Типи емоційно забарвленої лексики

Залежно від ступеня сниженности розмовну лексику ділять на 2 групи - власне розмовну і просторічну.

До власне розмовної лексики належать слова, що додають мови відтінок неофіційності, невимушеності, але не виходять за межі літературної мови. [23, c. 65]

Просторічної лексики знаходиться на грані або за межами суворо нормованої літературної мови і відрізняється більшою стилістичною сниженностью в порівнянні з лексикою власне розмовної, хоча межі між цими розрядами розмовної лексики хиткі й рухливі і не завжди чітко визначені навіть у словниках. У складі просторічної лексики зазвичай виділяють 3 групи: власне просторіччя, грубувато-просторічні і вульгарно-лайливі слова, хоча між ними немає чітких кордонів.

Типи просторіччя

Власне просторіччя - це слова, що знаходяться за межами літературної мови в силу відхилення від норми: дзвонить, кілометр, квартал, бородастий, хочем, вдосталь, справді, справи, тудою, сюдой, колі-дор, лаболаторії і т. п.

Грубувато-просторічні слова, володіючи нальотом брутальності і деякої вульгарності, використовуються при характеристиці людей, явищ, дій в силу своєї особливої ​​виразності і своєрідною ємності при позначенні понять: бовдур, брехун, барахло, вертихвістка, гультяїв, зануда, жмот. [12, c. 7]

Вульгарно-лайливі слова (вульгаризми) характеризуються великим ступенем грубості, вульгарності, що робить їх неприпустимими у мові культурних людей: баньки, зенки, харя.

Емоційно-експресивне забарвлення має лексика: піднесена, урочиста (доречна в текстах, що характеризуються піднесеним, урочистим тоном): година, відтепер, соратники, всеперемагаючий, гонитель;

Принижена,фамільярно,що характеризується великим ступенем

невимушеності: бабуся, пташок, кричати, прочухан; емоційно-експресивна

лексика може бути оціночної з позитивною і негативною характеристиками: плеяда, поборник, сонечко, голубонька, низькопоклонників, торгаш, святенник. [6, c.87]

Правда, оціночними можуть бути і слова з нейтральною емоційно-експресивним забарвленням (хороший, поганий, чуйний, злий, добрий);

У залежності від способу вираження в словах емоційно-експресивного відтінку можна виділити кілька груп:

1) слова, емоційно-експресивне забарвлення яких виражається афіксами

(частіше суфіксами): добряк, стариган, лікоть, дільце;

2) загальновживані слова, емоційність і експресивність яких виникає на основі метафоричного переосмислення: ворона 'розсіяний, неуважний людина'';

3) слова, емоційно-експресивне забарвлення яких виражається самим змістом, сенсом слова. Цяця, фіфа, абракадабра. [9, c.58]

Лексика просторічна «нижче» за стилем, ніж розмовна, і знаходиться за межами суворо нормованої літературної мови. У ній виділяє три групи:

1.Грубовато-експресивна лексика граматично представлена ​​іменниками, прикметниками, прислівниками та дієсловами: здоровило, зануда, йолоп;

Експресивність цих слів, їх ємність дозволяють іноді коротко і виразно показати ставлення (найчастіше негативне) до якого-небудь предмету, людині, явищу.

2. Грубопросторечного лексика відрізняється від грубувато-експресивної більшим ступенем грубості: баньки, мурло, харя і ін У цих слів сильніше експресія, здатність передавати негативне ставлення мовця до якихось явищ. Але надмірна грубість робить цю лексику неприпустимою в мові культурних людей.

Кордон між грубувато-експресивній і грубопросторечного лексикою нечітка; можливі проміжні, перехідні випадки.

3.Крім слів грубувато-експресивних і грубопросторечного до просторічної лексики відноситься деякий (порівняно невелике) кількість слів власне-просторічних, нелітературного яких пояснюється не їх грубістю (вони не грубі) і не їх лайливим характером (вони не лайливі), а тим, що вони не рекомендуються до вживання в мові культурних людей, в науковій і технічній літературі і т. п.: недавно, заздалегідь, мабуть, зроду, тятя та ін. У переважної більшості таких слів є нейтральні синоніми і немає експресії грубих слів. [11, c. 69]

Деякі науковці відносять просторічну лексику до лексики розмовного стилю. Вона стверджувала, що на загальному тлі лексики межстилевой, нейтральною в експресивно-стилістичному відношенні, різко виділяється так звана розмовна лексика. Вона є однією з основних частин лексико-семантичної підсистеми функціонального розмовного стилю. До її складу входять такі лексичні групи:

1) власне розмовні слова, тобто літературно-розмовні і побутово-розмовні, або розмовно-побутові; ці шари утворюють лексику щодо необмеженого вживання;

2) розмовні слова з деяким обмеженням сфери вживання - побутово -побутове просторіччя, розмовно-термінологічні; розмовно-професійні, або розмовно-жаргонні;

3) розмовні слова з явним обмеженням сфери вживання - узкодіалектние,

арготичні і грубо-просторічні Третя група утворює так звану поза літературних розмовну лексику, хоча, оскільки подібні лексичні спорідненості використовуються в усній формі спілкування, вони можуть бути розглянуті при характеристиці загальної лексичної системи розмовних стилів мови.

Слова всіх зазначених груп відзначені функціональної коннотативного, тобто на тлі власне нейтральних (поза контекстом, звичайно) вони сприймаються як слова забарвлені, в даному разі своєї стильової приналежністю. Тому лише перша вважається нормативно яскраво вираженою. У другій спостерігаються вже відхилення від норм (у тому числі і лексичних). А третя підпорядковується своїм внутрішнім закономірностям: соціальним (арго), територіальним (діалектизми) або експресивно-стилістичним (грубе просторіччя).

До літературно-розмовною відносяться такі слова, які мають у порівнянні з міжстильова, з одного боку, і книжковими - з іншого (хоча такі синонімічні паралелі не завжди можливі), деякий відтінок сниженности, широко використовуються в різних жанрах газетно-публіцистичної мови. Розмовно-побутовими є слова, що використовуються в повсякденному повсякденному спілкуванні. Вони, як і слова розмовно-літературні, не порушують норм власне розмовної мови.[25, c. 123]

Але серед них вже значно більше слів із зниженим значенням, які до того ж нерідко володіють і додаткової яскраво вираженої стилістичної забарвленням, наприклад: несхвальне, іронічне фамільярне, жартівливе і т. д. Їх вживання в інших стильових різновидах літературної російської мови (наприклад, офіційно -діловому або науковому) є недоречним.

До розмовно-побутовим (або розмовно-повсякденним) від, які мають неяскраво виражену негативну або позитивну експресивно-емоційну оцінку. У цю групу входять слова, різні за способом вираження стилістичного забарвлення: і такі, в семантиці яких вже закладена оцінювати (типу - баламут, бедлам, кісляй, конячина, піжон, позер], і такі, оцінність яких створюється афіксами, складанням основ і т. д. (дармоїд, прихвостень, чоботища, старічішка). [8, c. 92]

Нерідко розмовне значення у слова розвивається в результаті семантичного переосмислення основного, первинного значення.

До побутово-побутового прсторіччя можуть бути віднесені слова, які за своєю семантикою та додаткової експресивно-стилістичної оціночної сутності ще більш знижені. Сфера їх поширення вже, ніж розмовно-побутової лексики. У понятті «просторіччя» з'єднується вказівка ​​на приналежність до особливої ​​стильової групі і на стилістичне забарвлення. До подібних слів належать, наприклад, батя (батько). Ці та багато інших слів іноді буває нелегко відмежувати від власне розмовних, так як просторіччя (якщо воно не грубе, вульгарне або лайливе) в цілому не є яскраво вираженим порушенням норм розмовної мови. Дані труднощі відображені і в словниках. Тому підгрупу побутово-просторічної лексики насилу можна віднести до розмовної. Цікаво, що з точки зору змістовної розмовно-побутові слова і побутово-побутове просторіччя, як правило, конкретні.[7, c. 32]

До розмовно-термінологічним відносяться слова, які не володіють ознаками

власне термінів і,якправило,невідображені у відповідних термінологічних словниках (або подані з позначками - разг., Жарг. І т. д.), проте вживаються в усному мовленні людей, що об'єднуються загальними професійно-соціальними інтересами.[7, c. 35]

Такі слова утворюються зазвичай на базі існуючих термінів, за словотворчим

нормам розмовного стилю мовлення. У результаті частого використання багато з них виходять за межі розмовних варіантів термінологічних систем, детермінологізіруются і стають менш обмеженими за вживання.

До розмовно-термінологічної лексики належать і усічені форми, використовувані у відповідних сферах, наприклад: кібер (робот, кібернетична машина).

До розмовно-жаргонним (або розмовно-професійними) відносяться слова, які утворюються не від слів, зафіксованих у термінологічних системах, а від так званих професійних найменувань. Вони, як правило, мають вузькоспеціальне значення, хоча в процесі вживання нерідко виходять за межі тих чи інших професій. Подібні жаргонні найменування є у кожній професії. Сфера їх розповсюдження обмежена. Однак деякі з розмовно-професійних стають розмовно-побутовими.

Експресивної виразності досягає поет і у використанні художніх неологізмів.

Свобода або смерть — то ностальґія,
То наша вбивча туга за життям,
Що нас вела в століттях, наче мрія,
Навчала нас і рвала серце нам,
Являлась і зникала, як месія,
Валила й знову будувала храм,
Ділила наше плем’я нице й горде,
З рабів кувала визвольні когорти. [23, c. 59]

В третій групі виділяються слова, що вживаються в усній формі спілкування і є дуже обмеженими за сферою розповсюдження. Вони виходять за межі літературної мови і відносяться до числа таких, які порушують норми і власне розмовного стилю мовлення. Цими словами є всі грубопросторечного типу: башка, обдурити; вщент і ін Вони по своїй експресивно-емоційним забарвленням лайливо-вульгарні.

Семантико-стилістична сутність цих слів особливо очевидна при порівнянні з власне розмовними і міжстильова: різко обмежене вживання характеризує і арготичні елементи, використовувані окремими групами людей в усному спілкуванні. Вони так само, як і грубе просторіччя, порушують загальноприйняті норми розмовної мови і є позалітературних лексичними засобами.

Дуже обмежена сфера розповсюдження та останній підгрупи внутрішньолітературної розмовної лексики - узкодіалектной. Слова цієї підгрупи, як правило, використовуються лише в усному спілкуванні корінних жителів на певній території і за її межами незрозумілі.

Дата добавления: 2015-08-09