Тема 5. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Утворення Литовської держави. Передумови та процес приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та врегулювання цього питання з Ордою. Політична автономія українських земель у складі Литовської держави. Польсько-литовські унії: Кревська 1385 р., Городельська 1413 р.

Державний устрій. Великий князь. Удільні князі та їх перетворення у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Пани-рада, збільшення її компетенції (привілей 1506 p.). Трансформація феодальних з’їздів у Вальний (загальний) сейм. Система центрального та місцевого управління. Центральне управління: маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні) та ін. Місцеве управління: намісники, воєводи, каштеляни, старости тощо.

Суспільний лад. Князі, магнати, пани-бояри. Становлення шляхти та зростання її соціального статусу. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Постанова сейму 1552 р._. про “вивід шляхти”. Характеристика та правове становище міського населення. Селяни: особисто вільні, напів­вільні, невільники. Подальша соціальна диференціація селянства та особливо­сті їхнього соціально-правового статусу. Етапи закріпачення селянства. «Устава на волоки» 1557 р. Духовенство.

Правова система. Джерела права: звичаєве право, «Руська правда», великокнязівські привілеї (пожалувані, пільгові, охоронні, земські), земські уставні грамоти. Причини проведення кодифікації права початку XVI ст. Статути Великого Князівства Литовського 1529 і 1566 років. Рецепція магдебурзького права. Церковне право: “Номоканон”, церковні устави Володимира і Ярослава, “Звід канонічного права” 1532 p.

Розвиток основних галузей права. Державне право. Становлення інститутів цивільного права. Правова регуляція феодальної земельної власності. Сервітутне право. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Основні риси кримінального права: поняття «злочину» і його класифікація, система покарань.

Поширення на укра­їнські землі магдебурзького права. Збірники магдебурзького права: “Зерцало саксонів” М. Аскера 1536 р., “Артикули права магдебурзького” Я. Кірштейна 1557 р., “Статті Магдебурзького права” 1556 р. та “Порядок прав цивільних магдебурзьких” 1559 р. Б. Троїцького, “Право цивільне Хелмське” П. Щербича 1584 р.

Порядок організації судового процесу. Система судових установ, їх становий характер. Форми великокнязівського суду: асесорський, маршалковий, комісарський, їхній склад та компетенції. Суд «пани-ради», Сеймовий суд. Доменіальні (феодальні) суди. Церковні суди. Копні (громадські) суди. Судова реформа 1564 р. Станово-шляхетські суди: гродські (замкові), земські (шляхетські трибунали), підкоморські. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців. Судебник Казимира ІV 1468 р. – як перший етап судової реформи у Великому князівстві Литовському; причини розробки і значення.

Судовий процес. Елементи слідчого (інквізиційного) процесу. Судові докази.

Дата добавления: 2015-08-21