Сутність інвестиційного потенціалу підприємства

Під фінансово-інвестиційним потенціалом слід розуміти сукупність фінансових і інвестиційних ресурсів підприємства, що дозволяють йому здійснювати ефективну інвестиційну діяльність, направлену на забезпечення його ефективної і стійкої господарської діяльності.

Інвестиційний потенціал підприємства складається під впливом двох основних груп показників:

- показники, що обумовлюють накопичення інвестиційних ресурсів підприємства;

- показники, що впливають на формування інвестиційних потреб підприємства.

Слід зазначити, що управління інвестиційним процесом також залежить від співвідношення власних засобів підприємства і його позикових ресурсів, що, зрештою, характеризує фінансову стійкість підприємства.

При управлінні інвестиціями необхідно враховувати, що не всі власні засоби підприємства можуть бути направлені на погашення зобов'язань підприємства в необхідні терміни, що характеризує його кредитоспроможність, зниження якої до критичного рівня може привести до перерозподілу грошових потоків у бік погашення його заборгованостей і спричинити за собою, зрештою, зірвавши реалізації інвестиційних проектів на підприємстві.

Виробнича діяльність підприємства безпосереднім чином залежить від ефективності використовування його виробничо-фінансових ресурсів, тому напрям інвестування залежить від динаміки зміни ефективності використовування певних видів ресурсів.

Як видно з таблиці, напрями інвестування на підприємствах безпосереднім чином залежать від ефективності використовування їх виробничо-фінансових ресурсів, які характеризують рівень НТП і інновацій на підприємстві. Основні засоби є ключовим виробничим ресурсом, що формує, в значній мірі, якість продукції, що випускається, і визначають рівень її собівартості, тобто впливають на управління інвестиційним процесом на підприємстві.

На управління інвестиціями підприємств роблять вплив також нематеріальні активи. В даний час обсяг нематеріальних активів на більшості суб'єктів господарської діяльності залишається незначним. Це зв'язано, в першу чергу, з нерозвиненістю відносин у сфері інтелектуальної власності в Україні.

Таблиця 6.1

Взаємозв'язок виробничо-фінансових ресурсів, показників ефективності їх використовування і напрямів інвестування на підприємстві

Привабливість для інвестора	Мотиви (підстава) для інвестування	Вид ресурсів	Показники	Напрям інвестування
Стійкий попит на продукцію підприємств України і АРК, спроможність участі в управлінні підприємством гарантії повернення інвестицій.	Прискорене вибуття основних засобів, моральний і фізичний знос обладнання; зниження якості продукції, що випускається	Основні засоби	Фондовіддача основних засобів	Технічне переозброєння виробництва
недостатнє використовування НОУ-ХАУ, патенти, ліцензії і т.д. в діяльності підприємства	нематеріальні активи	Фондовіддача нематеріальних активів	Робота з об'єктами інтелектуальної власності
Необхідність підвищення продуктивності праці, посилення зацікавленості працівників в кінцевих результатах	Трудові ресурси	Продуктивність праці	Вдосконалення системи організації і оплати праці на підприємстві
Зменшення сукупної витрати без втрат як продукція, вдосконалення системи нормування ресурсів	Матеріальні ресурси	Матеріало віддача	Вдосконалення системи матеріально-технічного постачання підприємства
Необхідність підвищення ефективності використовування оборотних коштів підприємства	Оборотні кошти	Коефіцієнт оборачивае мости оборотних коштів	Прискорення оборотних коштів

Зниження фондовіддачі основних засобів і нематеріальних активів приводить до зниження рівня рентабельності виробництва, і, як наслідок, необхідності інвестування засобів в технічне переозброєння підприємства, тобто в основні засоби і нематеріальні активи.

Ефективність використовування трудових і матеріальних ресурсів також безпосереднім чином впливає на формування інвестиційних потреб підприємства, оскільки зниження показників продуктивності праці і материалоотдачи знижує рівень рентабельності виробництва і вимагає інвестування засобів в більш досконалі системи організації і оплати праці, а також в систему використовування матеріальних ресурсів. Проте при ухваленні управлінського рішення в області інвестицій необхідно врахувати, за рахунок яких чинників відбулося зниження того або іншого показника, що характеризує ефективність використовування певного виду ресурсу - об'єктивних або суб'єктивних.

До об'єктивних чинників, що вплинули на зміну ефективності використовування виробничо-фінансових ресурсів, відносяться:

- зниження ефективності використовування основних засобів в результаті фізичного або морального зносу діючого устаткування;

- зниження ефективності використовування нематеріальних активів підприємств, яке відбулося в результаті зменшення реальної вартості об'єктів інтелектуальної власності, складовим нематеріальні активи підприємства, а також вартості патентів, ліцензій і т.д.

- зниження продуктивності праці в результаті невідповідності кваліфікації працівників рівню виконуваних робіт;

- зниження материалоотдачи матеріальних ресурсів в результаті зміни питомої ваги витрати матеріальних ресурсів з розрахунку на одиницю продукції;

- уповільнення оборотності оборотних коштів в результаті збільшення виробничих запасів і скорочення збуту продукції;

скорочення об'ємів чистого прибутку.

До суб'єктивних чинників, що впливають на зниження ефективності використовування виробничо-фінансових ресурсів підприємств, відносяться:

- зниження фондовіддачі основних засобів в результаті неправильної організованої системи ремонтно-допоміжних робіт;

- низька фондовіддача нематеріальних активів в результаті придбання необгрунтовано дорогих об'єктів інтелектуальної власності;

- зниження продуктивності праці унаслідок необгрунтованих втрат робочого часу і нераціональної організації праці;

- зменшення материалоотдачи матеріальних ресурсів в результаті нераціональної цінової;

- політики при закупівлі матеріальних ресурсів і організації матеріально-технічного постачання;

- зниження темпів оборотності оборотних коштів зважаючи на неплатежі споживачів або з вини фінансово-кредитної системи (ненадходження засобів на розрахунковий рахунок підприємства з вини банківської системи і т.п.);

Зменшення об'ємів чистого прибутку, у тому числі з розрахунку на 1 гривню виручки від реалізації продукції, унаслідок підвищених ставок сукупного оподаткування.

У даний час, як вже наголошувалося раніше, підприємство має два основні власні джерела поповнення своїх інвестиційних ресурсів - засоби фундації накопичення і амортизаційні відрахування. Проте зважаючи на незначність останніх підприємства не можуть, в більшості випадків, самостійно фінансувати свої інвестиційні потреби, що явно свідчить про низький рівень їх інвестиційного потенціалу. Тому в даний час для підприємств головною є проблема залучення інвесторів із сторони, тобто залучення позикових засобів з метою фінансування своїх інвестиційних потреб на додаток до власних інвестиційних ресурсів, що, поза сумнівом вноситиме відповідні корективи в управління інвестиціями на кожному конкретному підприємстві. Проте для залучення засобів інвесторів із сторони необхідно розглянути питання про критерії привабливості підприємства-реципієнта для інвесторів.

На наш погляд, в даний час підприємства мають наступні реальні шляхи залучення засобів інвесторів із сторони:

- залучення грошових коштів інвесторів на умовах пайового фінансування з подальшим закріпленням частки прибутку за інвестором після реалізації інвестиційного проекту;

- застава частини статутного капіталу у вигляді акцій, що мають право голосу, в забезпечення повернення позикових (привернутих) грошових коштів;

- додаткова емісія акцій, облігацій під конкретний інвестиційний проект.

Розглянуті чинники фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств їх вплив на управління інвестиціями з сучасних умовах господарювання багато в чому визначають напрям аналізу діяльності підприємств, серед яких, можна виділити наступні:

- оцінка фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств;

- аналіз інвестиційних ресурсів підприємств.

Аналіз фінансово-інвестиційного потенціалу підприємства в розрізі традиційних показників фінансової незалежності, стійкості і ліквідності, а також аналізу динаміки формування його інвестиційних ресурсів, явно недостатньо для об'єктивного визначення пріоритетних сфер інвестування господарюючого суб'єкта. При визначенні пріоритетних сфер інвестування на підприємстві необхідний аналіз ефективності використовування його продуктивно-фінансових ресурсів з метою подальшого визначення інвестиційних потреб господарюючого суб'єкта. Ігнорування перебування фінансово-інвестиційного потенціалу при прийнятті управлінських рішень на підприємствах може привести до недооцінки впливу тих або інших чинників на прийняття управлінських рішень в області інвестицій і необ'єктивного завищення власних інвестиційних ресурсів підприємств, що, зрештою, може привести до недофінансування інвестиційних проектів унаслідок недоліку власних засобів і, як наслідок, зриву реалізації самого проекту.

Дата добавления: 2015-09-07