Діяльність культурно-освітніх організацій, товариств.

Просвіта. З II пол. XIX ст. з'являється дедалі більше людей, які дбають про культуру краю. По селах утворюються осередки, які мають за мету підвищити рівень освіти і культури населення. Раніше «Просвіти» виникли в таких селах як Завій, Боднарів, Берлоги.

1905 р. було утворено зусиллями мешканців читальню «Просвіта». Ось що розповідає жителька і активна учасниця Парцей Ганна: «Члени читальні турбувалися про книжки для читання, проводили різноманітні заходи: вечорниці, святкування ювілеїв Шевченка, ставили вистави, інші масові заходи. Потім Перша світова війна перервала діяльність «Просвіти».

Життя читальні відновилося аж в 1930 р. З ініціативи жителів села та особливим зусиллям талановитого хлопця Якубіва Василя Гнатовича.

Про самого очільника …

Васил Гнатович Якубів народився 1910 р. в селі Тужилові. Був вихідцем із звичайної сільської родини, яка важкою працею заробляла на життя. В родині матері були відомі музиканти, від яких Василь і здобув музичні знання. Грав на різних музичних інстументах. Мав він і прекрасні організаторські здібності. Малий Василь швидко залишився без матері – вона померла, коли йому було дев’ять років. Навчався Василь Гнатович в польській школі, яку відвідував чотири роки. Після школи допомагав батькові в домашніх справах, сам намагався навчитися грі на музичних інструментах.

Після того, як Василю Гнатовичу виповнилося сімнадцять років, він пішов працювати на лісокомбінат в селище Брошнів. Там пропрацював три роки. Згодом його перевели в Тужилів на роботу в місцевому магазині. Коли хлопцеві виповнилося двадцять пять років, батько його переїхав на постійне місце проживання у Войнилів. Проте юнак вирішив залишитись в рідному селі, в батьківській хаті.

Ось що розповіла одна з активних діячок товариства та хору Василів Ганна:" В.Якубів згуртував молодих хлопців і дівчат, з якими створив церковний хор. Одночасно керував і "Просвітою". Невдовзі він створив драматичний гурток і сільський хор при читальні. В роботі йому дуже допомагали товариші: Парцей Михайло, Христонько Дмитро, Василів Василь, Розвора Іван. Вони проводили фестини, вистави, концерти.

За виручені гроші планувалося побудувати приміщення для читальні. Цю ідею підтримала і громада села. Хористи ходили колядувати, під кожну хату і в сусідні села, щоб зібрати гроші. Вінчував під вікном сам Василь Гнатович і в кінці вінчівки говорив:

І не забувайте про справи загальні,

Дайте яку лепту на будову читальні.

В 1936 р. було закладено фундамент під читальню, а на Зелені свята посвячували. У 1938 р. збудовано новий будинок "Просвіти", який стоїть по сьогоднішній день. Саме приміщення було гарним, в ньому знаходився досить просторий зал, балкон, сцена, приміщення кооперативу та бібліотека-читальня. В 1938р. бібліотекарем був Фітяк Гнат. На той час бібліотека передплачувала журнали "Новий час", "Свобода". У вівторок, п'ятницю і неділю щотижня проводились голосні читання журналів, часописів, робили огляди книг."

Додатковими джерелами доходів як згадувала Парцей Марія Луківна, були «добрі датки, які збирались на кожних сходинах до шапки, а на музиках і празниках, на весіллях, на хрестинах, на відгостинах, навіть на поминках – «тацю» для побудови читальні. Збиралися датки і з побічних доходів - з толок, звізки дерева, рубання сягів та клепок».

Хор Тужилова став відомий на інші сусідні села, громади яких запрошували нас часто до себе на виступи (Голиь, Берлоги, Пійло, Брошнів, Калуш). В 1939 р. Василь Гнатович став деригентом, а 1940 р. колектив став іменувати себе «Хор ім. В. Якубіва».

Постійними солістами та палкими учасниками колективу під керівництвом В. Якубіва були:

Бойчук Сава Миколайович;

Гулянич Микола;

Долинський Іван;

Жураківський Дмитро;

Жураківський Михайло Іванович;

Кобащук Василь та Іван;

Ковальчук Катерина Якимівна;

Ковальчук Марія Василівна;

Косій (Якубів) Ганна Василівна – дружина Василя Гнатовича;

Кухтин Іван Ількович;

Лаврук Анастасія Миколаївна;

Мельник Василь Іванович;

Мельник Ганна Василівна;

Мельник Євдокія Миколаївна;

Мельник Юстина Юріївна.

Парипа Ганна Іванівна;

Парцей Марія Луківна;

Пицків Марія Василівна;

Притула Василь;

Притула Ганна Миколаївна;

Притула Микола та Михайло Дмитровичі;

Розвора Іван Миколайович;

Слободяник Марія Гнатівна;

Струтинська Ольга;

Фридрик Думка Миколаївна;

Хімій Василь Василович;

Хімій Марія Миколаївна;

Шевчук Іван та Василь;

Юрчишин Юрій Михайлович;

Юрчишин Юстина Дмитрівна;

ЮрчишинМихайло Федорович;

Якубів Юстина Іванівна;

Яців Марія Петрівна.

До репертуару тужилівського аматорського хору входило дуже багато народних пісень, а також на слова Тараса Шевченка. Серед них:

«Думи мої, думи»;

«Зелений дубочку, чого похилився?»;

«Їхав козак на війноньку»;

«Козак відїжджає, дівчинонька плаче»;

«Ой зарослі ті дороги тай травами»;

«Реве та стогне Дніпр широкий»

«Стоїть явір над водою»;

«Тихо Дунай воду несе»;

«Чом, чом, земле моя?»;

Члени колективу мусіли отримувати дозвіл від сільського війта на виконання кожної пісні. Ним в той час був Щепківський Дмитро. Василеві Гнатовичу вдалося навіть домогтися права виконувати теперішній гімн держави «Ще не вмерла Україна».

В хорі було багато чоловіків, які володіли грою на тому чи іншому музичному інструменті. Всі вони повинні були мати хороший голос і слух, а також велике бажання та здібності. Декого з цих музикантів Василь Гнатович навчав сам грі, окремі оволоділи технікою самостійно. На той час на різних музичних інструментах грали:

Баран Василь – цимбали;

Василів Василь – на скрипці;

Парцей Михайло Миколайович – на бубні;

Розвора Іван – на бубні

Христонько Дмитро Петрович – цимбали;

Христонько Михайло Михайлович – грав на скрипці.

3 приходом радянської влади закінчилась діяльність «Просвіти». Новою владою були вилучені усі книги читальні. Членів хору доля розкидала по засланнях, а В.Якубіва разом з іншими забрало лихоліття війни. Проте в пам'яті молодшого покоління живе яскрава згадка про культурне відродження Тужилова.

В цей період починають зароджуватись різні організації і товариства, які мають на меті покращити побут та культурно-освітню сферу тужилян. Про них вдалося дізнатись від старшого покоління людей, деякі з них брали участь у створенні таких товариств.

Дата добавления: 2015-09-03