Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

військово-територіальний устрій на Правобережній

Читайте также:
  1. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIІ ст.
  2. ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ, ТЕРИТОРІЯ ТА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У ХІХ ст.
  3. Суспільний і державний устрій Арабського Халіфату
  4. Суспільний та державний устрій Росії в середині ХVІІ ст. Прийняття Уложення 1649 року

Україні було ліквідовано .Наприкінці XVII — на початку

XVIII ст. на українських землях у складі Речі Посполитої

зберігався поділ на воєводства і повіти. Існували:Київське

воєводство,Брацлавське воєводство,Подільське

воєводство,Волинське воєводство,Руське воєводство,Белзьке

воєводство.Адміністративне управління здійснювали воєводські

та повітові органи влади. Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох

поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) українські землі

потрапили до складу Австрії, Російської імперії і Туреччини.

1772 до складу Австрії ввійшла вся територія

Руськоговоєводства (без Холмської землі), Белзького та

західних повітів Волинського і Подільського воєводств, а 1774

— Буковина (без Хотинської райї). Австрійський уряд

утворив на захоплених територіях Коронну землю —

Королівство Галичини і Лодомерії (Володимирії) з центром у

Львові, у складі якого штучно об’єднав українські етнічні

землі з частиною польських земель. Умовною межею між

українською (східною) і польською (західною) частинами

Галичини стала річка Сян. 1786—1849 окремий округ у складі

Галичини становила Буковина, а 1795—1809 — Холмщина.

 

79.Великий степ, Кримський ханат і Запорізька січ (15-16ст.)

Запорізька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст. — першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця. Виникнення Запорозької Січі було зумовлене колонізацією Середнього Придніпров'я феодалами Великого князівства Литовського, Руського,посиленням феодально-кріпосницького та національного гніту і пробудженням самосвідомості українського народу. За перші десятиріччя XVI-го ст. панству вдалося підкорити своїй владі значну територію Середнього Придніпров'я й обернути більшу частину українського населення на феодально залежне або напівзалежне. Перші козаки з'явилися на порогах Дніпра, ймовірно, наприкінці XV-го ст. У 1492 році запорозькі козаки атакували турецьку військово-морську галеру під Тягинею і визволили українців, захоплених у полон і проданих у рабство. Як писав М.Грушевський, це була перша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі й офіційна згадка про запорожців узагалі. Пани з загонами озброєної челяді не раз вдиралися в козацькі володіння. Таким чином, біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська — в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки. Не меншою була для запорожців загроза й з Півдня.Постійні напади ворогів змусили козаків будувати укріплення для оборони. Спочатку вони заснували окремі городки або січі в різних місцях, у тому числі, напевне, й на о. Велика Хортиця,об'єдналися в одну Січ. що об'єднання окремих січей у Запорізьку Січ відбулося, ймовірно, десь у 1530-х рр. Запорізька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. На площі містилася церква, будинки старшини, школа та інші господарські та військові споруди. Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя Запорозької Січі, де відбувалися Січові ради.

Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства. правляча верхівка — старшина, яка зосереджувала у своїх руках адміністративну владу і судову, керувала військом і розпоряджалася фінансами. Вона представляла Запорізьку Січ у зносинах із зовнішнім світом. На Запорізькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів.Повстанням у січні 1648 р. запорозькі козаки поклали початок визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького. Саме на Запоріжжі згуртувалися сили, які очолили загальнонаціональний рух проти панування шляхетської Польщі в Україні, що завдав нищівних ударів польсько-шляхетським військам в Жовтоводській битві 1648 р., Корсунській битві 1648 р., Пилявецькій битві 1648 р., Зборівській битві 1649 року та Батозькій битві 1652 р.Поворотним етапом в історії Запорізької Січі стала Переяславська рада 1654 р. За Січчю було визнано ті самі права, якими користувалися й інші козацькі війська в Російській державі, передусім право на самоврядування та на прийняття (хоч і не офіційно) селян-утікачів. Разом з тим царський уряд використав свої війська і фортеці на Запоріжжі не тільки для оборони краю, а й для встановлення контролю над Запорозькою Січчю в інтересах кріпосницької держави. Запорозька Січ поступово втрачала незалежність. В 2-й пол. 17 ст. шляхетська Польща, захопивши Правобережну Україну, почала нищити козацтво та реставрувати кріпосницькі порядки, а Крим і Туреччина розгорнули наступ на Україну. Кри́мське ханстводержава кримськотатарської династії Ґераїв. Існувала у 1449–1783 роках. Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані. Заснована Хаджі І Ґераєм внаслідок політичного розпаду Золотої Орди. 1478 року, за правління його сина Менґлі І, прийняла протекторат Османської імперії. Протягом 15 — 18 століття вела перманентні війни з північними сусідами — запорозькими козаками, Литвою, Польщею, Московією і донськими козаками. Зазнала сильних руйнувань під час російсько-османської війни 1735–1739 років. 1774 року отримала незалежність в результаті чергової поразки Османської імперії від Росії. 1783 року анексована Російською імперією. В 1475 р. під час походу османської Туреччини на Крим, коли султаном Мехмедом ІІ були завойовані ґенуезькі колонії Північного Причорномор'я, кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. В наступні роки османський вплив на внутрішні справи Кримського ханства підсилювався, час від часу викликаючи спротив кримських ханів, аж до збройних сутичок. Кримський хан мав двох офіційних наступників, що справляли функції контролю над східною та західною половинами держави: калгу та нуреддина, котрих обирав із числа своїх молодших родичів. Ханська влада була обмежена радою беїв — старійшин кількох найзнатніших родів, які у своїх володіннях мали право чинити суд та збирати податки. Під час частих війн з Річчю Посполитою та Московським царством кримські війська захоплювали багато полонених, яких продавали на невільницьких ринках до Туреччини. Використовуючи суперечності між Москвою і шляхетською Польщею, кримські хани вимагали від обох держав данину, подарунки та великі кошти на утримання послівСтановище в економічній сфері Кримського ханства не сприяло зміцненню держави. Навіть на початку ΧVI століття кримські татари не знали осілого землеробства і вели кочовий спосіб життя. на початку XV століття економіка Кримського ханства розвивалась екстенсивним шляхом, в її основі лежало кочове скотарство і примітивне землеробство, що не забезпечувало ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню. Кандидати на ханську посаду могли висуватися лише з роду Ґераїв, оскільки вони, як вважалося, були з числа нащадків Чингіз-хана. після визнання Кримом сюзеренітету Османської імперії,результат вибору беїв,став затверджуватися османським султаном. Поступово османські правителі отримали вирішальне слово в призначенні кримського хана, і церемонія вибору хана беями до XVIII ст. перетворилася на формальність, яка символічно підтверджувала султанський указ. Степ мав важливе значення у формуванні українського народу, особливо українців Східної України, українців-степовиків, нащадків козаків, половців, скіфів і сарматів. У світогляді козаків Степ називається батьком, адже саме степ давав людям, які в ньому жили, все що їм потрібно для життя — засоби для існування, захист.Велике значення у формуванні сучасного поняття Великий Степ у світогляді народів Степу мало Ординське царство або як його ще називають Степова або Монгольська імперія.Саме завдяки цьому державному утворенню стало можливим об'єднати величезний регіон світу у єдину історико-культурну цілісність під назвою Великий Степ.

 

   

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Многогрішного (певний виняток, бо були трохи кращими, ніж попередні), Конотопські Статті 1672 р. – І. Самойловича тощо. | Україна в роки незалежності:загальна характеристика. | Українські губернії Російської імперії кінці 18-поч.20ст. | Особливості селянських повстань у країнах Зх.Європи 14-15ст. | РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ РУХИ 20-ИХ РР. ХІХ СТ. У ЄВРОПІ (ПОДІЇ В ІСПАНІЇ, ПОРТУГАЛІЇ, ІТАЛІЇ, ГРЕЦІЇ ТА ВОЛОЩИНІ). | Ідейні доктрини та соціальні рухи в країнах Європи та Америки ХІХ – поч. ХХ ст | Країни Північної Європи (друга пол..20 поч.21ст.)порівняльна характеристика. | Галичина,Буковина, та Підкарпатська Русь у міжвоєнний період:порівняльна характеристика. | Антиколоніальні рухи в Азії та Африці у 19-на поч..20ст. | Розвиток освіти і науки в країнах Зх.Європи 16пер.пол17ст. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Провідні країни мусульманського світу(Туреччина,іран,Єгипет)другої пол.20поч.21ст.| СТРЕСС ЖИЗНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)