Механізм зміщення уламків у разі переломів

Травма щелепно-лицевої ділянки може закінчитися переломом кістки без зміщення або зі зміщенням уламків залежно від швидкості руху травмівного агента у момент контакту з кісткою. Зміщення може бути первинним та відда^ леним. Перелом не ускладнюється зміщенням уламків, якщо швидкість під час удару приходить до нуля. Якщо ж швидкість у момент удару більша ніж нуль, то перелом ускладнюється ще й зміщенням уламків. Зміщення може бути відда­леним і залежати від неправильного лікування, транспортування, транспорт­ної іммобілізації, сили тяги м'язів.

Зміщення уламків під дією сили тяги м'язів дуже часто проявляється у разі переломів нижньої щелепи.

До зміщення уламків призводить кілька чинників — це безпосередня сила удару по м'язу, зменшення відстані між пунктами прикріплення м'язів у ре­зультаті перелому кістки, травма м'яза гострими краями уламків кістки, що призводить до його гіпертонусу. Отже, всі перераховані чинники спричиняють травматичний рефлекторний гіпертонус, що призводить до зміщення уламків, який з часом стає стійким у зв'язку з властивістю м'язів переходити в стан ела­стичної ретракції.

Класичні механізми зміщення уламків у разі переломів кісток можна клінічно спостерігати на прикладі переломів нижньої щелепи. Для розумін­ня цього складного механізму треба пам'ятати, що робота парних жувальних м'язів відбувається синхронно. У разі вогнепальних поранень, побутової чи виробничої травми або перелому нижньої щелепи внаслідок патологічного процесу чітка робота м'язів порушується. Порушується узгоджений анта­гонізм однойменних м'язів, й уламки зміщуються. Знаючи функції жуваль­них м'язів, можна, ураховуючи тягу м'язів і характер зміщення уламків ви­значити місце перелому.

Так, якщо перелом у ділянці фронтальних зубів (присередній перелом), то за наявності рівномірної тяги однойменних м'язів з протилежного боку помітно­го зміщення у разі свіжої травми не спостерігається. Може лише виникнути деякий нахил уламків з більшим розходженням у нижній частині нижньої ще­лепи. Зміщення може не бути, якщо перелом локалізується у ділянці нижньої щелепи (кутовий перелом), завдяки наявності муфти із м'язів-підіймачів, при­кріплених у цьому місці.

За наявності бічного перелому в ділянці ікла або першого премоляра (мен-

тальний перелом) утворюється два різних за величиною уламки — один малий, а другий — великий. Малий уламок зміщується допереду та досередини під впливом тяги зовнішнього крилоподібного м'яза і догори — під впливом скро­невого м'яза та інших м'язів-підіймачів. Малий уламок у такому разі повер­тається дозовні під дією жувального та щелепно-під'язикового м'язів, які діють в даному випадку подібно до пари сил.

Двобічний ментальний перелом утворює три уламки — два бічних та один середній. Бічні уламки зміщуються подібно до малого уламка у разі однобічно­го перелому, досередини та дещо допереду і догори; середній уламок пере­міщується донизу і дозаду під дією м'язів-опускачів (мал. 166).

Зміщення середнього уламка може бути причиною асфіксії. За умови цілісності кістки язик утримується спереду підборідно-язиковим м'язом.

За наявності подвійного ментального перелому середній (передній) ула­мок зміщується назад підборідно-під'язиковим і підборідно-язиковим м'язами і язик, таким чином, насувається на надгортанник, що і може призвести до ви­никнення асфіксії.

У разі двобічних переломів у ділянці молярів до описаної вище клінічної картини приєднується новий чинник — маса середнього уламку, від якої зале­жить зміщення його донизу. У разі однобічного перелому в ділянці гілки ниж­ньої щелепи великий уламок який являє майже всю нижню щелепу, буде зміщу­ватися дещо дозаду та у бік перелому. Малий уламок переміщується догори та досередини під впливом зовнішнього крилоподібного м'яза.

Двобічний перелом у ділянці гілок: нижня щелепа зміщується дозаду та до­низу під впливом м'язів-опускачів. За наявності такого зміщення клінічна картина нагадує відкритий прикус (мал. 167).

Однобічний перелом вінцевого
відростка: уламок підтягується догори і
під дією скроневого м'яза заходить гли­
боко під виличну дугу, що може призве­
сти у подальшому до атрофії названого
м'яза. У разі двобічного перелому вінце­
вих відростків останні підтягуються до­
гори, а зміщення нижньої щелепи не
відбувається. За наявності однобічного
перелому шийки суглобовий уламок пе­
реміщується допереду та досередини під
впливом дії зовнішнього крилоподібно­
му., -ice о..... ~. •„., «го м'яза, а вся нижня щелепа повертаєть-

мал. 166. Зміщення кісткових уламків у ' ^ ^г

разі двобічного ментального перелому ся у бік перелому. Виникає зміщення се-

(пояснення утексті) редньої лінії у бік перелому. Деколи ве-

Щелепно-лицева ортопедія

ликии уламок рухається догори, відсува­ючи суглобовий відросток дозовні.

У разі двобічного перелому шийок суглобових відростків останні переміщу­ються допереду та досередини, а вся ниж­ня щелепа — дозаду, впираючись моляра­ми в моляри верхньої щелепи, зависаючи та утворюючи відкритий і дистальний прикус (мал. 168).

Мал. 167.Двобічний перелом у ділянці гілок нижньої щелепи (пояснення у тексті)

Під час диференційної діагностики переломів верхніх відділів обох гілок ниж­ньої щелепи та вивихів необхідно пам'я­тати: у разі переломів можливе відкриван­ня та закривання рота, у разі вивихів мож­ливе лише відкривання; за наявності пе­реломів спостерігається дистальне роз­міщення нижньої щелепи, за наявності ви­виху (переднього) — медіальне зміщення її; за наявності перелому пальцем можна пропальпувати через зовнішній слуховий хід рухи суглобової головки, у разі виви­ху рухи головки не відчуваються, оскіль­ки вона знаходиться поза ямкою.

Man. 168.Двобічний перелом у ділянці шийок суглобових відростків (за Г.А. Васильєвим; пояснення у тексті)

Досконале знання механізмів пере­міщення уламків щелеп у разі переломів дозволяє лікарю впевнено, без помилок, визначити локалізацію перелому та пра­вильно скласти план як тимчасового, так і основного лікування.

Дата добавления: 2015-10-13