Лабораторна робота № 9

ТЕМА: ВИБІР ТИПУ ТА РОЗМІРІВ СХОВИЩ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ОВОЧІВ

1. МЕТА РОБОТИ:

Засвоїти вимоги, які ставляться до овочесховищ, методику їх розміщення, вибору та розрахунку;

В результаті виконання даної роботи студент повинен

ЗНАТИ: способи зберігання плодоовочевої продукції, вимоги, що висуваються до різних видів сховищ;

ВМІТИ: виконувати розрахунки розмірів для зберігання

2. Самостійна підготовка до заняття

2.1 За підручниками та лекційним курсом ознайомитися з теоретичним матеріалом по темі лабораторної роботи.

3. Питання для самоперевірки

3.1 Які способи зберігання ви знаєте? Наведіть схему способів зберігання.

3.2 Що таке бурти, кагати, траншеї?

3.3 Якими системами вентилювання оснащені бурти?

3.4 Наведіть схему черговості укриття наземних буртів.

3.5 Що таке модернізовані бурти, траншеї та буртові майданчики?

3.6 Як поділяються капітальні сховища?

3.7 Які існують способи розміщення продукції у сховищах.

4.Теоретичне обґрунтування

Усі способи зберігання плодів та овочів можна поділити на дві групи:

Ø польове зберігання (прості, тимчасові споруди);

Ø зберігання в капітальних сховищах (стаціонарні споруди, стаціонарні плодоовочесховища - холодильники).

Усі існуючі способи зберігання плодів та овочів наведені у додатку А.

При польовому зберіганні продукцію поміщають в типові бурти і траншеї, модернізовані бурти і траншеї і на постійні буртові площадки, а також використовують снігування.

Бурти – валикоподібні видовжені штабелі продукції, наземні або у неглибоких котлованах, глухі чи із системою вентилювання і вкриті тепло – та гідроізоляційними матеріалами (рисунок 9.1). Різновидністю буртів є кагати, які застосовують на сировинних майданчиках цукрових, крохмале –патокових та інших заводів. Вони відрізняються від буртів більшими розмірами (рисунок 9.1).

Траншеї – видовжені канави певного розміру з похилими стінками, заповнені продукцією, глухі або обладнані системою вентилювання, вкриті тепло – та гідроізоляційними матеріалами (рисунок 9.1).

а б

в

Рисунок 9.1. – Схематичне зображення різниці між буртом, траншеєю і кагатом: а- бурти, б – кагати, в - траншеї

Бурти і траншеї обладнують різними системами вентилювання – гребеневою, трубною, припливно-витяжною або активною (рисунок 9.2). Найбільш простим способом є застосування припливно-гребенева вентиляції. Холодне повітря подається через нижній горизонтальний канал перерізом 0,25´0,20 м, який перекритий зверху дерев’яними решітками або жердинами. Канал виводять за межі укриття, але так, щоб через нього в бурт не затікала дощова вода.

Рисунок 9.2.- Схема чергово-сті укриття наземного бурта:

1- продукція,2 - припливний канал, 3 - витяжна труба, 4 - солома;5 - земля (перше осіннє укриття), 6 - солома, 7 - земля (друге, остаточне укриття), 8 - водовідвідні канавки.

На дні бурта можна розмістити трикутні (шатрові) труби перерізом 0,4´0,4 м. Таку вентиляцію встановлюють при зберіганні картоплі і коренеплодів в буртах шириною 2-2,5м.

В модернізованих буртах і траншеях впроваджене зберігання продукції в контейнерах, а також активне вентилювання. Для покращення якості продукції, механізації вантажних робіт, пов’язаних із закладанням і зберіганням продукції, розроблені спеціальні майданчики (рисунок 9.3).

Рисунок 9.3. - Схема постійної буртового майданчика з системою активного вентилювання і розміщення продукції в контейнерах: Б - поперечний розріз бурта: 1 - підставки під контейнери, 2 - контейнери з продукцією, З • стінка бурта, 4 - гребеневий короб, 5 - витяжна труба, 6 -укриття.

Снігування картоплі та овочів використовують в північних зонах України. Принцип його полягає в тому, що достатня кількість снігу забезпечує створення умов, сприятливих для зберігання багатьох видів овочів. Овочі розташовують безпосередньо в снігу, або штабелями з ізоляцією їх від снігу. Снігування виконують коли температура снігу підіймається до мінус 1…мінус 2⁰С.

Зберігання в капітальних сховищах – більш сучасний спосіб.

Сучасні приміщення для зберігання плодоовочевої продукції - це спеціальні споруди, збудовані за типовими проектами, які поділені на секції або камери та обладнані пристроями для вентилювання їх внутрішнього об'єму і самої продукції, обігріву та охолодження, а у багатьох випадках також і регулювання складу газового середовища.

Існує багато типів стаціонарних сховищ, які поділяють за вмістом продукції, планіровочними особливостями, системами підтримування режимів зберігання, механізації і розміщення продукції.

Залежно від цільового призначення продукції, сховища поділяють на технічні, насіннєві та продовольчі.

За призначенням сховища поділяють на картопле-, коренеплодо-, капусто-, цибуле-, і плодосховища. Сумісне зберігання різних видів продукції не застосовують тому, що вимоги до умов зберігання або способи їх розміщення неоднакові. Недопустимо, наприклад, зберігати разом картоплю і капусту, капусту і цибулю, виноград і цитрусові.

За місткістю плодоовочеві сховища поділяються на: дуже великої місткості (до 20 тис. тонн), середньої місткості (2-5 тис. тонн), малої місткості (до 500 тонн). Кращими вважаються сховища середньої та малої місткості. Так, для картоплі рекомендована місткість сховища повинна бути не більше 1500 тонн, для капусти – 750 тонн, для коренеплодів і цибулі – 300 тонн, для яблук – 100 тонн.

Капітальні сховища за способом підтримування режимів зберігання поділяють наступним чином:

- з природною вентиляцією, що охолоджуються зовнішнім повітрям за рахунок теплової конвекції;

- з примусовою вентиляцією, які охолоджуються зовнішнім повітрям, яке подається вентилятором у тому ж числі і крізь штабель продукту за методом активного вентилювання;

- льодяники та льодові сховища, які охолоджуються льодом;

- холодильники зі штучним охолодженням, які охолоджуються за допомогою спеціальних холодильних установок;

- холодильники з регульованим газовим середовищем.

Розрізняють такі способи розміщення плодоовочевої продукції у стаціонарних сховищах:

· в засіках сховища, що обладнане припливно-витяжною вентиляцією. Висота завантаження овочів - 1,2-1,5 м;

· насипом у великих засіках, які обладнані активною вентиляцією. Висота завантаження продукції – від 2,5-4 м до 5-6 м;

· насипом в сховищах, які обладнані активною вентиляцією. Висота завантаження овочів - 2,5-5 м;

· у тарі (лотках, ящиках, контейнерах) на піддонах з висотою 8-10 рядів ящиків, 3-4 ряди і до 6 рядів контейнерів у приміщеннях з примусовою вентиляцією;

· в ящиках, контейнерах з поліетиленовими вставками;

· в поліетиленових контейнерах з силіконовими вставками;

· в поліетиленових мішках, пакетах тощо.

Насипом зберігають картоплю, коренеплоди, цибулю, капусту. В тарі - картоплю, овочі і фрукти. В контейнерах і ящикових піддонах, місткістю до 600 кг, зберігають картоплю, коренеплоди, капусту. В крупногабаритній тарі на 150-300 кг зберігають цибулю, моркву, яблука. В ящиках зберігають фрукти, цибулю, моркву.

Будують сховища: напівзаглиблені засікові; наземні з завантаженням насипом; наземні з розміщенням продукції у контейнерах; холодильник з приміщенням товарної обробки продукції (рисунок 9.4).

Рисунок 9.4. - Схеми планування сховищ плодоовочевої продукції:

1-напівзаглиблене засікове з центральним проїздом; 2-наземне з завантаженням продукції суцільним штабелем; 3-наземне з розміщенням продукції в контейнерах або на піддонах; 4-холодильник з приміщенням товарної обробки продукції.

5. Порядок виконання роботи

5.1 Характеристика сховищ для зберігання овочів та їх вибір

Овочі можна зберігати протягом тривалого часу у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями продукції.

Будь-яке сховище повинно забезпечити гідро- та теплоізоляцію. Температура повітря в сховищі повинна бути на 2-3 °С вищою мінімальної температури зберігання або дорівнювати тій, яка є оптимальною для даного виду продукції.

Сховища повинні бути затемненими, мати підсобні приміщення для організації сортування та інших процесів бути обладнаними системою активного вентилювання та забезпечені засобами механізації.

Вибір типу сховища здійснюється за багатьма критеріями, до яких відносяться: обсяг овочевої маси, яку необхідно зберігати; тривалість зберігання; призначення продукції, особливості будови, вартість будівництва та експлуатації сховища тощо.

5.2 Визначення розмірів сховищ для зберігання овочів

Зберігання овочів можна здійснювати трьома способами:

- у засіках стаціонарного сховища;

- у контейнерах стаціонарного сховища;

- у буртах і траншеях.

Залежно від способу зберігання можна провести розрахунок конструктивних параметрів овочесховища.

Розрахунок місткості стаціонарних овочевих сховищ при зберіганні продукції у засіках і у тарі здійснюється аналогічно зерновим сховищам. Тому головну увагу буде приділено методиці розрахунку місткості тимчасових сховищ та їх плануванню на місцевості.

Бурти і траншеї бувають різних розмірів, залежно від зони, виду продукції, що зберігається та інших чинників. Для зони України рекомендовані розміри подані в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 – Рекомендовані розміри буртів і траншей, (м)

Вид сховища	Культура	Ширина	Заглиблення	Довжина
Бурт	картопля та коренеплоди	1,5 – 2,0	0 – 0,2	15 – 20
капуста	1,4 – 1,6	0 – 0,2	10 – 12
Траншея	картопля та коренеплоди	0,8 – 1,2	0,6 – 0,8	8 – 15
капуста	0,6 – 0,8	0,6 – 0,8	8 – 12

Місткість тимчасового сховища (М_сх) визначається за формулою

, (9.1)

де V_сх – об’єм сховища (бурта, траншеї), м³;

g – об’ємна маса продукції, т/м³ (див. додаток В 2).

Об’єм бурта або траншеї (V_сх) визначають за формулами простих геометричних тіл. Наземна частина сховища є призмою з рівнобедреним трикутником в основі, котловани – паралелепіпед або призма з трапецією в основі (рисунок 9.5).

Рисунок 9.5. Схема для визначення об’єму тимчасового сховища: а – бурт; б – траншея.

Визначення об’єму бурта.

При визначенні об’єму бурта (V_б), що виконується без заглиблення (котловану), необхідно здійснювати поправку на торцеві відкоси штабеля, які заповнені продукцією лише наполовину. Тому виміряну довжину наземної частини бурта зменшують на 1 м. Тобто, об’єм бурта буде визначатись як

. (9.2)

де В_б – ширина бурта в основі, м;

Н_б – висота гребеня бурта, м;

L_б – довжина бурта, м.

Для буртів, які мають заглиблення, об’єм визначиться за формулою

, (9.3)

де h_б – глибина котловану бурта, м.

Визначення об’єму траншеї

Об’єм траншеї (V_т) визначають за формулою

, (9.4)

де В_т – ширина траншеї, м;

Н_т – глибина котловану траншеї, м;

L_т – довжина траншеї, м.

При точному визначені об’єму бурта або траншеї необхідно також враховувати об’єм, який зайнятий вентиляційними трубами. Для траншей об’єм, який зайнятий вентиляційними трубами складає 3 %, для буртів – 5 %.

Тоді, об’єм бурта (V_б) буде становити

, (9.5)

де k_вб – коефіцієнт, що враховує об’єм бурта, який зайнятий вентиляційними трубами, k_вб= 0,95.

Об’єм траншеї (V_т) визначатиметься рівнянням

, (9.6)

де k_вт – коефіцієнт, що враховує об’єм траншеї, який зайнятий вентиляційними трубами, k_вт= 0,97.

Визначення кількості сховищ

Для визначення кількості тимчасових сховищ (n_сх) слід використати формулу

, (9.7)

де М – кількість продукції, яку потрібно зберігати у тимчасових сховищах, т.

5.3 Визначення товщини шарів укриття тимчасових сховищ

Розміри втрат та успіх зберігання продукції у буртах і траншеях суттєво залежить від правильного укриття тепло- і гідроізолюючими матеріалами. Основними матеріалами для накриття буртів і траншей є солома та земля, які вкладають пошарово у 2-4 шари.

Товщина укриття повинна бути визначена залежно від температури навколишнього середовища у зимовий період, товщини та щільності снігового покриву, сили вітру, розміщення та розмірів сховищ, вологості ізолюючих матеріалів, складу ґрунту, а також від виду ґрунту. Існують також рекомендовані значення товщини укриття залежно від зони розміщення сховищ (таблиця 9.2).

Таблиця 9.2 – Рекомендована товщина (м) укриття буртів і траншей

Культура	На гребні	В основі
солома	земля	солома	земля
Картопля і коренеплоди	0,1 – 0,3	0,3 – 0,4	0,3 – 0,4	0,4 – 0,7
Капуста	0 – 0,2	0,2 – 0,3	0,1 – 0,3	0,6 – 0,8
Примітка. Товщина шару соломи подана в ущільненому стані. Для траншей цей шар може бути менший на 10-15 см.

На кожну тонну продукції картоплі і коренеплодів використовують 100 кг соломи, для капусти – 75 кг.

Для визначення товщини укриття можна використати формулу визначення коефіцієнта теплопередачі, де враховується товщина шарів укриття та коефіцієнт теплопровідності тепло- та гідроізоляційного матеріалу.

, (9.8)

де К – коефіцієнт теплопередачі укриття, ккал/м²×год×°С (додаток В3);

d – товщина шарів укриття, м;

l – коефіцієнт теплопровідності матеріалу укриття, ккал/м×год×°С (додаток В 4).

5.4 Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ

Вибирають ділянку з врахуванням рельєфу, рівня залягання ґрунтових вод, напрямку пануючих вітрів, механічного складу та санітарного стану ґрунту. Найкраще розміщувати бурти і траншеї на сухих підвищених але рівних ділянках з невеликим природним схилом для стоку дощових вод і з рівнем залягання від дна котловану не менше 1 м.

Об’єм земляних робіт для тимчасових сховищ приймають з розрахунку 4,9 м³ на кожну тонну продукції.

Бурти і траншеї розміщують, як правило, попарно. Для того, щоб біля них не було застою осінніх та весняних поверхневих вод на відстані 0,5 м від укриття викопують водовідвідні канавки. Майданчики для зберігання продукції у буртах і траншеях повинні бути зручно розміщені відносно місць її споживання та зв’язані з дорогами.

Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ зводиться до визначення площі, яку займає один бурт або траншея з урахуванням проїздів та проходів для завантаження і вивантаження продукції.

Бурти і траншеї на ділянці майданчика розміщують попарно: між кожною парою буртів і траншей передбачають проїзди шириною 8 і 6 м відповідно, а між самими буртами і траншеями – проходи шириною 6 і 4 м відповідно.

Для визначення площі (S_сх), яку необхідно відвести для розміщення бурта або траншеї використовують формулу

, (9.9)

де l₁ – довжина ділянки під буртом чи траншеєю, м;

b₁ – ширина ділянки під буртом чи траншеєю, м.

Довжина і ширина ділянки під буртом чи траншеєю визначається власне розмірами самого сховища та розмірами проходу і проїзду

, (9.10)

, (9.11)

де L – довжина сховища, м;

B – ширина сховища, м;

b₂ – розмір проходу, м;

b₃ – розмір проїзду, м

Загальна площа (S), яку необхідно відвести для розміщення тимчасових сховищ визначається як

. (9.12)

При плануванні території для тимчасових сховищ слід також враховувати особливості продукції, яку планується зберігати. Залежно від виду продукції та способу її укладання на зберігання бурти і траншеї на території можна розмістити двома способами з відповідним плануванням під’їзних доріг: тандемом та рядами (рисунок 9.6). Розташування буртів і траншей тандемом запроваджується у випадку, коли продукція вимагає поштучного способу укладання у сховища. Якщо ж продукція може укладатись у сховища насипом, то застосовують розташування буртів і траншей паралельними рядами.

a) б)

Рисунок 9.5.- Схема планування буртових і траншейних ділянок:

а – розташування сховищ тандемом; б – розташування сховищ рядами.

6. Оформлення звіту

6.1 Тема та ціль роботи.

6.2 Коротке теоретичне обґрунтування.

6.3 Аналіз та обґрунтування типу сховища;

6.4 Визначення розмірів овочевого сховища (згідно з варіантом завдання додаток В 1);

6.5 Визначення товщини гідро – та теплоізоляційного матеріалу для укриття продукції;

6.6Організація розміщення необхідної кількості сховищ на території.

6.7 Висновки.

7. Література

8.1 Аверкович М.І., Швидка Т.Д., Стефанюк Г.С. Технологія зберігання і переробки сільськогосподарських продуктів. Метод. вказівки до виконання розрахункових робіт для самостійної роботи студентів агрономічного і економічного факультетів. -Дубляни: ЛДСГІ, 1988. –47с.

8.2 Аверкович М.І., Швидка Т.Д., Дидів О.Й. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва: Метод. рек. –Львів: ЛДАУ, 1998. -56с.

8.3 Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва: Практикум: Навч. посібник/ Л.Ф.Скалецька, Т.М.Духовська, А.М.Сеньков. –К.: Вища школа, 1994. –301с.

8.4 Трисвятский Л.А., Лесик Б.В., Курдина В.Н. Хранение и технология сельскохозяйственных продуктов/ Под ред. Л.А.Трисвятского. –3-е изд., перераб. и доп. –М.:Колос, 1983. –383с.

8.5 Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. Навч. посібник/ А.Я. Маньківський, Л.Ф. Скалецька, Г.І. Подпрятов,
А.М. Сеньків. –Ніжин: Аспект, 1999. –383с.

Дата добавления: 2015-08-18