можливості імпортозаміщення за найбільш витратомісткими позиціями (ввезення продуктів нафтопереробки, деяких видів металів і пластмас, фармацевтичної продукції). Потрібно активізувати зусилля щодо стабілізації імпорту газу за рахунок його заощадження.

ІV. Нацбанк може підтримати ініціативу Уряду України щодо подовження термінів проведення валютних операцій із поставок високотехнологічного обладнання і спрощення процедур отримання ліцензій.

V. Доцільно також провести дослідження співвідношення роздрібного товарообігу, динаміки вітчизняного виробництва та імпорту з метою виявлення його реальних неврахованих масштабів.

VІ. Існуючими інструментами в межах правил СОТ необхідно сприяти зниженню імпорту на величину приросту власного виробництва на тих ринках, де наразі забезпечений прийнятний баланс попиту і пропозиції.

VІІ. Бажано було б також, не впадаючи в «експортоманію» та уникаючи загрози перегріву економіки, утримати темпи збільшення експорту товарів і послуг на рівні до 15%. Цього за інших рівних умов було б достатньо для збереження динаміки росту ВВП в межах бюджетного орієнтиру (6,8%). Для досягнення такої мети і щоб не втратити набутого темпу, треба здійснити низку запобіжних дій, а саме:

- відмовитися від лімітування експорту зерна нового врожаю за умови його достатності для задоволення потреб внутрішнього ринку;

- вивчити доцільність реекспорту м’яса; виявити стриманість у обмеженнях на імпорт м’ясопродуктів;

- використати «вікно» експорту в ЄС ряду продуктів тваринництва;

- розширити експорт електроенергії у Словаччину й вугілля – у Болгарію,

- створити умови для реалізації цьогорічного потенціалу експорту цукру;

- розробити плани сприяння експорту капіталу в енергетичні активи Росії, Туркменістану, Узбекистану;

- вдатися до відповідних дій у сфері вдосконалення експортно-імпортних трансакцій, які відбуваються з великими витратами через вади у веденні митних процедур;

- розробити та задіяти республіканську програму сприяння експорту до Китаю і Латинської Америки;

- щонайшвидше ратифікувати Угоду про вступ України у СОТ;

- провести відповідний аналіз та запропонувати методику визначення обсягів неврахованого (сірого) імпорту для його використання в оцінках платіжного балансу.

VІІІ. Кабінету Міністрів України потрібно: а) або відмовитися від 2% бюджетного дефіциту і експансивної бюджетної політики; б) або не ставити за мету позбутися дефіциту торговельного балансу. Кращим вибором для Уряду було б уникнути фіскальної ейфорії. Рясні бюджетні видатки споживчого спрямування можуть завдати потрясінь платіжному балансу з двох боків. Зросте імпорт. Тому що нові доходи частково обміняють на якісніші, ніж вітчизняні, товари іноземного походження. Це додасть тяги торговому дефіциту. Можуть підвищитися ціни на імпортні товари, і передусім на енергоносії. Загальмується експорт. Тому що додатковий споживчий попит посилить інфляційний тиск та послабить конкурентну силу вітчизняних товарів за кордоном. Відтак платіжний баланс може отримати поштовх до росту пасивного сальдо.

ІХ. Необхідно дати відповідь на питання щодо відтоку капіталу у 2007 р. Він наразі істотно нейтралізує посилення валютної позиції України, що відбувається через приток приватного іноземного капіталу. Уряду при виході на зовнішні фінансові ринки варто обов’язково брати до уваги ступінь інтенсифікації відтоку капіталу. Орієнтуватися слід не тільки на світові ставки та потреби бюджету.

Х. Національному банку України доцільно силами Центру досліджень і відповідних департаментів за результатами даних платіжного балансу здійснити аналіз рівня стійкості зовнішньої платіжної позиції України й запропонувати необхідні кроки в напрямі покращення сальдо рахунку поточних зовнішньоекономічних операцій. Ще більш актуальними є пропозиції, зокрема Мінфіну і Нацбанку, щодо внесення необхідних коригувань у діючий механізм державного управління зовнішніми гарантованими запозиченнями та відповідним рухом суверенного боргу. Потрібно розробити і надати Уряду рекомендації щодо спільного з НБУ посилення регулюючого впливу на інтенсивність здійснення зовнішніх запозичень державними суб’єктами господарювання.

ХІ. Уряду України можна рекомендувати зробити серйозні кроки в напрямі а) розблокування м’ясо-молочного експорту в Росію; б) подальшої оптимізації імпорту за рахунок створення та запровадження середньострокової національної програми енергозаощадження.

ХІІ. Верховній Раді України в найближчому майбутньому слід було б завершити виснажливий і багаторічний процес підготовки оновленого законодавства з питань управління боргом та валютного регулювання.

ХІІІ. Раді національної безпеки і оборони України необхідно розглянути додаткові заходи для адаптації української економіки в перші три-чотири місяці після вступу до СОТ.

Європейська валютна інтеграція –

Дата добавления: 2015-07-11