Урок 10. Відповідаємо на запитання читачів (X)

Відповідаємо на запитання читачів (X)

Переказувати гроші й переводити гроші

“Чи можна замінювати одне одним словосполучення переказувати гроші й переводити гроші?”

Ні, не можна, бо вони виражають неоднакові поняття. Перше – пересилати, відправляти кошти поштою, телеграфом, через банк. Наприклад: “Фабриканти, хто ще міг, гарячково переказували капітали за кордон” (Натан Рибак). Друге – марно, бездумно витрачати. “Це ж не писар, а злодій. Він же переводить громадські гроші ні за що ні про що. А ви мовчите!” (Іван Нечуй-Левицький).

У бухгалтерській практиці ще вживається термін, який означає “переписувати гроші чи майно на інший рахунок”. “Було вирішено перекинути кошти з однієї статті прибутку на іншу” (з газети).

* * *

Комар у родовому відмінку однини

“Яке закінчення має іменник (власна назва) Комар у родовому відмінку однини?”

І загальна, і власна назва комар у родовому однини закінчується на – а. Іменник відмінюється за зразком твердої групи: комара, комаром. Очевидно, сумніви стосовно вживання тієї або іншої відмінкової форми виникають тому, що в називному множини він має закінчення м’якої групи (-і) й дехто з мовців схильний відмінювати його саме так. Це неправильно.

* * *

Імунітет до хвороб чи проти хвороб?

Кажемо сорт стійкий проти морозів і сорт стійкий до морозів. Таке саме керування властиве іменникові стійкість: стійкість проти морозів і стійкість до морозів. Його синонім – слово іншомовного походження імунітет. “Перші праці вченого присвячені імунітету рослин, стійкості їх проти грибкових захворювань” (з журналу). “У їжаків є імунітет до зміїної отрути” (з газети). У сучасній мовній практиці помітна перевага надається керуванню з прийменником проти, особливо при іменникові імунітет.

* * *

Наполегливий і настирливий

“Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий?”

В українській мові у розумінні “твердий, непохитний у досягненні мети” вживають прикметники наполегливий, упертий. – “Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш” (Олесь Донченко). У такому значенні виступає й слово настійливий, пов’язане з характеристикою особи чи її дій. “Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою” (Олесь Гончар).

Лексема настирливий передає зміст “нав’язливий, надокучливий, набридливий”. “Дід-сторож увесь день ганяє настирливе вороння” (Олександр Копиленко), “Антон Іванович уже крізь сон почув настирливий стук у шибку” (Михайло Стельмах). Поширена стилістична помилка полягає в тому, що це слово, яке звичайно має негативне забарвлення, неправомірно вживають у позитивному плані. “Вона була активна, наполеглива, настирлива”.

* * *

Материзна і ріднизна

“Що є спільного в словах материзна і ріднизна?”

У посібниках з питань культури української мови наголошується: обидва іменники використовуються як синоніми, пов’язані з поняттям “рідна земля, Батьківщина, рідна мова, звичаї, національна культура”. Лексему материзна зафіксовано в 11-томному СУМі з одним тільки значенням “спадщина, що залишилася від матері”. Саме цей зміст розкривається в прикладах – ілюстраціях з нашої класичної літератури. “На такій батьківщині... з такою материзною можна було й добре на світі прожити, та, на жаль, обрали опікуном до сироти дядька Кузьму” (Любов Яновська).

Сучасне слововживання відходить від такого конкретного значення, підкреслюючи в іменникові зв’язок із корінням, родоводом, ширше – з духовною культурою народу. “У знаменитому “Треносі” (“Плачі”) 1610 року Мелетій Смотрицький рішуче стає на захист українського народу, його звичаїв і вірувань, гнівно таврує тих, хто відступився від материзни...” (з журналу). Очевидно, за моделлю лексеми материзна утворено й іменник ріднизна, якого не знайдемо в словниках. Але його семантичне наповнення і стилістичне забарвлення виокремлюються в ряду синонімічних висловів, допомагають виразніше передати відчуття рідної землі. “Не належала (Євпраксія) до невиразного племені втікачів з невизначеністю їхніх мандрів. Знала, куди втікати. Додому! До ріднизни!” (Павло Загребельний), “І в повісті естонця Траата “Танець навколо парового котла” людину теж не залишає відчуття зв’язку з ріднизною” (Василь Фащенко).

Отже, в слові материзна розвинулося нове значення, спільне з синонімічним ріднизна. Обидва іменники мають прозору форму, тобто легко пов’язуються з поняттям “рідна земля, вітчизна”.

* * *

П’янка чи пиятика?

Слово п’янка, писав Борис Антоненко-Давидович, дуже часто можна бачити на шпальтах наших газет, воно заходить часом і в живе мовлення, ба навіть у художню літературу, витискуючи давні українські слова: “Та недовго він додержувався своєї обіцянки виправитися: знову почалися п’янки, а далі дрібні крадіжки, й ось уже тяжкий злочин”. Українська класична література й фольклор не знали іменника п’янка, вони знали тільки прикметника п’янкий (із наголосом на останньому складі): “У повітрі стояв густий і п’янкий запах квітів” (Яків Баш), “А ця вишнівка така п’янка” (з живих уст). Російським пьянство, пьянка відповідають українські пиятика (“Згадую, як Степан Кишук оцьому Юхимові за неробство та пиятику гострим словом дорікав”. – Семен Журахович), гульня (“Без нього і гульня – не гульня”. – Тарас Шевченко), дудліж (“Та годі-бо вам! Другий день дудліж у хаті трива”. – З живих уст).

* * *

Чи синонімічні слова істотно і суттєво?

Коли робимо акцент на чомусь важливому, то кажемо: це істотно чи це суттєво. Прислівники-присудки походять від прикметників істотний, суттєвий. А що може бути істотним і суттєвим? Зміни, ознаки, особливості, зрушення, питання, вади, хиби, резерви, різниця, допомога тощо. Обидва прикметники входять до синонімічного ряду, який поповнюють ще слова сутній, посутній, вагомий, головний, основний, значний, кардинальний і т. ін. Немає сумнівів і щодо синонімічності прислівників істотно і суттєво. Сучасна мовна практика надає перевагу лексемі істотно, подекуди обмежуючи слово суттєво. Російський вислів существенным образом перекладаємо істотно.

***********************************

Дата добавления: 2015-10-21