Просвіта

Новою формою організації в 60-их роках XVIIIст. стали товариства, що виникли на основі нових конституційних законів. Перше з них «Руська бесіда» у Львові (1861 р.) – товариський клуб, що з успіхом вів національний театр. У 1868 р. засновано перше товариство «Просвіти», очолене Анатолем Вахнянином. Спочатку основним її призначенням було видавництво популярних книжок, пізніше вона зорганізувала свої читальні і охопила своєю працею широкі кола селянства.

Просвіта з самого початку об’єднувала переважно молоду світську інтелігенцію. У «Просвіті», а також в утвореному згодом літературному Товаристві ім. Т.Шевченка формувались національно-політичні погляди народовців.

Жителі села Тужилова одні із перших перейнялися патріотично-просвітницькими ідеями. У Львівському державному архіві історичних актів міститься інформація про заснування в Тужилові місцевої сільської читальні під егідою «Просвіти». Документ подає дату заснування тужилівської читальні –20 грудня 1888р. Поряд подано список засновників:

В. Притула.

В. Слободяник;

Гнат Юрчишин;

Гринь Юрчишин;

І. Лаврів;

І. Лаврук Мик.;

Іван Лаврук;

Микола Бойчук;

Михайло Червоняк;

Петро Струтинський;

Петро Баран;

Петро Дідовод;

Петро Юрчишин;

Роман Козоріс;

Т. Ребега;

Теодор Вореновський;

Теодор Хімій;

Юрій Коник.

Наступні дані датуються 1890 роком. Тут йдеться про літературу, яка надавалася в користування тужилівській читальні: часописи «Свобода», «Руське слово», «Господар», «Місіонер» (о. І. Корніцький). Далі йде перелік книг, які присилали зі Львова. Члени читальні мали можливість ознайомитись із «Історією України-Руси», «Львів і его минувшина», «Устав богослужень на 1910 р.», «Із великих днів» та інші.

Крайова табула актів нерухомого майна містить детальну інформацію про діяльність читальні в селі Тужилові. Не будемо вдаватися в лірику, а просто відобразимо точні дані документу. Так ось: кількість населення – 1500 чоловік, з них українців – 1450. З 1 липня 1926 р. до 30 червня 1927 р.:

Голова читальні – І.Струтинський – господар і дяк – 40 р.;

Заступник – І. Матковський – господар – 40 р.;

Секретар – Василь Яців – 27 р.;

Скарбник – Д. Яців – 26 р.;

Бібліотекар – І. Яців – паламар – 47 р.;

Господар – І. Баран – господар – 27 р.;

Член виділу – М. Мельник – 35 р.;

Перший заступник – Мирон Фідик – 34 р.;

Другий заступник – Михайло Коник – молотар – 21 р.;

Третій заступник – В. Ковальчук – господар – 27 р.

Ревізійна комісія

В. Притула – господар – 60 р.;

І. Яців – 46 р.;

В. Притула – 54 р.

· Культурний виділ

Засідання відбувалися чотири рази на рік. Опікувався святкуванням дня Т.Шевченка. Свято відбулося сьомого квітня 1927 р. в приміщенні школи. Планували ввести традицію святкування дня І. Франка.

В документі зазначалося також, що практично всі мешканці села здійснювали в міру можливості грошові пожертви на користь читальні. «Датки не давали лише москвофіли, бо село віддавна заражене москвофільською дурійкою».

Членами читальні було 63 чоловік (всі мужчини). Вступний внесок (вкладка) становив один злотий, для молоді – 50 гр.. на 1926 р. налічувалося 29 членів, а на 1927 р. – 63. Це може свідчити тільки про те, що мешканці села швидко перейнялися національною ідеєю і побажали взяти безпосередню участь у просвітництві краю.

Слідуючи за даними того ж документу, І. Струтинський був членом «Просвіти» у Львові. Вартість майна читальні становила 1250 злотих.

На 1928 р. членами читальні стало 78 осіб (виключно мужчини). Вартість майна вже дорівнювала 2150 злотих. Читальня мала за собою 149 книг та ряд часописів. Тужилівська читальня опікувалася і аматорським хором, який за 1928 р. поставив три вистави. Також діяв місцевий хор, деригентом якого був І. Струтинський. В селі діяла українська школа. Автор документу зазначає, що діяльності просвітян в селі перешкоджали прихильники москвофільства (Іван Коник та інші).

На 1929 р. населення становило 1560 р., українцівсеред них – 1530 р.

Членами читальні стало 82 чоловік. «Просвіта» у Львові прийняла до себе у лави чотирьох мешканців села (на жаль, конкретні прізвища відсутні). Читальня виписувала зі Львова часописи: «Свобода», «Неділя», «Молодь». В ній нараховувалося 178 книг. Сума загального майна становила 3600 злотих, 3000 злотих належало суто читальні.

Знову присутня скарга на втручання з боку москвофілів.

У 1931 р. в селі налічувалося 1300 мешканціа, з них українців – 1268.

Членів читальні налічувалося 94 осіб, 78 мужчин, 16 – жінок.

На противагу народницьким читальням москвофільські прихильники організували в Тужилові кооператив «Молочарська спілка», щоб втримати на селі важелі впливу. Кредитний кооператив утворили поляки.

Документ повідомляє нам про діяльність в селі організації товариства «Луг» та утраквістичної школи. Читальня отримала книги Б. Лепкого «Не вбивай», «Мазепа», «Полтава», «Батурин», Чайковського «Сонце заходить», брошуру Капраль Тимка та М. Курика «Де горілка буває, там добра немає».

На 1932 р. Тужилів налічував 1300 жителів, з них українців – 1275. Бібліотека читальні налічувала 670 томів книг. Майно організації дорівнювало 298 американських доларів. Аматорський театр проводив 11 вистав на рік. В данному документі присутня згадка про В. Якубіва, який заснував в селі мішаний хор та збирав пожертви на новее приміщення читальні.

В даних на 1933 рік йдеться, що секретарем читальні став Василь Якубів (24 р.); переплітав книжки М. Христонько. В селі діяли москвофільські «Товариство ім. М.Качковського» та молочарська спілка. «Чужі» (на жаль, немає жодної інформації, хто саме заснував) утворили товариство «Луг» та кооператив «Відродження».

В 1934 Р. Тужилів мав вісім сімей поляків, одну жидів та 260 – українських домів. Знову зустрічаємо детальну інформацію про діяльність тужилівської читальні:

Голова – І.Струтинський;

Заступник – І. Матковський;

Секретар – В. Якубів;

Господар – Ф. Пицків – зарібник;

Член Виділу – ЮстинаЯців;

Перший заступник – В. Розвора;

Другий – М. Притула;

Третій – С. Бойчук – фабричний робітник.

Провірна комісія

Ілля Прокопів (директор школи);

І. Коник.

Найповажнішими вважались В. Якубів, С. Бойчук, Д. Бойчук, М. Притула.

Існував дитячий садок та гурток «Іван Мазепа».

На 1935 р. Подаються тільки назви пісень, з якими мішаний хор тужилян під керівництвом В. Якубіва виступав по сусідніх селах, збираючи кошти на нову читальню. Серед пісень: «Свято Просвіти», «Просвітянський гімн», «Упав старець», «Налетіли журавлі», «У полі верба», «Не падайте духом», «Просвіта», «Привітання Просвіти». Є запис про проведення другого червня святкування дня Т. Шевченка.

В залі «Просвіти» було встановлено стенд.

Гімн Просвіти

Під низькі селянські і робітничістріхи

Несімо книгу, нехай вона вчить,

І за що наш нарід нині так гірко терпить.

Як ті прокляті панські улани

Нищили в селах бідних селян,

Били нагаями, копали ногами,

Коли ж їх, коли ж їх поженуть за Сян!

Під гаслом та опікою «Просвіти» в Тужилові в 1934 р. було засновано гурток ІванаМазепи. Головою було обрано Яціва Дмитра. Його заступником – Баран М.В.. Касиром став Ковальчук Андрій, секретарем – Фединяк І.

Господар – Яців Василь;

Бібліотекар – Притула Мих.;

Струтинський І. – старшина.

Заступники: М. Притула; В.Розвора; В.Якубів.

Контрольна комісія Олекса Стефурак; Я. Ковальчук; І. Матківський.

Заступники Григорій Коник; Іван Коник.

Отець В. Скоробагатий.

Гурток нараховував 57 чоловік:

Багринівський І. – 1884 р.н.

Баран В.М. – 1913 р.н.

Баран Дм. – 1892 р.н.

Баран Мих. В. – 1901 р.н.

Баран Терентій – 1908 р.н.

Бойчук В.М. – 1902 р.н.

Бойчук М.І. – 1914 р.н.

Василів Василь – музикант – 1901 р.н.

Гнатишин Дм. – рільник – 1908 р.н.

Долинський І.І. – 1912 р.н.

Долинський Осип – 1902 р.н.

Жураківський М. – 1908 р.н.

Кобащук М. – 1890 р.н.

Ковальчук А. – 1905.н.

Ковальчук Йосип – 1878 р.н.

Ковальчук Микола – 1907 р.н.

Ковальчук Михайло – 1914 р.н.

Коник В. – 1881 р.н.

Коник Григорій – 1878 р.н.

Коник І. – 1877 р.н.

Коник І. – 1908 р.н.

Коник М.В. – 1914 р.н.

Коник Павло – 1909 р.н.

Кухтин Мих. – 1907 р.н.

Кучера Д. – 1893 р.н.

Матківський І. – 1888 р.н.

Мельник В. – 1893 р.н.

Мельник І. – 1883 р.н.

Мельник М.Д. – 1892 р.н.

О. Володимир Скоробагатий – священник – 1882 р.н.

Пицків В. – 1899 р.н.

Пицків М. – 1909 р.н.

Пицків Т. – 1904 р.н.

Притула В. – 1868 р.н.

Притула В.Д. – 1909 р.н.

Притула В.М. -?

Притула В.О. – 1903 р.н.

Притула М.Д. – 1913 р.н.

ПритулаМих. – 1906 р.н.

Прокопів Ілля – вчитель – 1884 р.н.

Розвора В. – 1898 р.н.

Розвора І. – 1914 р.н.

Слободяник М.І. – 1911 р.н.

Стефурак І.О. – 1913 р.н.

Стефурак Олекса – 1883 р.н.

Струтинський В. – 1914 р.н.

Струтинський І. – 1880 р.н.

Фединяк І. – 1912 р.н.

Хоптяк Микита – 1902 р.н.

Юрчишин Осип – 1907 р.н.

Юрчишин Ю.М. – 1912 р.н.

Якубів В.Г. – 1910 р.н.

Яців В. – 1900 р.н.

Яців Д.В. – 1900 р.н.

На перших порах читальня не мала свого власного дому. Вона містилася в старенькому приміщенні поряд з пунктом прийому молока, куди вечорами збиралися більш свідомі жителі села і обговорювали сільські справи, як краще організувати господарство.

Дата добавления: 2015-09-03