Урок 22

Лангет чи лонгет?

В українській мові є обидва слова, але виражають вони різні поняття. Лангет – м’ясна страва, приготовлена з тонких шматочків вирізки.

Лонгет – пов’язка з гіпсу, що забезпечує нерухомість зламаних кісток кінцівки.

* * *

Заважати й мішати

“Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати”?

Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення “створювати перешкоди в чомусь”. Наприклад: “Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити” (Олександр Довженко), “Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить” (Тарас Шевченко).

У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає “плутати, змішувати щось із чимось”: “ – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим” (Іван Нечуй-Левицький), “Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою” (Іван Ле). А також воно передає зміст “повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось”: “Мішати ложкою кашу”.

* * *

Відмінювання іменників середнього роду в нашій та російській мовах

“Чим розрізняється відмінювання іменників середнього роду в нашій та російській мовах?”

Російська має три відміни іменників, що відповідають стільком же в українській. Але в нас є ще й четверта. Це два типи іменників середнього роду: а) ті, що при відмінюванні дістають суфікс -ен- (ім’я – імені, плем’я – племені); б) ті, що при відмінюванні набувають суфікс -ат- (-ят-).

Іменників першого типу дуже мало. Вони зникають, часом уподібнюються до іменників середнього роду другої відміни. Так, слово ім’я інколи трансформується в імено.

Іменники другого типу становлять в українській мові численну групу. За лексичним значенням це назви молодих тварин і птахів (теля, лоша, порося, ягня, щеня, кошеня, курча, каченя тощо). Зразок відмінювання: лоша, лошати, лошаті, лоша, лошам, лошаті; порося, поросяти, поросяті, порося, поросям, поросяті. Сюди належать і найменування предметів (санчата) чи пестливі назви частин тіла (ноженята, рученята, оченята). Уживаються вони тільки у формі множини. Діставши суфікс -к (о), іменники на означення молодих і малих тварин переходять до другої відміни: телятко, поросятко, кошенятко.

У назвах тварин знахідний відмінок множини може бути рівнозначний називному або родовому: пасу ягнята, пасу ягнят.

У російській мові такої відміни іменників немає. Лексично адекватні слова утворюються за допомогою суфікса -енок (телёнок, козлёнок, цыплёнок) і належать до другої відміни. Запозичати ці побудови в українську мову немає потреби.

* * *

Активні дієприкметники минулого часу

Пасивні дієприкметники

“Як творяться в нас активні дієприкметники минулого часу, а також дієприкметники пасивні?”

Перших з них конструюють за допомогою суфікса -л-: закам’янілий, засмаглий, полинялий, ожилий, облиплий, поріділий, посивілий, позеленілий, почервонілий, присілий, розцвілий, пошерхлий. Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш-) у сучасній українській літературній мові не вживаються. А російські передаються описовою формою або дієприкметником із суфіксом -л-: запевший – той, що заспівав; победивший – той, що переміг; надоевший – той, що надокучив; наболевший (вопрос) – наболіле (питання).

Пасивні дієприкметники в нашій мові мають форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т: збудований, народжений, написаний, завершений, пояснений, скошений, м’ятий, молочений, кинутий, тертий, умитий, побитий тощо. Дієслова з основами на -ну і на -о можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: бризнути – бризнутий і бризнений, вимкнути – вимкнутий і вимкнений, загорнути – загорнутий і загорнений, застебнути – застебнутий і застебнений, колоти – колотий і колений, одягнути – одягнутий і одягнений, пороти – поротий і порений. Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі українською мовою замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу: анализуемый (проект) – аналізований (проект), желаемый (результат) – бажаний (результат), заключаемый (договор) – укладаний (договір), занимаемая (должность) – обіймана (посада), записываемый (протокол) – записуваний (протокол), освещаемый (в газетах) – висвітлюваний (у газетах), употребляемый (всеми) – вживаний (усіма), применяемый (в сельском хозяйстве) – застосовуваний, який застосовується (в сільському господарстві), поставляемый (вовремя) – який постачається (вчасно), приобретаемые (навыки) – набувані (навички) і т. ін.

Відтворюючи українською російські конструкції з дієприкметником, не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність й органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів – дієслів, іменників, прикметників тощо. Наприклад: Высокие договаривающиеся стороны – Високі договірні сторони, насытившийся – попоївши досхочу, убегавший – утікач, купавшиеся – купальники, побелевший (от бессоницы) – блідий (від безсоння).

* * *

Яка різниця між словами архаїка й архаїчність?

Архаїка – старовина; характерні ознаки її. Риси архаїки у візантійському живописі. Архаїчність – застарілість. Архаїчність форм в архітектурі.

* * *

Чи мають відмінність іменники змія та змій?

Вони розрізняються вживаністю. У значенні “плазун з видовженим тілом, укритим лускою” використовуємо переважно лексему змія. У розумінні “казкова істота з крилами, яка наділена надзвичайною силою”, “дитяча іграшка у вигляді каркаса, обтягнутого папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря” виступає іменник змій. Лише це слово вживається у значенні “біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю”.

* * *

Розбещувати і розпещувати

“Чи взаємозамінні дієслова розбещувати і розпещувати?”

Ні, бо передають неоднаковий зміст.

Розбещувати – привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. “ – До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять” (Анатолій Шиян).

Розпещувати – псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. “Він (батько) розпещував одинака по широкій своїй вдачі” (Ольга Кобилянська).

***********************************

Дата добавления: 2015-10-21