Святе причастя

Після того, як люди відмовили Господню молитву, священик звертається до них, мовлячи: "Мир всім". Люди відповідають: "І духові твоєму". Священик: "Голови ваші Господеві приклоніть" Люди. "Тобі, Господи", схиляють голови і клякають. Священик молиться: "Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що приклонили перед Тобою свої голови, благослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукавого діла відведи, до всякого ж доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися Цих пречистих і животворящих Твоїх Таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого". Наступними словами священика, промовленими вголос, є: "Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм единородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків". Люди: "Амінь".

Священик молиться пошепки, і люди, похиливши голови, моляться до Бога Отця, щоб освятив їх усіх, щоб, освячені, вони могли причащатися св. Тайни Євхаристії, тобто Найсв. Тіла і Крові Ісуса Христа, з чистим серцем, щоб те св. Причастя встигло їм не на засудження, але на злуку зі Св. Духом завдяки благодаті і щедрості та людинолюбності Господа нашого Ісуса Христа.

Причащаючись, ми віддаємося під вплив усієї Пресв. Трійці. Бог Отець знищує наші гріхи, і оживляє нашу душу, яка стала мертвою через гріх. Ми не достойні цього, але цю ласку заслужив для нас Ісус Христос. Отже, Бог Отець здійснює в нас це перетворення заради заслуг Ісуса Христа, котрий відкупив нас Своєю жертвою на хресті. Коли Бог Отець відновить душу, а Син Божий загостює в ній, тоді і Св. Дух розіллє в ній свої дари. Цього ми просимо в молитві.

Далі священик іде праворуч престолу, обмиває руки водою, тому що зараз він торкатиметься цими руками Тіла Христового.

Обмивши, повертається на середину престолу, возносить руки І ТИХО МОЛИТЬСЯ: "Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища Твого і від престолу слави Царства Твого, і прийди, щоб освятити нас Ти, що вгорі із Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас усім людям". Відтак тричі б'ється в груди, говорячи: "Боже, милостивий будь мені, грішному". Відкриваючи св. чашу з Кров'ю Христовою, священик кланяється низько, бере двома пальцями обох рук Агнця і закликає: "Будьмо уважні!" Потім трохи підносить Агнця над дискосом і каже: "Святеє святим". Вірні знають, що Ісус Христос — сама святість, що тільки ті мають право прийняти Його до свого серця, хто перебуває в освячуючій ласці, тому усі вони зі страхом Божим відповідають: "Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь" (так, ми розуміємо, що перед славою Бога Отця лише один є святий, один Господь Ісус Христос, Тіла і Крові котрого зараз маємо причащатись).

Під час співу священик ламає Агнця на чотири частини. Три з них залишає на дискосі, а однією робить хрест над чашею, після чого впускає її до чаші, що означає поєднання душі Ісуса Христа з Його Тілом в час воскресіння. Чинячи це, священик мовить: "Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що Його завжди їдять і ніколи не з'їдають, але причасників він освячує".

Після цього священик готується до св. Причастя: возносить руки і, дивлячись на той Хліб, що лежить на дискосі, в образі якого скритий Ісус Христос, тихо молиться: "Вірую, Господи, й ісповідую, що ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я. Вечері Твоєї Тайної днесь, Сину Божий, мене, причасника, прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі. Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш, у Царстві Твоїм. Пом'яни мене, Владико, коли прийдеш, у Царстві Твоїм. Пом'яни мене, Святий, коли прийдеш, у Царстві Твоїм. Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя Святих Твоїх Тайн, Господи, а на зцілення душі і тіла. Боже, милостивий будь мені, грішному. Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене. Без числа нагрішив я, Господи, прости мені".

Відмовивши цю молитву, священик низько кланяється, бере в руки ці три частиці, що лежать на дискосі, і тихо промовляє: "Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім'я), священи­кові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь". Промовивши ці слова, причащається Тіла Христового, потім складає руки як до молитви, стоїть хвилину, тихо розважаючи, Кого він прийняв до свого серця. Після цього відкриває чашу, низько кланяється, бере дискос і зсуває з нього пальцем усі частиці до чаші. Зробивши це, знову кланяється, бере чашу, вимовляє слова: "Чесної і святої Крові Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, раб Божий..." і п'є з чаші. Після цього ставить чашу і говорить: "Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить". Далі накриває чашу, низько кланяється, знову бере чашу, обертається з нею до людей: "ЗІ страхом Божим і вірою приступіть". Люди, схиливши голови, відповідають: "Благословен, хто йде в ім'я Господнє, Бог — Господь і явився нам". Священик причащає людей.

У час раннього християнства під час Причастя люди отримували Пресвяте Тіло Христове на долоню і так споживали, відтак приступали до чаші і пили з неї Кров Христову. Але боялися, щоб не пролити Крові і не збезчестити таким чином Пресв. Євхаристії, і тому св. Іван Золотоустий запровадив звичай вживання ложечки.

Після Причастя священик благословить людей чашею, кажучи: "Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє". Люди відповідають: "Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося, Вона бо спасла нас". Зміст цих слів такий: "Жертва св. Літургії є відтворенням жертви хресної, яка була принесена задля спасіння людей. Але спасуться завдяки їй лише ті, які самі схочуть скористатися нею. Жертвою св. Літургії теж спасуться тільки ті, хто бере в ній участь щирою душею — лише ті стануть завдяки їй дітьми Божими, насліддям Ісуса Христа. Тому люди просять: "Боже, Владико, поблагослови нас через цю жертву на літа, які маємо ще прожити. Ми бо на цій жертві бачили Тебе як правдиве світло, ми просвітилися Твоєю наукою у св. Євангелії і прийняли Св. Духа через Тебе у св. Причасті; ми знайшли завдяки тобі св. віру у Пресв. Трійцю, а тепер поклоняємося їй, бо Вона нероздільна, свята, Вона спасла нас".

Після цього священик тихо говорить: "Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя" і додає вголос: "Благословен Бог наш. Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків".

Люди, відповівши: "Амінь", співають: "Нехай сповняться уста наші хвалення Твого, Господи, щоб ми співали славу Твою, бо Ти сподобив нас причасти­тися святих Твоїх божественних, безсмертних і животворящих Тайн. Збережи нас у Твоїй святині — ввесь день поучатися правді твоїй. Алилуя".

Під час цієї пісні священик споживає рештки св. Тайн, зливає чашу вином і водою, випиває те все, витирає чашу, складає те все на престолі і починає кінцеву єктенію: "Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, без­смертних, небесних і животворящих, страшних Христових Тайн, достойно благодарім Господа". Люди: "Господи, помилуй" ("Боже, ми не гідні дякувати, але змилосердися над нами, дай, щоб ми уміли Тобі дякувати").

Священик тихо читає молитву подяки: "Благодаримо тебе, Владико чоловіколюбче, доброчинцю душ наших, що Ти і в цей день сподобив нас Твоїх небесних і безсмертних Таїнств. Справ нашу путь, утверди нас усіх у страсі Твоїм, збережи наше життя, утверди наші стопи, молитвами і моліннями славної Богородиці і приснодіви Марії і всіх Святих Твоїх". Далі голосно: "Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків". Люди: "Амінь".

На цьому Служба Божа закінчується. Священик каже до людей: "В мирі вийдім", люди додають: "В імені Господнім". Священик виходить на церкву і вголос читає т. з. заамвонну молитву: "Господи, Ти благословляєш тих, що на Тебе уповають, спаси людей Твоїх І благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому Твого. Ти їх прослав божественно Твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на Тебе. Мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, ієреям, Богом береженому народові нашому, правлінню і всім людям Твоїм. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, і благодарения, і поклоніння возсилаємо, Отцю, і Сину, і Св. Духові, нині і повсякчас, і на віки віків". Люди відповідають: "Амінь" і співають: "Будь ім'я Господнє благословенне від нині і до віку".

Священик іде до престолу, читаючи молитву: "Сповнення закону і пророків сам єси, Христе Боже наш, Ти, що сповнив увесь промисел, сповни радості й веселості серця наші завжди, нині і повсякчас, і на віки віків, Амінь". Після цього звертається до людей і благословить їх: "Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків". Люди: "Амінь". Підійшовши до престолу, священик низько кланяється і каже: "Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі". Люди тричі співають коротке славослів'я: "Слава Отцю, і Сину, і Св. Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи помилуй. Благослови". Священик творить відпуст, в якому висловлюється бажання, щоб Ісус Христос помилував нас і врятував. А надію на це помилування і спасения покладаємо на молитви Божої Матері і всіх Святих та не безконечну доброту самого Господа Бога.

Після відпусту священик зачиняє царські двері і всі розходяться.

Дата добавления: 2015-08-21