Управління використанням потенціалу ОФ

Забезпечення необхідних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливо за умови інтенсифікації відтворювання і поліпшення використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійній підтримці належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншою дають можливість збільшити об’єм виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, понизити собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації і витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищити фондовіддачу і прибутковість. Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два блоки: перший – показники ефективності відтворювання окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий – показники рівня використання основних фондів в цілому і окремих їх видів. Необхідність виділення в самостійну групу показників відтворювання засобів праці, що характеризують процес їх руху, технічний стан і структуру, обумовлена тим, що процеси відтворювання істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання вживаних у виробництві машин, обладнання і інших знарядь праці.

Проте процес виведення з експлуатації застарілих і зношених основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не тільки введення в дію нових і виведення з експлуатації зношених фондів, але і передачу певної їх частини з балансу одного підприємства на баланс іншого. Крім того, в систему показників ефективності відтворювання основних фондів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивності оновлення (співвідношення об’ємів вибуття і введення в дію за певний період) і коефіцієнт оптимальності вибуття (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).

Показники, що характеризують рівень ефективності використовування основних фондів, об’єднуються в окремі групи по ознаках узагальнення і обхвату елементів засобів праці. Економічна сутність більшості з них є зрозумілим вже з самої назви. Пояснень вимагають тільки деякі, а саме:

· коефіцієнти змінності роботи обладнання – відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу до кількості одиниць встановленого обладнання;

· напруженість використання обладнання (виробничих площ) – випуск продукції з розрахунку на одиницю обладнання (загальної або виробничої площі);

· коефіцієнт інтенсивності навантаження обладнання – відношення кількості виготовлених в одиницю часу виробів до технічної (паспортної) продуктивності відповідного обладнання.

Серед показників використовування обладнання і виробничих площ найбільш широко використовується на практиці коефіцієнт змінності роботи обладнання. Проте спосіб розрахунку, яким нині користуються підприємства, ніяк не можна визнати вдосконаленим, оскільки він не враховує внутрішньозмінних втрат робочого часу. У зв’язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше б обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи обладнання, яка звичайно дорівнює трьом при восьмигодинній тривалості зміни.

Дата добавления: 2015-08-21