Власний, особистий, особовий

“Чи тотожні прикметники власний, особистий, особовий?”

Тотожними їх назвати не можна. Як наголошується в посібнику “Культура мови на щодень”, значення цих лексем часто плутають, утворюючи неправильні словосполучення. В одній з радіореклам прозвучало навіть таке: вишні в особистому соку, а по-українському треба сказати: вишні у власному соку. Правильні вислови: маю власний будинок, маю власну думку, але подаю особистий приклад, бажаю щастя в особистому житті; в діловій мові вживаємо словосполучення особова справа, особове посвідчення, особовий склад; у граматиці є термін особові займенники.

Різний зміст передають вислови власний автомобіль (тобто належний певній особі) й особистий автомобіль (визначений певній особі для службового користування). Різні прикметники ставимо з іменником рахунок: особовий рахунок – у банку, відрядження беруть за власний рахунок, а зводять з кимось особисті рахунки.

Синонімічні вислови на зразок: дати щось комусь у власні руки і дати щось комусь особисто в руки; з’явитися особисто і розмовно-знижений з’явитися власною персоною.

* * *

Смаження – з двома чи з одним н

“Чому слово смаження пишуть то з двома н, то з одним?”

Усе залежить від того, що воно означає. Дію за значенням смажити передають лексеми смаження, смажіння. “Щоб м’ясо було ніжним, потрібно його перед смаженням, приблизно за годину, густо змазати гірчицею” (з журналу), “Як я ненавиджу те смажіння та печіння” (Іван Нечуй-Левицький).

Смаженя – страва зі смажених яєць; яєчня. “Гнат зразу ж дістав гроші й дав матері, щоб купила яєчка і зробила смаженю” (Степан Чорнобривець).

* * *

Зміна значень слів в залежності від наголосу

“Чи змінюється значення слів правило, розв’язний, розсильний, торочити, транспорт від зміни наголосу в них?”

Безперечно.

Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.

Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.

Розв’язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало.

Розв’язний хлопчисько.

Розв’язний (наголос на останньому складі) – який можна розв’язати, вирішити.

Розв’язна задача (в арифметиці).

Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур’єр. Прийшов розсильний.

Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур’єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.

Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?

Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.

Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.

Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.

* * *

Троїти і труїти

“Чи збігаються значення дієслів троїти і труїти?”

Ці лексеми виражають різні поняття.

Троїти – ділити натроє або збільшувати втроє; потроювати.

Труїти – отруювати; переносно – позбавляти когось душевного спокою, рівноваги. Сусід повсякчас труїв його життя.

* * *

Стосилий і стосильний – взаємозамінні чи ні?

Вони не взаємозамінні, бо семантично відмінні.

Стосилий. Так кажуть про того, хто має нездоланну силу. “Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосилий” (Любов Забашта).

Стосильний. Потужністю сто кінських сил. Стосильний двигун.

* * *

Персона грата і персона нон грата

“Яка різниця між сталими зворотами персона грата і персона нон грата?”

Персона грата – особа, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно – той, до кого ставляться прихильно.

Персона нон грата – особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно – той, до кого ставляться неприхильно.

* * *

Привілеїв чи привілей?

Цей іменник (однина привілей, чоловічий рід) у родовому відмінку множини закінчується на -їв: привілеїв, як і подібні слова чоловічого роду в множині: музеї – музеїв, ювілеї – ювілеїв. Не слід плутати з іменниками жіночого роду: алеї – алей, лілеї – лілей. Пор.: не маю жодних привілеїв; позбавити депутатських привілеїв. “Одержувати задоволення чи мати насолоду?”

Зворот одержувати задоволення – це механічний переклад російського словосполучення получать удовольствие. Якщо в мові північного сусіда такий вислів “працює”, то його копія в нас – мертве утворення. Літературні джерела реєструють ужиток питомого відповідника мати насолоду, який сповна передає зміст ідіоми получать удовольствие. “Я мав велику насолоду, милуючись витвором скульптора” (зі спогаду).

* * *

Співзвучний поглядам чи співзвучний з поглядами

Зі словом співзвучний виступають дві залежні від нього форми іменників, які конкурують між собою: безприйменниковий давальний відмінок і орудний відмінок з прийменником з. “У цій суперечці, звичайно, було багато наївного, але було в ній і щось приємне, співзвучне її почуттям” (Яків Баш), співзвучний часові, співзвучний почуттям, співзвучний настроям; “Причини і наслідки, описані в романі, співзвучні з тими причинами, які привели до чорнобильської трагедії” (з журналу), співзвучний з часом, співзвучний з поглядами, співзвучний з настроями. Помітно, що цей прикметник поєднується з безприйменниковим давальним відмінком частіше, ніж із прийменниково-відмінковою формою.

* * *

Перевага над чи перед ким, чим?

Правильні обидва варіанти. При слові перевага, особливо коли воно стоїть у множині, усталився орудний відмінок іменників з прийменником перед. Наприклад: “Переваги нового методу перед традиційним були очевидні” (з газети). Значно рідше лексема перевага (зазвичай, у формі однини) сполучається з орудним відмінком іменників та прийменником над. “Перевага глибокої оранки над мілкою” (з газети).

* * *

Вітрило чи парус

“Як правильно зветься українською мовою прикріплене на щоглі полотнище, за допомогою якого вітер рухає судно – вітрило чи парус?”

Перекладаючи російський іменник парус, сучасні словники на перше місце ставлять вітрило з усіма його похідними; вислів на всіх парусах основним відповідником тут має під усіма вітрилами. Словник за редакцією Бориса Грінченка лексему парус фіксує тільки в розумінні “промінь”. Усе це дає підстави рекомендувати мовцям активніше вживати вітрило та його словотворче гніздо: вітрильце (пестлива форма); вітрильник (судно з вітрилами); вітрильний (спорт); вітрильна (регата); вітрильність. А парус, парусник тощо практикувати лише зрідка, використовуючи як синоніми.

* * *

Сеньйор і синьйор

“Я натрапив у тексті на слова сеньйор і синьйор. Це, бува, не граматична помилка?”

Ні, все правильно.

Сеньйор – 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, котрий мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).

Похідні: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.

Синьйор – в Італії – чоловік, пан (додається теж до прізвища чи імені).

Монсеньйор – титул, який за середньовіччя вживали у Франції, звертаючись до герцогів, перів, нині використовують під час звернення до вищого католицького духовенства.

В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть сеньйорою, а дівчину – сеньйоритою. В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина – синьйорина.

* * *

Пропорційно витратам чи пропорційно до витрат

“Як краще сказати: пропорційно витратам чи пропорційно до витрат?”

Правильно і так і так.

Слово пропорційно у математичному розумінні зазвичай поєднується з прислівниками прямо, обернено та з безприйменниковим давальним відмінком. “Електромагнітне притягання діє обернено пропорційно квадратові відстані” (з журналу). Однак воно вживається і в широкому значенні без залежних прислівників. При дієсловах-присудках це слово перетворюється на прийменник. У сполученні з давальним відмінком можна говорити про простий прийменник пропорційно, як-от у реченні; “Члени колективу щороку одержують частину доходу господарства пропорційно заробітній платі” (з журналу).

Значно більшого поширення в сучасній мові набув складний прийменник пропорційно до плюс родовий відмінок. Приміром: “На першому етапі фонд розподіляється між видами діяльності пропорційно до обсягу трудовитрат” (з журналу).

* * *

Люди похилого віку

“Шановна редакціє “Хрещатика”! Ми, ветерани війни і праці, пенсіонери, інваліди, вже більше трьох років живемо під ганебною вивіскою “Будинок для людей похилого віку”. Соромимося її. Мабуть, вислів “люди похилого віку” узаконений, бо в трамваях і автобусах так написано і так кажуть. А от у метро нас називають людьми літнього віку, тобто людьми в літах. Вважаємо, що це правильно. Просимо редакцію допомогти, щоб у нас з’явилася нова вивіска, написана з повагою до старших громадян. Від імені мешканців будинку № 4 на вулиці Будищанській у Деснянському районі Києва Олександра Олексіївна Воден”.

Доля людей пенсійного віку не потребує додаткового коментування – обкрадені, обдурені, зневажені. І те навіть відбито у висловах похилого віку, пристарілі, перестарілі. А чому не добродій, добродійка, людина поважного віку? Нема сумніву, що в Деснянському районі чуйно поставляться до прохання мешканців будинку № 4 і замінять образливу вивіску.

Принагідно нагадаємо, і в побутовому мовленні, і в науковій літературі, й у ділових паперах ще можна натрапити на фрази діти розумово відсталі, неповноцінні діти, діти-каліки. Забуваємо, що слово ранить не тільки юні душі, а й батьків, рідних, близьких. І добре, що тривають пошуки замінників. Наприклад, вислови неповноцінні діти, діти розумово відсталі замінюють на діти з особливими потребами, неповносправні діти. Але, на жаль, в Україні й досі діє циркуляр, згідно з яким спеціальна комісія чимало їх кваліфікує як таких, що не підлягають навчанню. У медицині замість неприємного для слуху слова психопатія уже офіційно вживають розлади особистості. Навіть про жінок найдавнішої професії газети подекуди пишуть як про працівниць секс-бізнесу.

Дата добавления: 2015-10-21