Ортопедичне лікування у разі застарілих переломів зі стійко зміщеними уламками та дефектами кісткової тканини

Крім переломів, що неправильно зрослися, можуть спостерігатися ще й пе­реломи з дефектом кісткової тканини. Дефекти кісткової тканини бувають не­великі, що не перевищують 1 см, і великі, понад 1 см. У першому випадку мож­на виготовляти мостоподібні протези за умови збереження на кожному із уламків двох і більше нерухомих зубів. За наявності значних дефектів викори­стання мостоподібних протезів протипоказано через такі критерії. Опори мос-топодібних протезів дуже швидко розхитуються, їх доводиться видаляти. Мікрорухомість призводить до розцементування коронок. Протез може пола­матися. У разі значних дефектів показано знімне протезування. І.М.Оксман зап­ропонував свою конструкцію знімного протеза з одно- та двосуглобовими з'єднаннями (мал. 185).

У разі першого варіанту два готові знімні протези (для кожного із уламків) уводять у ротову порожнину і фіксують за допомогою звичайних гнутих дро­тяних кламерів. З обох протезів знімають відбитки і відливають модель. Потім у більшу частину протеза уварюють стержень, який закінчується кулькою, у другий уварюють коробочку, яка відкрита догори і в якій на пазах фіксують жувальну поверхню. Після завершального введення протезів у ротову порож­нину коробочку заповнюють мідною амальгамою і вводять до неї шароподібне з'єднання на жувальну поверхню.

Хворого просять протягом 15 хв здійснювати жувальні рухи. За цей час порожнина в амальгамі формується у відповідності з рухами нижньої щелепи, після чого амальгама твердне, і протез є готовим.

У разі другого варіанту, який запропонований І.М.Оксманом, виготовляють металеву конструкцію у вигляді стержня довжиною 3-4 мм з кульками діамет-

ром 4-5 мм на обох кінцях та знімний про­тез із кламерами. Потім розрізають протез на дві частини у ділянці, відповідній дефекту кісткової тканини. По краях протезів, відсту­паючи по 1-2 мм, випилюють заглиблення величиною 6-7 мм та діаметром 7 мм. Ці за­глиблення заповнюють мідною амальгамою, вкладають у них кульки і витримують до зат­вердіння амальгами. Хворому пропонують здійснювати жувальні рухи, в результаті чого амальгама у заглибленнях формується у відповідності з цими рухами.

Другий варіант шарнірного знімного протеза Оксмана використовується за наяв­ності значних дефектів кісткової тканини та в разі значної рухомості уламків.

На практиці знайшов застосування шарнірний знімний протез, запропонова- Мал. 185. Конструкція суглобового _Ний Б.Р.Вайнштейном. У якості шарніра протеза Оксмана (пояснення у тексті) _{тут використовують} пружину, введену в

гільзи, які вварені у базис протезів для кожного уламка.

Дата добавления: 2015-10-13