Дослідження

1. Висока якість наукових рекомендацій вимагає інвестицій в дослідження й розробки для того, щоб розширити базу наукових знань у сфері безпеки харчових продуктів. У відповідності до 5-ї Рамкової програми наукових досліджень, наукові проекти Співтовариства у сфері безпеки харчових продуктів втілюються в життя на основі багаторічних робочих програм. Ці програми включають опосередковані заходи (заходи з розподіленими витратами) й безпосередні заходи, які виконуються Об’єднаним науково-дослідним центром Комісії. Ці завдання переважно спрямовані на удосконалення наукових знань й забезпечення здорового наукового підґрунтя для політики і законодавства. 5-та Рамкова програма зорієнтована на такий підхід, який дозволяє вирішувати проблеми і в центрі якого знаходяться громадяни і їх потреби. Дослідження будуть проводитися насамперед у таких напрямках, як передові технології, безпечніші способи виробництва й розподілу продуктів харчування, нові методи оцінки забруднення й хімічних ризиків і впливів, роль продуктів харчування в збереженні здоров’я, узгоджені системи аналізу продуктів харчування.

Проте в окремих випадках, коли встановлено потенційну проблему чи загрозу для людського здоров’я, часто виникає потреба розпочати певне термінове дослідження. На сучасному етапі подібні проблеми можна вирішити за допомогою Об’єднаного дослідницького центру Комісії, але діючій системі потрібно надати гнучкості й виділити відповідні фінансові ресурси, щоб мати змогу фінансувати наукові проекти, покликані безпосередньо відреагувати на проблему. І тому потрібно розробити бюджетні й адміністративні процедури, включаючи постійний перегляд наукової робочої програми і пропозицій, для того, щоб відреагувати на невідкладні проблеми.

Наукова співпраця

1. Збір наукової інформації з широкого кола питань стосовно безпеки харчових продуктів в рамках системи наукової співпраці (SCOOP system) здійснюють національні установи й організації в усьому Співтоваристві. Лише в кількох галузях взялися за координацію наукової інформації, щоб створити європейську картину, у той час, як у багатьох випадках це саме той вимір ЄС, якого не вистачає для забезпечення необхідної інформації в оцінці ризиків ЄС. Визначення пріоритетів для збору наукової інформації потрібно поліпшити й скоординувати з робочою програмою наукового(их) комітету(ів). По можливості також потрібно почати наукову співпрацю в третіх країнах.

Дата добавления: 2015-08-05