Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історія розвитку щелепно-лицевої ортопедії

Читайте также:
  1. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
  2. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
  3. Визначити рівень розвитку системи мотивації праці персоналу на досліджуваному підприємстві .
  4. Визначити чинники розвитку безпосередніх та віддалених негативних наслідків надзвичайної ситуації.
  5. Від чого залежить надійність розвитку народного господарства?
  6. Відповідність етапів розвитку колективу класу періодам становлення виховної системи
  7. Вікові особливості розвитку молодших школярів.

Щелепно-лицева ортопедія пройшла довгий і складний шлях свого роз­витку. Підвалини історії щелепно-лицевої ортопедії закладені в роботах Гіппок­рата (460—377 рр до н.е.). Перші спроби лікування переломів щелеп належать саме Гіппократу, він же запропонував й оригінальний спосіб управлення виви-


 




ху нижньої щелепи з трьома етапами цієї операції. Цельс (1 ст. до н.е.) опису­вав методи лікування переломів щелеп та пропонував з цією метою використо­вувати нитки і волосся для зв'язування зубів у відламках щелеп. Гален (130 р. до н.е.) користувався підборідною пов'язкою. Проте до XVI ст. будь-яких нау­кових даних про щелепно-лицеву ортопедію не було.

Уперше протези лиця та обтуратор для закриття дефекту піднебіння опи­сав Амбруаз Паре (1575). П'єр Фошар у 1728 р. рекомендував просвердлювати піднебіння для закріплення протезів. Він також запровадив зв'язування зубів між собою з обох боків лінії перелому лігатурним дротом або шовком. У кінці

XVIII ст. було запропоновано використовувати внутрішньоротову пов'язку для
з'єднання уламків нижньої щелепи, відомої в літературі як "машина Рютеник".
У цьому ж столітті Буасон запропонував еластичну підборідну пращу з про­
кладкою між зубами з дерева або каучуку. За допомогою цієї пов'язки можна
було не тільки фіксувати, але й виправляти положення уламків щелеп.

У 1880 р. Кінгслей описав конструкцію щелепно-лицевих протезів для за­міщення дефектів носа, очної ямки та піднебіння. Клод Мартен (1889) є за­сновником безпосереднього протезування, що він детально описав у своїй книзі.

У 1861 р. Вебер запропонував шину, яка облягає коміркові відросток та частину з присінкового та язикового боку і має прорізи для зубів. До речі, дана конструкція шини використовується і нині. Гуннінг (1860) застосував міжзубну шину, яка з часом була модифікована Портом і використовується для лікуван­ня переломів беззубих щелеп. У кінці XIX ст. Зауер виготовив дротяну шину з похилою площиною, яка вигиналася на моделі (пов'язка Зауера).

Проблемами щелепно-лицевої ортопедії вчені активно займалися протя­гом XIX ст. Є.О.Мухін запропонував пов'язку та шину-підіймач власної конст­рукції. Під час кримської війни основоположник воєнно-польової хірургії М.І.Пирогов уперше наклав гіпсову пов'язку для лікування складних вогне­пальних переломів нижньої щелепи. Тоді ж Ю.К.Шимановський розробив гіпсо­ву пов'язку в поєднанні з внутрішньоротовою паличкою - шиною. У 60-70 pp.

XIX ст. Бальзамінов запропонував для іммобілізації уламків щелепи металеву
шину — пращу, а Карпінський - каучукову пращу.

Трохи пізніше були запроваджені назубні дротяні та каучукові шини Гур-віча і Ростовцева.

У 1915 р. Фальтін розробив та впровадив у практику гіпсову пов'язку для витягування уламків нижньої щелепи у разі подвійних переломів та загрози асфіксії.

У 1916 р. С.С.Тігерштедт розробив систему апаратів для шинування уламків щелеп, яка відкрила нову еру у воєнній щелепно-лицевій ортопедії.

У 1919 р. вийшла книга Г.І.Вільга "Помощь на фронте раненным в челюсть". Ця книга у свій час мала дуже важливе значення в організації та наданні допо­моги таким хворим.

На І, II та НІ одонтологічних з'їздах, що відбулися у 1923, 1925 та 1928 p., розглядалися питання ортопедичних методів лікування окремих пере-


ломів нижньої щелепи, верхньої щелепи та комбінованих переломів обох ще­леп. Матеріали з'їздів, а також зміни у методиках виготовлення гнутих дротя­них шин за Тігерштедтом були узагальнені А.АЛімбергом у 1927 р. в керів­ництві "Практическая травматология".

Значний внесок у розвиток щелепно-лицевої ортопедії зробили своїми фун­даментальними працями А.А.Лімберг, П.П.Львов, І.Г.Лукомський, Д.А.Ентін, А.Е.Рауер, Б.Н.Бинін, А.І.Бетельман.

Велике практичне та теоретичне значення для подальшого розвитку ще­лепно-лицевої ортопедії мав досвід, який був накопичений у період Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.) і детально описаний у книзі Д.А.Ентіна "Военно-челюстная хирургия".

Сучасна щелепно-лицева ортопедія грунтується на реабілітаційних прин­ципах загальної травматології та ортопедії, яка опирається на успіхи клінічної стоматології і відіграє велику роль у системі надання стоматологічної допомо­ги населенню.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: АНАТОМО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МІЖКОМІРКОВОЇ ВИСОТИ | АПАРАТИ, ЩО ВІДТВОРЮЮТЬ РУХИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ | ФЕНОМЕН КАТЦА-ЕФРОНА-ГЕЛЬФАНДА | АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ПО СКЛУ | ТЕОРІЇ АРТИКУЛЯЦІЇТАЇХ ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КОНСТРУЮВАННЯ ПОВНИХ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ | ПЕРЕВІРКА КОНСТРУКЦІЇ ПОВНИХ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ | ГІПСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ, СПОСОБИ ПАКУВАННЯ ПЛАСТМАСИ В СТОМАТОЛОГІЧНІ КЮВЕТИ. РЕЖИМИ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ | ОБРОБКА ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ ПІСЛЯ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ | ФІКСАЦІЯ ПОВНИХ ЗНІМНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ. КОРЕКЦІЯ, ПРОЦЕСИ АДАПТАЦІЇ | РЕАКЦІЯ ТКАНИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА НА ЗНІМНІ ПРИПНОЗ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОСОБЛИВОСТІ ПОВТОРНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ ПОВНИМИ ЗНІМНИМИ ПРОТЕЗАМИ| ТРАВМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)