Тема 1. Критерії журналістського вибору ЗМІ

Коли журналіст розпочинає свою кар’єру, він вибирає конкретне ЗМІ, в якому хотів би розкритися як професіонал. У свою чергу, очільник ЗМІ, приймаючи на роботу журналіста, сподівається, що він, реалізуючи у практичній роботі свої знання і вміння, зможе принести максимальну користь і колективу, і виданню.

Вибір журналіста ґрунтується на кількох моментах. Як людина творча, він шукає ЗМІ, в якому, на його переконання, він зможе якнайповніше реалізувати себе і свій хист. Крім цього, ідеологія видання теж має не останнє значення. Йдучи на роботу у видання, яке не відповідає його життєвим принципам, журналіст не зможе в ньому успішно працювати і реалізувати себе як творча особистість.

Матеріальні міркування у виборі журналіста також відіграють не останню роль, оскільки працювати у виданні журналіст збирається не за ідею, а за зарплату. Гідна оплата праці журналіста його захищає, а також додає йому впевненості і формує відчуття самодостатності.

Який із цих трьох факторів буде вирішальним? Практика показує, що останній – економічний.

У редакційному колективі журналіста чекає щоденна робота. Яку дільницю йому довірять – залежить від посади, на яку його приймають. Якщо це посада літпрацівника (кореспондента, оглядача, спецкора), тоді його головними обов’язками будуть підготовка власних матеріалів та матеріалів позаштатних авторів, робота з авторським та читацьким активом, участь у редакційних заходах, відрядженнях тощо, на посаді редактора відділу до його обов’язків додасться ще й контроль за виконанням завдань підлеглих, а в структурі секретаріату його робота може взагалі кардинально змінитися з огляду на специфіку діяльності цієї ділянки: журналіст займатиметься не лише підготовкою майбутнього номера, а й братиме участь в управлінні колективом.

Але може скластися й так, що запропонована посада не повністю розкриває його творчий потенціал, тому в структурі відділу, підрозділу з метою ефективного використання фахівця можливі кадрові перестановки.

Як штатний журналіст, так і позаштатний, працюючи з конкретним друкованим ЗМІ, вступає з ним у трудові відносини, які мають індивідуально-колективний характер, оскільки журналіст творить індивідуально, а випуск видання – продукт колективної праці, в якому праця конкретного журналіста взаємопов’язана та взаємозалежна від праці інших членів колективу.

Як відбувається вибір тематики журналіста? Можливі такі варіанти: він приходить у редакційний штат редакцію з певними напрацюваннями і пропонує своє бачення деяких напрямів своєї роботи в конкретному відділі. В іншому випадку йому пропонують певну тематику, закріплену за відділом, і він або приймає її, або ні. Спеціалізація в конкретному напрямі дає змогу журналісту глибоко зануритися в суть тем і проблем, але це не значить, що в разі необхідності він не зможе виконати інше завдання.

Специфіка друкованого ЗМІ зобов’язує журналіста сумлінно ставитися до своїх професійних обов’язків, бо від цього залежить формування його творчого почерку. Іноді зміст друкованого ЗМІ визначається саме ім’ям того чи іншого журналіста, який користується популярністю та авторитетом у читачів, а отже, позитивно впливає на імідж видання. Це так само важливо, як і вибір журналістом певного ЗМІ, і вибір його читачем, рекламодавцем чи інвестором. А це фактично і є одним із аспектів редакційного менеджменту – встановлення та розвиток зв’язків редакції та друкованого ЗМІ, яке вона випускає, з читацькою аудиторією та партнерами.

Дата добавления: 2015-08-21