Порівняльна динаміка грошових доходів і витрат населення України за 1996––1999 роки

Показник	1997 у % до 1996	1999 у % до 1998
Темпи зростання грошових доходів	123,2	108,8
Темпи зростання роздрібного товарообороту і послуг	112,9	103,4
Темпи зростання заощаджень і цінних паперів	106,1	97,6
Темпи зростання придбання іноземної валюти	157,4	123,9

Джерело: Статистичний щорічник України у 1998 р. та 1999 р. –– К. ДКСУ, 1999, 2000.

За 1998––1999 роки коефіцієнт еластичності заощадження від доходу навіть від’ємний: — 0,27 %. Це пояснюється зміною пріоритетів населення щодо напрямів заощадження ними в офіційних установах банку; наданням переваги у придбанні іноземної валюти у вигляді готівки. Коефіцієнт еластичності придбання іноземної валюти залежно від зміни доходу за 1998––1999 роки дорівнював 2,72 %.

Загальна зміна ресурсів для окремих секторів і для економіки в цілому називається зміною в чистому капіталі внаслідок чистого заощадження і капітальних трансфертів. Далі наведено статистичні показники в секторі домашніх господарств за національним рахунком операцій з капіталом, який декларується за всіма секторами економіки і в цілому по країні: 1) сальдо за рахунком поточних операцій іншого світу (експорт мінус імпорт); 2) заощадження; 3) капітальні трансферти: отримані («+»); виплачені («–»); 4) валове нагромадження; 5) споживання основного капіталу; 6) зміна запасів; 7) чисте придбання цінностей (за відкиданням вибуття); 8) чисте придбання невироблених нефінансових активів (за відкиданням вибуття); 9) чисте кредитування («+»), чисте запозичення («–»); 10) усього = зміна чистого капіталу внаслідок заощадження і капітальних трансфертів.

Аналіз джерел зміни показника багатства домогосподарств проводиться за фінансовим рахунком, в якому описано основні категорії фінансових інструментів: 1) чисте кредитування («+») або чисте запозичення («–»); 2) монетарне золото і СПЗ (спеціальні права запозичення); 3) валюта і депозити; 4) цінні папери, крім акцій; 5) кредити; 6) акції та інші форми участі в капіталі; 7) страхові технічні резерви; 8) інша дебіторська/кредиторська заборгованість; 9) усього.

Фінансові рахунки за методологією СНР мають складатися за всіма секторами економіки і в цілому по країні. Джерелом для вивчення валового нагромадження домогосподарств і, зокрема, заощаджень і вкладів, служать вибіркові обстеження домогосподарств.

Тіньова діяльність. Взаємодія домашніх господарств і тіньової економіки може здійснюватись так. З одного боку, домашні господарства здійснюють витрати грошових коштів (або здійснюють бартерні операції) у секторах економіки, пов’язаних із тіньовою діяльністю, тобто домашні господарства виступають у ролі споживачів (покупців) тіньової діяльності. З другого боку, домашні господарства отримують доходи і здійснюють витрати праці в секторах, пов’язаних із тіньовою економікою, тобто виступають у ролі отримувачів доходів від тіньової діяльності та використання активів. З третього боку, домашні господарства являють собою безпосередньо частину тіньової неформальної діяльності, яка здійснюється некорпоративними підприємствами домашніх господарств і окремими особами та не обліковується офіційною статистикою.

Неформальна діяльність як один із видів тіньової економіки здійснюється некорпоративними підприємствами, які належать домашнім господарствам, для забезпечення зайнятості їхніх членів та надходження доходів, а також тими підприємствами, де відносини між роботодавцем і найманим працівником не оформлені юридично.

Аналіз даних про розшарування населення за рівнем доходів, витрат та реального споживання свідчить про те, що переважна частина населення України споживає набагато більше, ніж дозволяють доходи. Це пояснюється, головним чином, поширенням незареєстрованої зайнятості практично серед усіх верств населення, тобто неформальною діяльністю.

Держкомстатом України на постійній основі з 1999 року за міжнародними стандартами проводяться два види вибіркових обстежень домашніх господарств:

· обстеження з питань економічної активності населення;

· обстеження умов життя домашніх господарств, придатне для отримання деяких додаткових відомостей стосовно зайнятості в неформальному секторі.

До зайнятих у неформальному секторі економіки належать особи, які зайняті на підприємствах, що за своїми властивостями є складовою частиною сектору домашніх господарств. За критерії взято такі характеристики підприємств: а) наявність ринкового збуту продукції; б) чисельність працюючих, яка не перевищує п’яти осіб; в) відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності.

Загальна чисельність зайнятих у неформальному секторі включає осіб, для яких ця зайнятість була основною чи додатковою, виключаючи подвійний облік.

Аналіз міжнародного досвіду показує, що одержати надійні та достатньо повні відомості стосовно неформального сектору та зайнятого в ньому населення з одного джерела інформації практично неможливо. Необхідно комбінувати дані різних способів дослідження. Найбільш прийнятним для цього є проведення змішаного вибіркового обстеження домашніх господарств і підприємств неформального сектору.

Злочинність. Усю зареєстровану у статистиці злочинність, керуючись кримінологічними ознаками — мотивами і засобами вчинення, — можна поділити на чотири блоки:

· загальнокримінальна корислива злочинність (крадіжки, шахрайства, грабежі, розбої, вимагання тощо);

· агресивна некорислива злочинність (умисні вбивства, тілесні ушкодження, згвалтування, хуліганство тощо);

· економічна злочинність (розкрадання, хабарництво та інші прояви корупції, фальшивомонетництво, ухилення від сплати податків, торгівля наркотиками і т. ін.)

· неагресивна і некорислива злочинність, яка відбиває правовий нігілізм, свавілля і необачність правопорушників (необережна злочинність, дезертирство тощо).

До головних статистичних первинних показників, які характеризують злочинність, належать: а) кількість зареєстрованих злочинів за окремими видами, за регіонами і в цілому; б) кількість засуджених за вироками судів за окремими видами злочинів і за регіонами; в) склад засуджених; г) розподіл засуджених за основними мірами покарання та ін.

Аналітичними показниками злочинності є рівень злочинів у розрахунку на 10 000 населення, динаміка та структура злочинів за видами, за регіонами та ін.

6.5. Статистичні показники результату поведінки покупців

До основних результатів поведінки покупців можна віднести:

1) структуру реалізованого попиту або кінцевого попиту;

2) рівень кінцевого споживання товарів та послуг: а) продовольчих товарів; б) непродовольчих товарів; в) послуг;

3) якість середньодобового раціону домашнього харчування: енергетична цінність (ккал); білки (г); жири (г); вуглеводи (г); макро- і мікроелементи; вітаміни;

4) індекс людського розвитку.

За методологією СНР кінцеве споживання товарів та послуг характеризується схемою 6.4:

Розглянемо витрати домашніх господарств, які мають найбільшу питому вагу в кінцевому споживанні (попиті). У структурі соціального нормативу, розробленого ВАТ УкрНДІ харчування, за раціональними нормами споживання частка продуктів харчування має становити не більше як 30 %, частка непродовольчих товарів — 47 %, частка послуг — 23 %. Фактична ж структура попиту населення України далека від нормативної.

Схема 6.4

За СНР проводиться чітке розмежування між витратами на кінцеве споживання та обсягом їх фактичного кінцевого споживання. Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств відбиває реальний обсяг кінцевого споживання, що забезпечується як за рахунок наявного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів у натуральній формі, надаваних населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства. Інформаційне забезпечення для визначення витрат домогосподарств базується на таких джерелах: вибіркові обстеження домогосподарств; таблиця «Витрати –– Випуск»; торговельна статистика, статистика послуг. У торговельній статистиці проводиться дорахунок до обсягів та структури роздрібного товарообороту обсягів реалізації в неорганізованій торгівлі, підприємств, що не звітували, а також із ввезенням товарів із-за кордону.

Структура реалізованого попиту. Під структурою реалізованого попиту розуміється поділ споживчих витрат домогосподарств за товарними групами та видами послуг згідно з даними вибіркового обстеження або поділ роздрібного товарообороту за товарними групами та поділ обсягу платних послуг за їхніми видами згідно з даними статистики підприємств.

Важливим завданням статистики є вивчення структури споживання (попиту). Структура споживчих витрат диференціюється за групами населення з різними доходами.

Статистичний аналіз залежності споживання домогосподарств від розміру доходу є головним питанням типології та закономірностей формування попиту населення. Типологію споживання або попиту від доходу можна вивчати на основі статистичних даних про рівень споживання децильних (10 %) або квантильних (20 %) груп домогосподарств із різним рівнем доходу (табл. 6.11).

Таблиця 6.11

Структура сукупних витрат домогосподарств за децильними (10 %) групами в залежності від розміру середньодушових сукупних доходів (витрат) у 1999 році (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)

Статті витрат	Усі домогосподарства	З них за децильними (10 %) групами за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) на місяць
Перша (найнижча)	Друга	Третя	Четверта	П’ята	Шоста	Стома	Восьма	Дев’ята	Десята (найвища)
Харчування	65,2	72,9	70,5	68,4	68,3	67,2	66,8	65,3	64,3	63,0	57,5
Алкогольні напої	1,4	0,7	0,8	0,9	1,1	1,2	1,4	1,4	1,7	1,7	2,2
Тютюнові вироби	1,5	1,8	2,0	1,7	1,7	1,5	1,5	1,4	1,4	1,2	1,1
Непродовольчі товари	12,0	8,2	9,6	10,2	10,7	11,5	11,7	12,0	12,3	13,0	15,4
Послуги	16,5	15,5	15,7	17,0	16,3	16,2	16,0	16,7	17,3	17,0	16,5
Купівля нерухомості, будівництво житла та інших будівель	0,4	0,0	0,0	0,2	0,1	0,2	0,2	0,3	0,3	0,2	1,4
Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків	0,5	0,1	0,2	0,1	0,2	0,3	0,5	0,5	0,3	0,9	1,3
Інші витрати	2,5	0,8	1,2	1,5	1,6	1,9	1,9	2,4	2,4	3,0	4,4
Усього витрат	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Таким чином, для кожної групи домогосподарств, які відрізняються від інших груп у ринковій економіці насамперед рівнем доходів, існують свої набори споживчих кошиків. Але для всіх груп характерним є переважна частка витрат на харчування — від 72,9 % (у першій групі) до 57,7 % (у десятій групі), що характерно для бідних країн. Для оцінювання структурних розбіжностей у попиті (споживчих витратах) населення можна використати коефіцієнт подібності та коефіцієнт структурних зрушень, які доповнюють один одного.

Коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей Р розраховується за формулою:

.

Якщо структури однакові, то Р = 1; якщо абсолютно протилежні, то Р = 0. Чим більш схожі структури, тим більше значення Р. За даними, наведеними в табл. 6.12, щодо структури витрат домогосподарств України в 2000 році з найнижчими (перша група) і найвищими доходами (десята група) коефіцієнт подібності їхніх структур у 2000 році дорівнював:

.

Таблиця 6.12

Дата добавления: 2015-08-18