Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні 5 страница

• Підбір фактичного матеріалу.
• Генералізація матеріалу.
• Кодування матеріалу.
Принципи створення опорних конспектів і вимоги до них:
• Опора на сигнал – еквівалент смислового значення.
• Лаконічність.
• Структурність. Автономність блоків.
• Зручність сприйняття і відтворення.
• Несхожість опорних конспектів між собою.
• Принцип акценту на основних смислових елементах.
• Принцип звичних стереотипів і асоціацій.
• Принцип цікавості, парадоксальності.
• Уніфікація позначень.
• Колірне оформлення.
• Шрифт.
Види опорних сигналів
• Смислові.
• Вербальні (словесні).
• Асоціативні.

31. Успіх певної діяльності залежить від уміння. Як системне утворення уміння містить знання, прийоми, навички, інші компоненти індивідуального досвіду (чуттєвого, практичного, інтелектуального, емоційного, рефлексивного) суб'єкта. Воно ґрунтується на знаннях і навичках людини, а також на її готовності успішно виконувати певну діяльність.
Уміння - здатність використовувати наявні знання, поняття, оперувати ними для виявлення суттєвих властивостей об'єктів і явищ, успішного розв'язання теоретичних і практичних завдань
Учень повинен володіти різноманітними специфічними та узагальненими уміннями.
Знання стає основою вміння, якщо воно адекватне реальності (відповідає об'єктивним властивостям предметів і явищ), властивості предметів і явищ суттєві для цілей, що переходять у дію, а дії забезпечують використання цих властивостей для досягнення мети.
Уміння формується легко за умови глибокого розуміння дітьми суті понять, властивостей, закономірностей зв'язків. Розв'язок може ускладнювати маскування суттєвих зв'язків багатьма другорядними даними чи відомостями, настанова школяра на використання певного способу розв'язання завдання. Виокремлення суттєвих для завдань характеристик залежить від уміння учня зрозуміти ситуацію цілісно, а не окремі її елементи. Велику роль, відіграє тут попередній досвід учня. Научіння умінням відбувається завдяки постановці перед учнями завдань, що вимагають використання засвоєних ними знань. Діти займаються пошуковою діяльністю у різний спосіб: наприклад, шляхом спроб і помилок, цілеспрямовано, творчо використовуючи евристичні методи. За іншим підходом учні вивчають ознаки, які відрізняють один тип завдань від інших. У процесі розв'язування вони визначають тип завдання і засвоюють відповідні операції, призначені для їх розв'язання. Нерідко учнів спеціально навчають розумовій діяльності, необхідній для використання знань. На практиці педагоги використовують різні шляхи формування вмінь, часто це відбувається стихійно.
На перших етапах формування умінь учень послідовно обґрунтовує свої дії, усвідомлює всі прийоми, операції і теоретичні положення, на яких вони основуються. Учитель спонукає його розгортати міркування і операції, вимагаючи, щоб учень думав вголос і пояснював, чому саме так робить. На вищому рівні деякі ланки міркувань втрачають свою актуальність, удосконалюються вміння, але ще не всі операції усвідомлюються. Показником сформованості уміння на вищому рівні є свідоме перенесення способу розв'язання старих завдань на нові. Чим ширше перенесення, тим вищий рівень умінь виявляє школяр.
Для виконання певної дії потрібне попереднє орієнтування - врахування багатьох умов (властивостей матеріалу й інструмента, послідовності операцій тощо). Сама дія (його виконавча частина) може бути дуже простою. Головними умовами успішного формування вмінь є усвідомлення мети завдання, розуміння його змісту і способів виконання. Цьому сприяє пояснення змісту завдання, демонстрування кращих виконаних раніше завдань та самого виконання. Для формування вмінь важливі свідоме ставлення, готовність учня до вироблення умінь, інтересу з метою ефективного виконання дій, спрямованих на розв'язання завдання. Не менш важливу роль відіграють тип нервової системи, попередній досвід, теоретичні знання, нахили і здібності учня тощо.
Формування вмінь залежить і від умов навчання, організації процесу вправляння - послідовності засвоюваних дій, переходу від простіших до складніших завдань, від повільного до швидкого темпу їх виконання. Тривале, безперервне вправляння, як і тривалі перерви у ньому, не сприяють успішному формуванню вмінь. Знання про навколишній світ допомагають у виконанні дій, роблять їх досконалішими, усвідомленішими, підвищують упевненість людини у правильності діяльності. Школярі повинні засвоїти різні способи дії з навчальним матеріалом (обчислювати, вимірювати, розв'язувати задачі, грамотно писати, зв'язно викладати думки автора своїми словами тощо). Правильно реалізовані структурні компоненти навчальної діяльності (навчальне завдання, навчальні дії, контроль за засвоєнням, оцінка міри засвоєння) стимулюють розумову активність учнів, привчають їх цілеспрямовано спостерігати, шукати в предметах, знаках, фігурах, словах спільне і відмінне, робити висновки й узагальнення. Уміння формується як синтез знань і навичок, оволодіння людиною сукупністю операцій, що забезпечують успішну діяльність. Інтелектуальні вміння допомагають дітям добре засвоювати предмети, безпомилково розв'язувати нові типи завдань, оволодівати навчанням як діяльністю. Вони формуються на основі навичок розумової роботи. Володіння уміннями знімає напруження у дитини, підвищує її працездатність (стомлення настає не так швидко, як за відсутності умінь).

32. Одним із основних завдань системи національної освіти є плекання

молодої української еліти, високоосвіченої, морально орієнтованої, здатної

творчо й компетентно приймати складні рішення, відповідально підходити

до виконання покладених на неї обов’язків, справедливо та критично

оцінювати власні здобутки і прорахунки. У цьому контексті важливого

значення набувають питання пошуку інтелектуально обдарованих дітей, а

також забезпечення належного супроводу їх духовного, творчого,

наукового зростання. З цією метою на державному рівні підтримана ідея

створення єдиної загальнонаціональної системи виявлення та підтримки

здібних до наукової діяльності дітей та молоді. Нині її основу становлять

навчальні заклади Малої академії наук України, які представляють

дослідницько-експериментальний напрям позашкільної освіти.

Динамічність суспільних процесів вимагає безперервної роботи з

удосконалення діяльності наукових відділень МАН, впровадження нових

форм залучення учнів до наукового пошуку, забезпечення належних умов

для реалізації творчого потенціалу талановитих дітей тощо. Тому

трансформаційні процеси, які на сьогодні проходить МАН України,

спрямовані на утвердження відпрацьованої самодостатньої системи роботи

з обдарованими учнями, складові якої становитимуть сукупність

взаємопов’язаних, узгоджених елементів, орієнтованих на один результат –

формування еліти нації.

В основі успішного функціонування цієї системи має бути

відповідний теоретичний фундамент, що забезпечуватиме чітке розуміння

понять і явищ, пов’язаних з організацією процесів виявлення, розвитку та

підтримки обдарованих дітей, проблем науково-методичного супроводу та

нормативно-правового забезпечення діяльності МАН України тощо.

4На виконання цих та інших завдань розроблено «Концептуальні засади

діяльності та розвитку Малої академії наук України».

У виданні Мала академія наук представлена як цілісна, інтегрована, багатоступенева та багатофункціональна освітня система, що забезпечує

організацію та координацію науково-дослідницької роботи учнів, визначено принципи, мету, завдання та функції її діяльності, розглянуто педагогічні умови організації навчально-виховного процесу, шляхи удосконалення науково-дослідницької роботи учнів.

Значну увагу приділено питанням створення та діяльності наукових

товариств учнів – об’єднань зацікавлених у науковій діяльності школярів,

які є основною складовою системи МАН. Важливою проблемою у цьому

контексті є забезпечення безперервності наукового зростання талановитої

молоді на різних ступенях освіти. У зв’язку з цим у виданні визначено

завдання МАН України у впровадженні наступності в діяльності наукових

товариств учнів та студентських наукових товариств.

Успішна реалізація завдань, покладених в основу діяльності МАН,

залежить від якості науково-методичного супроводу, тому питання

підвищення професійної компетентності науково-педагогічних кадрів

також знайшло своє відображення у цій книзі. Значну увагу приділено

розгляду механізмів управління МАН України на державному,

регіональному та місцевому рівнях.

Сподіваємося, що це видання слугуватиме допоміжним методичним

орієнтиром на шляху утвердження ефективної системи організації

науково-дослідницької діяльності учнів у всіх регіонах нашої держави

34. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ
Підготовка вчителя до уроку є важливою частиною професійної
діяльності вчителя. Саме тут він будує те підґрунтя, ту основу, від якої багато
в чому залежить успіх уроку. В першу чергу студент повинен ознайомитися з
документами - "Програмою з історії для загальноосвітньої середньої
школи" та "Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів" та пояснювальною запискою до них.Слід враховувати, що програми
позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є
обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосується лише змісту. Вчитель на
власний розсуд може обирати їх за теми уроку. Теми можуть переставлятися
місцями без порушення хронологічної канви. Учитель також має право довільно
визначити кількість годин на вивчення теми, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем. Впровадження програми має ґрунтуватися на новій педагогічній
етиці, визначальними рисами якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творча
співпраця. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримку, утвердження людської гідності, довіру), спонукає до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення.
Традиційно виділяють такі етапи підготовки вчителя до уроку
історії:
1. Вивчення вчителем змісту уроку шляхом аналізу навчальної програми
з історії, параграфу підручника, навчально-методичних посібників,
науково-історичної літератури;
2. Визначення зв'язків нового матеріалу уроку із раніше вивченим матеріалом з історії чи суміжних дисциплін, визначення місця даного матеріалу щодо всього курсу історії;
3. Визначення мети уроку - освітньої: та кількість знань, які необхідно засвоїти учням; розливальна - вміння і навички,; виховна - робота над формуванням певних переконань, етичних, естетичних, моральних рис, інтересу до історичного минулого людства, нації, регіону, наукового світогляду;
Спираючись на мету проводиться відбір змісту і об'єму знань для
уроку, розподіл нового матеріалу на логічно закінчені питання, визначення
колективних та індивідуальних форм роботи учнів на уроці, визначення необхідних для проведення уроку наочних посібників, документального та роздаткового матеріалу тощо, визначення об'єму домашнього завдання, розподіл часу на уроці, корекція мети уроку, відбір учнів для опитування на уроці, апробація і аналіз уроку.
Написання плану-конспекту є результатом та необхідною складовою
процесу підготовки вчителя до уроку, а також передумовою вдалого уроку. Записаний в плані-конспекті матеріал можна використати: а) для заучування уроку; б) для під страховки вчителя на уроці (у випадку, коли вчитель втратить напрямок думки, можна звернутися до плану-конспекту); в) для самоаналізу роботи вчителем після проведення уроку; г) для подальшої підготовки уроків за даною темою.
СХЕМА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ ІСТОРІЇ Тип уроку. Очікувані результати Основні поняття
Навчально-методичне забезпечення уроку
Її СТРУКТУРА УРОКУ
Макроструктура (Зміст матеріалу)
Мікроструктура
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань учнів.
Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми та очікуваних
результатів.
Сприйняття та усвідомлення навчаль­ного
матеріалу
Закріплення вивченого матеріалу
Підбиття підсумків уроку
Визначення домашнього завдання
Загальні вимоги до уроку історії:
1. Урок повинен проходити на високому науковому та ідейно-теоретичному рівні. Основні питання програми мають висвітлюватися на рівні вимог сучасної історичної науки, без будь-якого перевантаження навчального матеріалу.
2. Важливою вимогою до уроку є ясність навчальної мети, нерозривний зв'язок освітніх і виховних завдань, які учитель повинен визначити й послідовно здійснювати.
3. Учитель має право добирати матеріал уроку й застосувати найдоцільніші в кожному конкретному випадку методи і прийоми викладання, враховуючи вікові особливості учнів, рівень їх знань, умінь і навичок.
4. Урок передбачає поєднання обов'язкової колективної роботи класу з індивідуальною відповідальністю й самостійністю кожного учня, трудову дисципліну, цілеспрямованість у роботі, активну пізнавальну діяльність школярів протягом уроку.
5. Урок має відзначатися цілісністю і організаційною чіткістю, тематичною і структурною завершеністю. Для цього вчитель повинен підпорядкувати добір матеріалу й методів викладання основним освітньо-виховним завданням уроку, забезпечувати творчу навчальну обстановку в класі, зацікавити учнівський колектив роботою, яка проводиться на уроці.
6. Якщо вчителеві вдається забезпечити всі ці вимоги, він зможе добитися виконання однієї з найголовніших вимог: щоб урок був в основному засвоєний учнями і були створенні необхідні передумови для успішного виконання ними самостійної домашньої роботи.
СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ УРОКУ ІСТОРІЇ.
ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Важливим етапом уроку є підготовка учнів для сприйняття нового
матеріалу, або підготовка до вивчення нової теми. Цей етап ставить за мету:
створити підґрунтя на основі відомого учням матеріалу даного курсу чи інших
предметів, власного досвіду для полегшення сприймання нового матеріалу. Він
проходить в різних формах:
- вступна бесіда - вчитель задає учням
запитання, які допомагають поновити у пам'яті необхідні для сприймання нового матеріалу знання;
- вступне слово вчителя;
- постановка проблемно-пізнавальної задачі, що надає сприйняттю
більшу активність і цілеспрямованість
Цей складовий елемент може бути відсутнім на уроці лише тоді, коли
активізація опорних знань повністю відбувається під час етапу перевірки
домашнього завдання на основі матеріалу минулого уроку. В такому випадку на
даному етапі слід виділити більше часу на підведення підсумків домашнього
завдання, яке варто робити у вигляді резюме вчителя.
ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Даний етап уроку ставить за мету: здійснити ознайомлення учнів із
новим матеріалом; розвинути ряд вмінь і навичок; реалізувати виховні завдання
Вимоги до організації вивчення нового матеріалу: а) відповідність
матеріалу змісту програми, структурі і тексту підручника; б) встановлення МКЗ і
МПЗ; в) новий матеріал не повинен повністю повторювати підручник; г) новий
матеріал не повинен бути перевантажений фактами, іменами, датами; г) слід
використовувати різні прийоми і засоби навчання, різні джерела знань; д) під
час викладу нового матеріалу учні повинні бути у певній напрузі, зокрема через
проблемні запитання; є) найважливіші знання мають бути засвоєні на уроці.
Підготовка до етапу починається з роботи над його змістом, який
окреслюється навчальною програмою і будується на основі матеріалу підручника та додаткової літератури. Часто виникає питання співвідношення матеріалу
підручника і додаткового матеріалу в процесі викладу нового матеріалу. Існує
три підходи щодо вирішення цієї проблеми
1. Якщо в розповіді вчителя переважає матеріал підручника, учням легше закріплювати матеріал вдома, домашнє завдання вимагає менше часу на підготовку. Але подібний виклад мало цікавить учнів, особливо у старших класах. Тому даний підхід виправдовує себе лише на
початковій стадії вивчення історії - у молодших класах.
2. Матеріал, який в значній мірі
відрізняється від підручника, робить урок цікавішим, але учням доводиться
витрачати багато часу на виконання домашньої роботи, об'єднуючи логіку викладу
матеріалу учителя та підручника і засвоюючи великий об'єм фактів. Тому
такий підхід виправдовує себе лише в тих старших класах, де
підбирається контингент сильних учнів. 3. В інших випадках слід будувати виклад
нового матеріалу на основі
оптимального поєднання джерел інформації, глибоке і міцне
засвоєння яких є необхідною основою сприйняття всієї теми уроку. До цих питань
учитель може додати інші, що спрямовані на підвищення науковості, яскравості, доступності,
емоційності викладу. Елементарні питання підручника, які не висвітлені на уроці
варто винести для опрацювання вдома..

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Даний етап уроку ставить за мету: закріпити отримані знання,
вміння і навички шляхом їх використання. Під закріплення розуміють вторинне
сприйняття і подальше осмислення учнями навчального матеріалу. Забування
вивчених фактів і явищ відбувається в тому випадку, коли вони не були вторинно
відтворені в пам'яті учнів безпосередньо після їх вивчення.
Здійснюється закріплення переважно методом бесіди на основі ряду
взаємопов'язаних запитань, або іншими методами: самостійна робота (одне
розгорнуте питання чи тест); складання розгорнутого плану за розповіддю учителя чи за текстом; групування матеріалу документа; створення під керівництвом
вчителя схеми за викладеним матеріалом; вибіркове чи суцільне читання тексту
підручника чи документа тощо. В план-конспект записуємо всі завдання етапу.
Висновки на основі нового матеріалу підводяться після його закріплення (крім
письмових форм закріплення).
ПЕРЕВІРКА І ОБЛІК ЗНАНЬ УЧНІВ.
На даний етап уроку виділяється до 15 хвилин часу в залежності від
матеріалу, який потрібно засвоїти на даному уроці. Етап ставить за мету: а)
визначити рівень засвоєння матеріалу учнями і оцінити його; б) визначити
систематичність роботи учня над матеріалом; в) визначити позитиви і негативи
системи викладання вчителя для подальшого її вдосконалення; г) забезпечити
правильність і повноту знань в результаті виявлення помилок і неточностей, доповнень;
ґ) підвищити міцність знань в результаті повторення, ознайомлення з додатковим
матеріалом; д) розвинути усну і письмову мову, логічне мислення тощо.
Форми перевірки і обліку знань учнів
- виклик учня для розгорнутої відповіді (питань для розгорнутої
відповіді можна ставити лише 2-3, оскільки відповідь на них займе по 4-6
хвилин);
- фронтальне або ланцюгове опитування учнів з місця;
- поєднання усного опитування з використанням класної дошки (до
цього слід залучати більш підготовлених учнів);
- залучення учнів для виправлення і доповнення відповідей однокласників (з урахуванням балів);
- усне рецензування розгорнутих відповідей;
- письмова перевірка учнів класу без попередження про її зміст і
дату у формі складання простого чи розгорнутого плану відповіді на 15-20
хвилин;
- письмове рецензування всім класом розгорнутої відповіді учня;
- облік знань під час
закріплення нового матеріалу,
при самостійному узагальненні
або висновках;
- облік знань і вмінь декількох учнів за допомогою "поурочного
балу", тобто на основі спостереження і оцінки їх роботи протягом усього
уроку;
- облік виконання домашніх письмових робіт у зошитах учнів
(складання плану, таблиці, креслення схем, малюнків);
- тематичні заліки учнів на підсумкових заняттях, або в позаурочний
час (залікова система).
Облік індивідуальних досягнень учнів при перевірці різних
навчальних вмінь
(за допомогою тестового матеріалу)
а) хронологічні;
б) картографічні;
в) на визначення суттєвих ознак історичного явища або поняття;
г) на порівняння однотипних історичних подій та явищ;
д) на визначення причинно-наслідкових зв'язків між історичними
подіями; є) на класифікацію об'єктів за певними ознаками;
ж) на критичність мислення.
Усна або письмова рецензія на відповідь учня
Оцінюючи відповіді товариша, визначте, якою мірою вона відповідає наступним вимогам.
1.Повнота і правильність викладу
фактів. 2.Розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати. 3.Необхідна
образність та емоційність.
4.Вживання в ході розкриття змісту
питання відповідних понять і термінів. 5.Наведення прикладів та їх доцільність.
6.Послідовність і
логічність відповіді -
дотримання певного плану і обґрунтованість висновків.
Варто також звернути увагу на мовленнєві недоліки (непотрібні
повтори, обмежений мовний запас). Враховуючи усе це, об'єктивно оцініть
відповідь. Спочатку спробуйте звернути увагу на позитивні риси, а потім — на
недоліки.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ І ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК.
Передостанній етап уроку займає дві-три хвилини часу і ставить за
мету оцінити роботу класу і окремих учнів, мотивуючи виставлені оцінки.
Характеристика етапу у плані - конспекті не пишеться.
ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
Останній етап уроку ставить за мету: ознайомити учнів з домашнім
завданням і, при потребі, пояснити шляхи їх вирішення. Даючи домашнє завдання,
не можна обмежуватися повідомленням параграфа підручника і завданням його
вивчити. Потрібно хоча б в найкоротшій формі дати інструктаж як вчити, на що
звернути увагу, що запам'ятати, як користуватися хронологією і довідниковим
апаратом у підручнику з даної теми, які труднощі зустрінуться в роботі і як їх
подолати. Домашнє завдання обов'язково включає конкретні завдання ("Вміти
розповісти..., пояснити..., показати помилки..."), роботу з картою, з
ілюстрацією в підручнику, з питаннями в кінці параграфа. Зміст етапу записується
обов'язково.
Дидактичні вимоги до домашніх завдань:
- завдання повинні стимулювати пізнавальну активність учнів,
вимагати від них активної самостійної роботи, оперування знаннями, а не тільки
заучування і простого відтворення тексту підручника;
- поглиблювати знання учнів і розвивати їх мислення, необхідні
вміння і навички роботи з навчальною книгою, картою, зошитом;
- бути посильними для учнів певного віку за змістом і часом
необхідним для його виконання;
- завдання слід формулювати чітко, розгорнуто, пояснюючи спосіб його
виконання, попереджуючи учнів про складні моменти, мобілізуючи їх на самостійне подолання цих труднощів;
- завдання повинні бути різноманітними.
Основні види домашніх завдань:
- підібрати за підручником факти, які підтверджують певний висновок,
зроблений на уроці;
- самостійно за матеріалом підручника зробити відповідні висновки;
- скласти за підручником простий або розгорнутий план;
- закінчити складання таблиці, розпочатої в класі, або скласти нескладну таблицю самостійно;
- підготувати усну розповідь за ілюстраціями підручника;
- порівняти ілюстрації підручника по однорідних темах і показати загальні риси та відмінності;
- нанести на контурну карту певні об'єкти;
- самостійно приготувати відповіді по історичній карті на поставлене
вчителем запитання;
- порівняти за підручником однорідні факти, викладені в різних
параграфах і встановити їх загальні риси і відмінності;
- продумати основні етапи розвитку історичного явища;
- підготовити повідомлення (реферати).

35. 1. План-конспект нестандартного уроку по темі „Північна Америка”
Мета: навчальна: узагальнення, контроль і перевірка знань учнів про Північну Америку, закріплення навичок роботи з картою та географічною інформацією;
розвивальна: розвиток пізнавального інтересу до предмета, формування уявлення про професії, пов’язані з науками географічного циклу, розвиток творчого миссення учнів за допомогою аудіовізуальних та екранних засобів навчання;
виховна: виховання почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності.
Тип уроку: узагальнення і контроль навчальних досягнень учнів.
Форма проведення: урок-конференція.
Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, атласи.
Структура уроку:
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
III. Перевірка знань, глибини їх усвідомлення
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд.
Хід уроку
3.1 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
На першому уроці, присвяченому вивченню Північної Америки, учнів було проінформовано про проведення заключного узагальнюючого уроку у формі уроку-конференції. Попередньо учні ознайомилися зі змістом уроку, функціями учасників та особливостями збору додаткового матеріалу про материк.
Клас об’єднується у п’ять груп, кожна з яких отримує конкретне домашнє завдання.
На заключному узагальнюючому уроці учні розміщуються по групах за партами, на яких розкладено назви груп і карточки-завдання, примірники картосхем із завданнями.
Кожна група обирає собі капітана. Разом вони обмірковують поставлені їм завдання, причому кожен учень повинен брати активну участь у цьому процесі і вміти відповідати на всі запитання.
3.2 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Існує чимало професій, пов’язаних з географією. Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з ними.
Назви груп та об’єкт їхнього дослідження
Геоморфологи і геологи – тектонічна будова материка та її вплив на розміщення форм рельєфу та корисних копалин.ü
Кліматологи – розташування кліматичних поясів на материку, розподіл температур, опадів, особливості характерних погод.ü
Гідрологи – приналежність внутрішніх вод до басейнів океанів, особливості режиму живлення, використання води.ü
Біогеографи – розташування природних зон, причини їх зміни, своєрідність органічного світу та його охорона.ü
Демографи і країнознавці – історія заселення території певної країни чи регіону, кількість і розміщення населення, його расовий та національний склад, релігія, господüарство країн світу.
3.3 ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ, ГЛИБИНИ ЇХ СВІДОМЛЕННЯ
Колективна роботаØ
Завдання. Скласти візитну картку материка Північна Америка.
Найбільший острів – Гренландія, площа – 2176 км.кв.ü
Найдовший гірський ланцюг – Кордильєри, довжина – близько 9000 км.ü
Найбільший каньон – утворила річка Колорадо, довжина – 446 км, глибина – 1165 м, ширина – 6-30 кмü
Найбільший гейзер – Гігант, висота стовпа киплячої води – 90м, у національному парку Єллоустоун.ü
У пустелі Арізона живуть сумчасті щури, які не п’ють води.ü
Найбільший у світі океанічний приплив – затока Фанді(висота – 18 м)ü
Найкоротша у світі річка – Роу(штат Монтана), 80 м.ü
Перший у світі національний парк – Єллоустоунський, 1872 рік.ü
Найбільша печера – Флінт-Мамонтова, довжина – 560км.ü
Найбільше за площею прісноводне озера – Верхнє, площа 82 000 км.кв.ü
Найнижчий чагарник – карликова верба, 5см, о.Гренландія.ü
Росте дерево, яке називають „диявольске”. У корі цього дерева є багато сполук фосфора, а тому в темряві воно випромінює слабке світло.ü
Робота груп над картками-завданнями.Ø
Під час роботи над картками учні обирають наочний матеріал, який супроводжуватиме виступ груп.
Картки-завдання:Ø
Група геоморфологів і геологів
Геоморфологія – наука про рельєф. Вона вивчає історію розвитку рельєфу, походження, вік, форми рельєфу.
Геологія – наука про мінерали та гірські породи, їх розміщення.
1. Які тектонічні утворення лежать в основі материка?
2. Форми рельєфу, які переважають на материку.
3. Знайти і показати гірські і рівнинні форми рельєфу, найвищу й найнижчу точки материка.
4. Області землетрусів та вулканів на материку.
5. Корисні копалини та їх розміщення.
6. Особливості рельєфу материка.
„Це цікаво знати”.
Печера Флінт-Мамонтова
Одна з найбільших карстових печер у світі знаходиться у США поблизу м.Луісвілл. Відкрита у 1809р мисливцем, який переслідував пораненого ведмедя. Печера стала батьківщиною підземного туризму в Америці. Глибина сягає 300м. Складається з великих проходів і малих, що утворюють у сукупності складний лабіринт. Є озера і підземні річки. Деякі зали і камери багаті натічно-краплинними утвореннями. У 1973р було виявлено зв’язок із розташованою поруч печерою Флінт-Рідж. Єдина система Флінт-Мамонтова має довжину понад 500км. Національний парк – з 1972р.
Група кліматологів
Кліматологія – наука про клімат та його закономірності.
1. Теплові пояси, в яких розміщується материк.
2. У межах яких кліматичних поясів лежить територія материка?
3. За кліматичною картою порівняйте температуру повітря(січня, липня), опадів у північній, центральній і південній частині материка.
4. Які пустелі є на материку? Покажіть їх на карті. Чому вони утворилися.
5. Де на материку випадає найбільша і найменша кількість опадів? Чому?
6. Особливості клімату материка.
„Це цікаво знати”
Торнадо
На півдні Великих рівнин бувають особливо сильні вихори – торнадо. Це короткочасні але надзвичайно великої руйнівної сили вихорі, діаметром у декілька десятків, а то і сотень метрів. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотному напрямку. Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані майже меридіально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі – торнадо. Торнадо завдають колосальної шкоди природі й людям.
Наприклад, після смерчу знаходили пробите кукурудзяним зерном куряче яйце з „кульовим отвором”. Подібні відмітки робила галька у віконному склі. Відомі ще більш вражаючі приклади: соломинка проткнула наскрізь товстий картон; стальна опора була зігнута до самої землі. Найбільш фантастичний випадок було зареєстровано під час смерчу в 1896р. Тоді соснова палиця пробила залізний лист завтовшки 1см. Найважчий серед предметів, які підіймав смерч, - залізний підвісний міст масою 108т.
Цікаво, що межі дії торнадо чітко означені на місцевості; були випадки, коли половина будинку була знесена повністю, а інша залишалася неушкодженою.
Група гідрологів
Гідрологія – наука, яка займається вивченням природних вод і розв’язує питання розумного використання води.
1. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанів належать річки материка. Показати на карті.
2. Чи є на материку водоспади? Де вони утворилися?
3. Що ви знаєте про озера материка?
4. Опишіть одну з ручок материка.
5. Як використовуються річки в господарчій діяльності людини?
6. Особливості внутрішніх вод материка.
Група біогеографів
Біогеографія – наука, яка вивчає закономірності поширення рослинного і тваринного світу на землі.
1. що називають природною зоною?
2. За картою назвіть природні зони материка.
3. Як змінюються природні зони в горах? Навести приклади.
4. Назвіть декілька представників рослинного і тваринного світу природної зони.
5. Господарська діяльність людини. Охорона природи.
6. Особливості органічного світу материка.
Група демографів і країнознавців
Демографія – наука про кількість і розміщення населення на Землі.
Країнознавство – наука, яка вивчає населення і господарство країни.
1. До яких рас і народностей відносяться жителі материка?
2. До якої мовної сім’ї, групи належать народи?
3. Релігійний склад населення.
4. Яка густота населення? Найбільші міста.
5. Найбільші країни та їх столиці.
6. Особливості населення материка.
Виступи групØ
Гра „Вірю-не вірю”Ø
Умови гри: хто не погоджується з твердженням – піднімає червону картку, хто погоджується – зелену.
1. Чи вірите ви, що Північну Америку омиває Індійський океан?
2. Чи вірите ви, що материк добре вивчений і досліджений?
3. Чи вірите ви, що Кордильєри знаходяться на Сході?
4. Чи вірите ви, що берегова лінія Північної Америки значно порізана?
5. Чи вірите ви, що екватор перетинає Північну Америку посередині?
6. Чи вірите ви, що Місісіпі – найповноводніша річка світу?
7. Чи вірите ви, що холодна течія впливає на клімат Північної Америки?
3.4 ПІДСУМОК УРОКУ
Сьогодні на уроці ми: узагальнили, перевірили і поглибили знання про материк Північна Америка; закріпили навички роботи з географічними картами, додатковою літературою; ознайомилися з роботою в групах, як способом спільного розв’язання проблеми і досягнення спільної мети; отримали уявлення про професії, пов’язані з географічними науками.
3.5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити матеріал про Північну Америку. Підготувати матеріал про традиції і звича народівї різних регіонів Північної Америки. Створити презентації про природні зони Північної Америки.
Урок №1.
Тема: Друга Світова війна 1939-1945рр.
радянсько-німецький період 1941-1945рр.
Мета: Дати характеристику ходу
бойових дій 1941-1945рр.; охарактеризувати основні битви цього періоду;
закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу; виховувати в
дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: вивчення повного матеріалу;
Форма уроку: усний журнал з використанням елементів практичної роботи;
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Друга Світова війна», схеми, практичне завдання.
Хід уроку
І. Організаційна та мотиваційно-цільова експозицію уроку
- підготовка учнів до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель:
Сформувався фашистський блок – Троїстий пакт. Німеччина
використовуючи промислові сировинні, продовольчі та фінансові ресурси союзників та уярмлених країн активно готувала
«хрестовий похід проти більшовизму». Порівняно з Німецьким промисловим
потенціалом економічна могутність СРСР виглядала скромніше. Частка СРСР у світовому промисловому виробництві сягала
10%. Особливо відставав СРСР від Німеччини в серійному виробництві нових
моделей озброєння. Більшість танків та літаків були на озброєнні в Червоній
Армії, мала застарілу конструкцію. Бракувало автоматичної зброї,
автотранспорту, засобів зв’язку. Та небачений героїзм та мужність радянських
воїнів і місцевих жителів зірвали німецький план «блискавичної війни» проти
СРСР. Пам'ять і шана простому герою.
ІІІ. Презентація нового матеріалу
1. Оголошення теми
і мети.
2. Завдання для
учнів:
- Скласти план-тези;
- Чи варто піддавати сумніву значимість героїв радянського народу через
помилки Сталіна і вищого керівництва?
3. Виступ
проектної групи.
IV. Закріплення нових знань.
- Дискусія;
- Розв’язання проблемного завдання (роздуми учнів);
V. Підсумки уроку.
- події на німецько-радянському
фронті стали визначальними на
завершальному етапі війни.
Урок №2
Тема:
Радянсько-німецький період 1941-1945рр. Шляхами подвигу і слави.
Мета: Ознайомити з ходом бойових дій або за територіальною ознакою;

Дата добавления: 2015-08-21