Молитва приготування до святого причастя

Священик читає єктенію: "Всіх святих пом'янувши, ще і ще в мирі Господу помолімся". Люди відповідають: "Господи, помилуй". Зміст цього прохання такий: "Ми вже згадали перед Богом і про Святих, що в небі, і про тих, що в чистилищі, згадували і про всіх вірних, і про себе. Бо і ми, відкуплені св. Кров'ю Спасителя, призначені до святості, до неба, тому теж називаємося святими. Між нами і Святими в небі і чистилищі лише така різниця, що вони вже закінчили життя в злуці з Христом, як Його члени; ми ж іще деякий час мусимо боротися, щоб через гріх не випасти з цієї злуки, зі святості. А щоб ця боротьба була успішнішою, мусимо єднатися з Христом у св. При­часті. Тому священик знову закликає нас до молитви, називаючи, за що ми маємо молитися: "За принесені й освячені чесні Дари Господу помолімся. Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мислен­ний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся". Тобто молімся про те, щоб Господь Бог, який нас так любить, прийняв ці Дари, тобто Його жертву Тіла і Крові Ісуса Христа на свій святий наднебесний жертвенний престіл і зіслав нам свою Божу ласку і Дар св. Духа: "Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди". Усе це нам потрібне для того, щоб ми могли спокійно приймати в св. Причасті Христа Господа до своїх сердець.

Наступна молитва священика: "Тобі вручаємо все життя наше і надію, Владико чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: сподоби нас причаститися небесних твоїх і страшних Тайн, цієї священної і духовної трапези, з чистою совістю, на відпущення гріхів, на прощення прогрішень, на спільність зі Святим Духом, на насліддя Царства небесного, на сміливість перед Тобою, не на суд і не в осудження". Після цієї молитвийде єктенія:

"Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоею благодаттю. (Люди: "Господи, помилуй"). Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім". (Люди на кожне прохання: "Подай, Господи"). Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім. Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім. Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім. Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богоро­дицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо". (Люди: "Тобі, Господи").

Наближається хвилина св. Причастя — урочиста і таємнича: ми, прича­щаючись Тіла і Крові Господньої, злучимося з самим Богом! Бог увійде до нашого серця і душі, ми з Богом станемо єдиним цілим! Що ж ми скажемо Господу Богу перед тим, як Він увійде до нас? Яким же ж словом, як не словом "Отче", ми можемо звернутися до Нього? Але чи сміємо ми, грішні, які втратили через гріх Боже синівство, звертатись так до Господа Бога? Звісно, ні. Тому священик просить Господа Бога: "І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити..." (тобто дозволь, Господи, щоб ми вже не як раби, слуги, невільники, але як сини зблизилися до Тебе, до Твого престолу і звернулися до Тебе: "Отче наш..." Народ відмовляє "Отче наш...".

Дата добавления: 2015-08-21