Переломи верхньої щелепи

Переломи верхньої щелепи небезпечні для життя хворого. Це зумовлено тим, що верхня щелепа з'єднана з багатьма кістками лицевого скелета. Нерідко трав­ма поєднується з ушкодженням магістральних судин, нервів, головного мозку. Переломи верхньої щелепи відбуваються у типових місцях. Згідно з класифіка­цією La For (1900) вони поділяються на три типи. Переломи верхньої щелепи можуть бути однобічними та двобічними. Крім того, спостерігаються вдавлені переломи, а деколи і повний її відрив верхньої щелепи. Основним клінічним сим­птомом перелому верхньої щелепи зі зміщенням уламків є порушення змикання

зубів у вигляді відкритого прикусу.

Дротяні шини, виготовлені безпосередньо в ротовій порожнині, переважно застосовують як тимчасові транспортні. До класичних конст-

_____ рукцій шин з лігатурного дроту належить 8-по-

Мал. 178. 8-подібна шина Дібна шина Гіппократа для зв'язування зубів
Гіппократа (мал. 178).

До групи шин з лігатурного дро­ту входять різні конструкції для міжщелепного зв'язування зубів.

Іммобілізацію уламків верхньої щелепи проводять за допомогою стан­дартних пристосувань. Така шина для лікування переломів переднього відділу верхньої щелепи за-пропоно-вана Я.М.Збаржем (мал. 179).

Суть виготовлення її зводиться
до наступного. Беруть алюмінієвий
дріт довжиною 75-80 мм. Кінці дов­
жиною 15 мм згинають назустріч
один одному і скручують у вигляді
спіралі. Кут між довшими осями дро­
ту не повинен перебільшувати 45°.
Витки одного відростка йдуть по
ходу годинникової стрілки, а друго­
го — проти. Утворення витих
відростків вважається завершеним,
якщо частина дроту між останніми
витками дорівнює відстані між пре-
молярами. Ця частина в подальшому
Мал. 179. Гнута дротяна шина Збаржа _{буде передньою часТ}иною назубної
(пояснення у тексті) _{шини Бічн}. _{частини ВИГИ}нають із

вільних кінців дроту. Внутрішньоротову частину шини фіксують лігатурним дротом до зубів після вправлення уламків. Позаротові відростки відгинають доверху до голови так, щоб вони не торкалися шкіри обличчя. Після того на­кладають гіпсову пов'язку, в яку припасовують вільні кінці дроту.

Для лікування переломів І та II типу Я.М.Збарж розробив стандартний комплект, який складається із шини-дуги, опорної головної пов'язки та з'єдну­вальних стержнів (мал. 180).

Апарат дозволяє одночасно вправляти та фіксувати уламки. Шина-дуга являє собою подвійну стальну дугу, яка охоплює зубний ряд верхньої щелепи з обох боків. Від дуги відходять позаротові стержні, спрямовані дозаду до вуш­них раковин. Ці стержні з'єднуються з головною пов'язкою за допомогою з'єдну­вальних металевих стержнів.

Лікування у разі переломів верхньої щелепи зі зміщенням уламків донизу за наявності неушкодженої нижньої щелепи можна проводити за допомогою зубонаясенної шини Вебера (див. мал. 174).

У разі двобічного перелому верхньої щелепи з обмеженою рухомістю уламків вправлення та фіксацію останніх здійснюють за допомогою апарата З.Я.Шура (мал. 181).

Щелепно-лицева ортопедія

Апарат складається з таких частин:

1) гіпсової шапочки, у яку загіпсову-ють два вертикальних стержні довжиною 150 мм;

2) єдиної паяної шини на верхню ще­лепу з опорними коронками на ікла та перші моляри з обох боків; до шини зі щічного боку в ділянці першого моляра припаюють плоскі трубки перерізом 2 х 4 мм та довжи­ною 15 мм;

3) двох позаротових стержнів з пере­різом 3 мм та довжиною 200 мм. Паяну шину фіксують на цемент на зубах верхньої щелепи. На голові хворого формують гіпсо­ву шапочку й одночасно загіпсовують у неї вертикально з обох боків короткі стержні так, щоб вони розміщувалися дещо позаду латерального краю очної ямки й опускали­ся до рівня крил носа. Позаротові стержні вставляють у трубки і вигинають по щічній

Мал. 180. Шина-дуга для вправлен- поверхні зубів. У ділянці ікла вони спрямо-ня та фіксації уламків верхньої щеле- вуються дозаду, на рівні короткого верхньо-пи (за Я.М. Збаржем): а — внутріш- _г0 стержня вигинаються йому назустріч.

ньоротова частина — подвійна незам- п

^ «ч іимчтпа псаат Переміщення уламків щелеп досягається

кнута дуга; б — позаротова частина; в. ^J.

-з'єднання головної пов'язки з ши- ^змшою напрямку позаротових стержнів,
ною-дугою за допомогою прямих Після повернення щелеп у правильне поло-
стержнів та хомутів ження кінці ричагів зв'язують лігатурою.

Мал. 181. Апарат для вправлення уламків верхньої щелепи Шура (пояснення у тексті)

Лікування у разі однобічних переломів з тугорухомими уламками здійснюється за допомогою дротяних шин з міжще-лепним витяжінням.

Дата добавления: 2015-10-13