Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні 7 страница

40. Інтелект (від лат. intellectus - Розуміння, пізнання) - це загальна здатність до пізнання і вирішення проблем, яка об'єднує всі пізнавальні здібності індивіда: відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, уява. Це здатність з мінімуму інформації виводити максимум ув'язнення, при інших рівних - в найкоротший час і найпростішим аналізом.
Також, інтелект може розглядатися як міра комплексу успішної орієнтування в навколишній дійсності. Він визначається здібностями індивіда використовувати даний комплекс для якісного досягнення поставленого завдання.
Інтелектуальний розвиток дитини.
Ну, хто з батьків не мріє, щоб у них виріс здоровий, тямущий, всебічно розвинена дитина? Однак не варто надмірно захоплюватися і «вантажити» малюка всілякими заняттями та курсами, оскільки кожному віку відповідає свій рівень інтелектуального розвитку дитини …
Що таке інтелектуальний розвиток дитини?
Варто почати з того, що психологи і педагоги постійно сперечаються між собою, що таке інтелектуальний розвиток дитини – ця якась сума знань і умінь або здатність ці самі знання засвоювати і вирішувати нестандартні ситуації. Але в будь-якому випадку, потрібно розуміти, що інтелектуальний розвиток дитини не визначено заздалегідь: його можна прискорити, сповільнити або навіть зупинити на якомусь етапі (залежно від обставин).
Тому якщо ви зацікавлені в інтелектуальному розвитку своєї дитини, направте його невгамовну енергію, бажання дізнатися якомога більше про навколишній світ в конструктивне русло. Адже діти дуже допитливі і активні, вони дивно швидко схоплюють і запам’ятовують нову, цікаву для них, інформацію.
Потрібно пам’ятати про те, що інтелектуальний розвиток дитини проходить певні закономірні стадії: кожна попередня стадія готує наступні. З виникненням нових форм мислення, старі форми жодним чином не зникають, а зберігаються і розвиваються. Наприклад, словесно-образне мислення дошкільника в шкільному віці переходить на вищий щабель, що виражається в засвоєнні образотворчого мистецтва, музики, поезії.
Що потрібно для інтелектуального розвитку дитини?
заохочуйте його активність (зрозуміло, в межах можливого). Наприклад, заохочуйте його прагнення що-небудь розбирати, збирати, відкривати, закривати, ламати і лагодити – в процесі такої самостійної і захоплюючій діяльності дитина вчиться мислити, думати, проявляє кмітливість і кмітливість.
підберіть цікаву для обох (батька та дитини) інтелектуальну завдання і спробуйте разом її вирішити (погортайте книги по біології, астрономії). Часто саме в такій спільній діяльності дитина починає любити те чи інше заняття, предмет.
навчіть любити читання. Спочатку це буде тільки технічне читання (грубо кажучи, просто «навик» читання), а потім настане змістовний етап – коли зрозумілий сюжет, зміст книги. Найголовніше – не примушуйте силою дитини до читання, він повинен отримувати задоволення від процесу.
вибираючи для дитини школу, зверніть увагу на ставлення педагогів до дітей (особливо це важливо для молодших школярів): чи достатньо вони ласкаві до них, чи дають можливість полюбити заняття. Також важлива наявність різних гуртків, секцій, факультативів, які дитина може відвідувати за бажанням.
одним з важливих аспектів інтелектуального розвитку дитини є творчість – дитяче або ж спільно з батьками. Особливо це важливо для дошкільного віку. Всіляко заохочуйте малюка, хваліть його за різні вироби і малюнки.
інтелектуальний розвиток дитини починається в родині: з простих ігор, з казок, які ви розповідаєте йому на ніч, з відносинами між малюком і дорослим … Це накладає відбиток на його подальший розвиток, спосіб мислення. Якщо уважно спостерігати за дитиною, в які сюжетно-рольові ігри він воліє грати, можна визначити тип відносин сім’ї, в якій вона виховується. Тому всі дорослі своєю поведінкою повинні подавати малюку гідний приклад для наслідування. Так, у родині, де панує спокійна довірча атмосфера, де ніхто не перешкоджає всебічному розвитку дитини, де кожен член сім’ї всіляко підтримує один одного, буде рости допитливий, розумний карапуз.
слід пам’ятати про головну умову розвитку інтелектуальних здібностей дитини – необхідно, щоб дитина отримувала задоволення, радість від самого процесу пізнання. Якщо ж малюк виконує якісь завдання з бажання отримати якусь нагороду, з послуху, зі страху бути покараним, то, звичайно, він засвоїть певні знання, але це не буде мати ніякого відношення до здібностям.
Як оцінити інтелектуальний розвиток дитини?
Кожного батька цікавить, а чи достатньо розвинений його дитина для свого віку? Чи немає у дитини яких-небудь порушень в інтелектуальному розвитку? … Відповіді на ці питання можуть дати спеціальні тести, кожен з яких розрахований на певний вік дитини. І потрібно сказати, що при правильному використанні тести на оцінку інтелектуального розвитку дитини дають досить-достовірну інформацію для батьків.
Деякі тести для дошкільнят, що дозволяють оцінити інтелектуальний розвиток дитини.
«Виріж фігурки». Ця методика дозволяє оцінити наочно-дієве мислення дитини. Завдання наступне: якомога швидше і точніше вирізати фігури, намальовані на папері.
«Кому чого не дістає». Оцінка логіки, пам’яті дитини. Завдання: малюкові пояснюють, що зараз йому покажуть малюнок, на якому зображені предмети, кожному з яких чогось не вистачає. Те, чого не вистачає, зображено окремо. Дитина повинна якнайшвидше визначити, кому і чого не дістає.
«Що тут зайве?». Цей тест призначений для дітей 4-5 років, який допомагає визначити розвиток образно-логічного мислення. Дитині показують серію картинок з низкою предметів. Завдання: визначити, який предмет на малюнку зайвий.
Деякі тести для молодших школярів, що дозволяють оцінити інтелектуальний розвиток дитини.
«Кубик Рубіка». Методика призначена для діагностики рівня розвитку наочно-дієвого мислення. Користуючись кубиком Рубіка, дитині задають різні за ступенем складності завдання, які потрібно вирішити за певний час. Зазвичай дають 9 завдань, кожну з яких потрібно вирішити за хвилину.
«Матриця Рабина». Тест оцінює наочно-образне мислення (мається на увазі, наскільки дитина може оперувати різними образами і наочними посібниками при вирішенні певних завдань). Завдання: молодшому школяреві пропонують серію завдань однакового типу, які поступово ускладнюються. Потрібно знайти закономірності в розташуванні деталей на матриці і підібрати один з восьми малюнків, який і буде відсутньої деталлю, вставкою до цієї матриці, відповідної її малюнку. На виконання всіх 10 завдань відводиться 10 хвилин.
Втім, завжди слід пам’ятати, що тести на визначення інтелектуального розвитку дитини дають загальну картину, чи відповідає розумовий розвиток дитини його віку. Але потрібно пам’ятати, що кожен малюк – унікальний, і якщо є якісь проблеми у вирішенні завдань, якесь мінімальне відставання, то все це можна вирішити, все можна виправити. В, загальному які б не були результати тестів на інтелектуальний розвиток дитини, не варто опускати руки. Краще, спробуйте зайнятися музичним розвитком дитини або навчанням дитину англійської.
Розвиваюче навчання
Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.
Розгляд терміну «розвиваюче навчання» передбачає, передусім, вивчення проблеми співвідношення навчання та розвитку, яка завжди була однією з стрижневих проблем педагогіки. На різних історичних етапах її рішення змінювалося, що обумовлено зміною методологічних установ, появою нових трактувань розуміння сутності розвитку особистості та самого процесу навчання, переосмисленням ролі останнього в цьому розвитку.
Ця тема актуальна в педагогіці і зараз, так як вона має на увазі пошук наукових основ навчання, де визнавались би індивідуальні можливості кожної дитини та їх зміни у процесі навчання. Особливо актуальним для вчителів є відповідна організація навчальної діяльності учнів і формування їх вміння вчитися.
Без уміння творчо мислити жодна технологія навчання не буде ефективною. Про це слід пам’ятати при створені системи навчання в початковій ланці освіти.
Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.
Завдання розвиваючого навчання:
Формування особистості з:
* Гнучким розумом;
* Розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій;
* Певними навичками та творчими здібностями.
Розвиваюче навчання – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують Ії творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами.

41. Інтерактивне навчання - це, передусім, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія учнів з учителем.
Сенс інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.
На даний момент методисти і вчителі-практики розробили багато форм групової роботи. Найвідоміші з них - “велике коло”, “дзига”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “дебати”, “школа думок”. Ці форми ефективні лише у тому випадку, коли на уроці обговорюється будь-яка тема в цілому, про яку школу мають вже попереднє уявлення, отримане рішення на попередніх заняттях, або з життєвого досвіду. Окрім того, теми для обговорення не повинні бути закритими чи дуже вузькими.
Під час роботи з учнями 5-7 класів доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи (“дзига”, “велике коло”, “акваріум”, ”мозковий штурм”, “мікрофон”). Вони дають змогу дитині не лише висловити свою думку, погляд, чи оцінку, але й, вислухавши аргументи партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів або суттєво змінити їх. Інтерактивне навчання дає змогу вирішувати одночасно кілька завдань. Важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну функцію, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки однокласників. Як показує практика, використання інтерактивності під час уроку знімає нервове навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, зосереджувати увагу на головних питаннях уроку.
Інноваційні технології на уроках історії
При використанні інтерактивних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку.
Тому мета уроку повинна бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці (щоб вона завжди була перед очима учнів) з поверненням до поставленої мети наприкінці уроку, або переконатися, що її досягнуто.
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ
Педагогам, котрі відважилися працювати з інтерактивними методами, пропонується запам’ятати кілька правил організації навчання на уроках.
Правило перше. Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учасників (учнів). Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учасників семінару в обговорення.
Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.
Правило третє. Тих, хто навчається методиці інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не повинні брати участь більше як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.
Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і мали групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.
Погано, якщо комусь з учасників доведеться сидіти на занятті з “вивернутою” шиєю. Тому столи краще поставити “ялинкою”, щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до ведучого, і міг спілкуватися у малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.
Правило п’яте. З увагою поставтеся до питань процедури з регламенту. Намагайтеся не порушувати їх. Наприклад корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.
Правило шосте. З увагою поставтеся до поділу учасників семінару на групи. Спочатку на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принципи випадкового вибору.
Методи інтерактивного навчання на уроках історії
Метод “Мікрофон”
“Мозковий штурм”
Метод “Займи позицію”
Метод “Навчаючи-вчуся”
Робота в парах
Метод «Акваріум»

Дата добавления: 2015-08-21