Читайте также:
|
|
Сучасний інформаційний простір, позначений ринковою економікою, яка дає свободу вибору, здійснює певний вплив на журналіста. Як уже зазначалося вище, нинішній журналіст вибирає ЗМІ, в якому, на його погляд, відчуватиме себе комфортно з ідеологічної та матеріальної позицій. Керівник ЗМІ, який є його потенційним роботодавцем, теж може вибирати: укладати з претендентом договірні відносини чи ні.
Свобода вибору ЗМІ і вільний вибір тем, які хвилюють журналіста, дають йому право висловлювати свої власні думки, погляди стосовно того чи іншого питання. Чи завжди це відбувається вільно? Ні. Журналіст у своїй роботі має керуватися здоровим глуздом, щоб не завдати шкоди ні людям (суб’єктам журналістського твору), ні собі. Такі морально-етичні норми мають формуватися у журналіста в результаті праці як у колективі, так і за його межами. Редакційний працівник з огляду на це вважається більш захищеним з моральної та юридичної точки зору: за ним стоїть колектив, який завжди може підтримати, стати на захист. Журналіст-одинак менш захищений з юридичної точки зору, особливо коли він працює над резонансною темою, яка має важливе правове чи суспільне значення.
Однак резонансні теми додають виданню авторитету, його купують, у нього інвестують кошти рекламодавці, орендарі шпальт, що зміцнює його економіку. Тому журналіст, навіть якщо він і не працює у штаті, долучається до редакційного менеджменту.
Реалії сучасного інформаційного ринку змушують журналіста боротися за своє виживання. Це відбувається і в умовах економічно стабільного ЗМІ, й економічно слабкого. Останнє змушує журналіста шукати ймовірні варіанти іншого видання в разі закриття того, де він працює, а економічно стабільне ЗМІ настільки сильно бореться за свою відвойовану нішу, що іноді ігнорує серйозні журналістські публікації, убезпечуючи себе від можливих негативних наслідків. Так, наприклад, критична стаття на адресу конкретної персони може завдати удару по її діловій репутації, а отже, негативно позначитися на кількості продаж видання, більшість читацької аудиторії якого – симпатики персони, а партнери редакції водночас є і її партнерами тощо. Тому редакційні менеджери мають відстежувати наслідки деяких публікацій журналіста з метою убезпечення редакції від можливих фінансових втрат чи прихованих економічних санкцій проти видання. Таким чином, над газетою висить дамоклів меч так званої “ринкової цензури”, і з цим, на жаль, доводиться рахуватися.
У такій ситуації журналіст або пристосовується, або відстоює свою позицію. Він може наполягати на публікації чи відмовитися від неї, чи взагалі відмовитися від авторства, якщо в публікації змінені акценти, тощо. У свою чергу, редактор може відмовитися від послуг такого журналіста (автора), мотивуючи свою відмову, наприклад, тим, що публікація може завдати шкоди діловій репутації видання, вона не цікава для читацької аудиторії, на яку видання розраховане тощо.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема 1. Критерії журналістського вибору ЗМІ | | | Тема 3. Кваліфікаційні вимоги до журналіста |