Методика встановлення

Колір встановлюють, як правило при зовнішньому огляді продукції. Використовують також спеціальні таблиці кольорів, розроблені для певного сорту продукції. При оцінювання складних відтінків забарвлення переважаючий тон пишеться в другій частині назви. Висловлення “ жовтувато – зелена “ означає, що переважає зелений колір.

Для оцінювання забарвлення м’якоті плоди розрізають.

Результати встановлення заносять до таблиці 3.2.

6.3 Встановлення щільності м’якуша

Щільність м’якуша – один із найважливіших показників, що характеризує стиглість плоду. При достиганні плодів консистенція їх м’якуша поступово пом’якшується і стає ніжною і соковитою. Щільність м’якуша пов’язана з кількісним і якісним складом пектинових речовин плоду. При достиганні плодів нерозчинний протопектин гідролізується у розчинний пектин. При цьому м’якуш із жорсткого та грубого у зелених плодів стає ніжним та соковитим – у стиглих, а при перестиганні плодів – розсипчастим та сухим.

Методика встановлення

Для визначення користуються приладом – пенетрометром (рисунок 3.2). Об’єм середньої проби становить 20 плодів.

З двох протилежачих боків кожного плоду ножем роблять зрізи шкірочки та верхнього шару епідермісу (10 – 15 х 1 мм). Плід фіксують, потім плунжер прибору, який може мати різний діаметр (8– 11 мм), заглиблюють під прямим кутом у м’якоть плоду до обмежувача, знімають показання, які виражені в фунтах або кілограмах. Показання заносять до таблиці 3.2.

Для зберігання плоди знімають при щільності м’якоті 1,5 – 2,2 кг/см² в залежності від сорту та строку зберігання.

6.4 Легкість відокремлення плоду від плодової гілочки.

Майже всі культури раніше чи пізніше скидають плоди. Але в різних сортів це відбувається по-різному: у деяких – плоди можуть опадати недостиглими (Кальвіль сніговий), а в інших добре тримаються і після достигання (Ренет Симиренка, Джонатан).

Дата добавления: 2015-08-18