Урок 17. Стара казка чи давня казка?

Стара казка чи давня казка?

Як прикметник слово старий уживається в значенні “літній” (старий чоловік); “непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); “несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); “той, що передував чомусь” (повернувся на старе місце).

Лексему старий часто невиправдано використовують замість давній: старий приятель, стара казка, стара звичка. Треба: давній приятель, давня казка, давня звичка.

* * *

Палата общин чи палата громад?

Парламент Великобританії складається з двох палат – палати лордів і палати громад. Перша верхня, друга нижня. Такий поділ відбувся в середині ХІV століття. Про це знають усі, крім деяких працівників наших ЗМІ, які часом розповідають про англійську палату общин. Помилка більш ніж прикра, зауважує мовознавець Олександр Пономарів, бо община в нормальній українській мові – це “форма виробничого і громадського об’єднання людей у докласовому суспільстві, що характеризується спільною власністю на засоби виробництва”. Наприклад: “Палата громад обирається кожні п’ять років за мажоритарною системою” (з газети); “Відокремлена група людей являла собою самостійну, найпримітивнішу організацію суспільства – первісну, дородову общину” (з підручника).

* * *

Звідки взявся іменник джусік?

Наша мова, як кожна інша, має певні внутрішні правила та закони щодо словотвору, словотвірних основ і суфіксів, щодо запозичень. Але хіба це цікавить когось? Без найменшої на те потреби беруть англійське juice, додають до нього російський суфікс на позначення здрібнілості – ик – і готовий український покруч джусік, що означає “сік”. Тільки брак знання й природного відчуття мови спричинив таку словесну дивовижу.

* * *

Відмінок після дієслово закидати

“Якого відмінка потребує після себе дієслово закидати (з наголосом на передостанньому складі)?”

Закидати – синонім слів докоряти, дорікати. На відміну від них цю лексему всі, не вагаючись, вживають тільки з додатком у давальному відмінку: закидати – кому? (що?). “(Захар): –... Ти (боярин) закидаєш мені, що я не знаю того, що діється навколо нас” (Іван Франко); “Часто сценаристам закидають, що їхні сценарії довгі й не вкладаються в загальноприйнятий метраж фільму” (Олександр Довженко).

* * *

Взаємини, стосунки, відносини, ставлення

“Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?”

Ці слова деякими значеннями об’єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні. Лексеми взаємини, стосунки передають зміст “контакти, зв’язки між людьми” і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами. Іменник відносини вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.

У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне “офіційне” забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно. Лексема ставлення означає “характер поводження з кимось, чимось”. Ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення – ненормативне.

У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...

Порушенням лексичної і стилістичної норми є прийменникові звороти по відношенню до..., у відношенні до... Замість них слід ставити прийменники щодо, стосовно.

* * *

Четвероногий чи чотириногий?

Як компонент складних слів збірний числівник четверо в українській мові не застосовуємо, натомість маємо форму чотири: чотириактовий, чотирибальний, чотириграмовий, чотиригранний, чотирикамерний, чотириколірний, чотириметровий, чотиримоторний, чотириногий... Наприклад: “На дачі в Погребняків був чотириногий сторож – вівчарка Альма” (з газети). Четвероногий є непотрібним запозиченням з російської мови.

* * *

Сходити чи виходити?

В українській мові є обидва дієслова.

Сходити – спускатися вниз (по сходах, трапу); полишати своє місце, розташоване десь угорі; припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля (з потяга). Виходити – рухатися зсередини транспорту назовні. Виходити з вагона.

Неправильно	Правильно
примірний план	орієнтовний план
покладистий	покладливий
похожі між собою	схожі між собою
пагубний	згубний
питтєва вода	питна вода
персидський	перський
преславутий	горезвісний
риночний	ринковий
різномастний	різномастий
різношерстний	різношерстий
розпорядницькі обов'язки	розпорядчі обов'язки
рукоположена людина	висвячена людина
себелюбивий	себелюбний
слабе місце	уразливе місце
сміхотворна ціна	сміховинна ціна

***********************************

Дата добавления: 2015-10-21