Глава 1: вступ

1. Продовольча політика Європейського Союзу повинна будуватися навколо високих стандартів продуктів харчування, які слугують захисту й сприяють здоров’ю споживача. Виробництво й споживання їжі посідають центральне місце у будь-якому суспільстві, і мають економічні, соціальні, а також у багатьох випадках екологічні наслідки. Хоча захист здоров’я завжди має бути пріоритетом, формуючи продовольчу політику, потрібно також зважати на інші аспекти. Крім цього, на різні етапи ланцюга харчування можуть впливати стан і якість довкілля, особливо екосистеми. З огляду на це, політика збереження довкілля відіграє важливу роль у забезпеченні споживачів безпечними продуктами харчування.

1. Агро-продовольчий сектор має важливе значення для європейської економіки в цілому. Харчова промисловість і виробництво напоїв – провідна промислова галузь ЄС, яка щорічно виробляє продукції майже на 600 млрд. € або близько 15% від загального виробництва продукції. Міжнародне порівняння показує, що ЄС – найбільший у світі виробник продуктів харчування і напоїв. Харчова промисловість й підприємства з виробництва напоїв – третій найбільший промисловий роботодавець у ЄС з понад 2,6 млн. працюючих, 30 % з яких зайняті на малих і середніх підприємствах. З іншого боку, сільськогосподарський сектор щорічно виробляє продукції приблизно на 200 млрд. € й забезпечує 7,5 млн. постійних робочих місць. Експорт сільськогосподарської продукції, продуктів харчування й напоїв складає приблизно 50 млрд. € на рік. Економічна значимість й всюдисутність продуктів харчування в нашому житті вказує на те, що першочерговий інтерес до безпеки продуктів харчування має проявляти суспільство в цілому, а особливо органи державної влади й виробники.

1. Споживачеві потрібно запропонувати широкий спектр безпечних продуктів високої якості, які виробляються всіма державами-членами. Це суттєва роль внутрішнього ринку. Ланцюг виробництва продуктів харчування стає все більш і більш складним. Кожна ланка в цьому ланцюзі має бути такою ж міцною, як і інші, якщо на меті маємо відповідний захист здоров’я споживачів. Цей принцип повинен спрацьовувати і тоді, коли продукти харчування виробляються в Європейському Співтоваристві, і тоді, коли вони імпортуються з третіх країн. Ефективна політика безпеки харчових продуктів має визнати взаємопов’язану сутність виробництва продуктів харчування. Це вимагає оцінки й моніторингу ризиків для здоров’я споживачів, що пов’язані з сировиною, практикою виробництва й переробкою; це вимагає ефективних регуляторних дій управління ризиком; і це вимагає створення й діяльності систем контролю для моніторингу й втілення в життя постанов. Кожен елемент є складовою циклу: таким чином, обставини в переробній галузі можуть вимагати змін до діючих норм і правил, в той час, як зворотній зв’язок від систем контролю може допомогти визначити й справитися з ризиками, існуючими і новий. Кожна складова циклу має працювати, щоб втілити в життя найвищі можливі стандарти безпеки харчових продуктів.

1. І тому ці факти вимагають усестороннього й інтегрованого підходу до безпеки продуктів харчування. Це зовсім не означає, що ЄС має відповідати виключно за всі аспекти безпеки продуктів харчування. Однак, це потребує того, щоб усі аспекти безпеки харчових продуктів розглядалися на рівні вимог ЄС. Наприклад, законодавство ЄС має ефективно втілюватися в державі-члені у відповідності з принципом додатковості. Відповідальність за втілення має передусім бути національною, регіональною чи місцевою. Однак, внутрішній ринок не означає, що це виключно національна відповідальність: кожна держава-член несе відповідальність за вироблені на її території продукти харчування і не тільки перед своїми громадянами, але й перед усіма громадянами ЄС і третіх країн.

1. Потрібно підкреслити, що європейський продовольчий ланцюг є одним з найбезпечніших у світі і що нинішня система працює в основному добре. Заходи, спрямовані на безпеку харчових продуктів, стали частиною основи європейського законодавства з перших днів існування Співтовариства. Історично склалося так, що ці заходи в основному розроблялися на базі галузей. Одначе, зростаюча інтеграція національних економік в рамках єдиного ринку, умови в сільському господарстві та переробній галузі, нові моделі в регулюванні та розподілі вимагають нових підходів, які й окреслено в „Білій книзі”.

Системи безпеки продуктів харчування Співтовариства й держав-членів перебували під безпрецедентним тиском під час нещодавніх надзвичайних випадків, що трапилися у сфері виробництва продуктів і кормів. Саме ці випадки виявили слабкі сторони, які потребували реакції відповідальних органів (Комісії, держав-членів і Парламенту), а саме: підсилювати, вдосконалювати й далі розвивати діючі системи.

1. Безпеку продуктів харчування слід організовувати в більш координований та інтегрований спосіб. Це дозволить зосередити зусилля на існуючих недоліках і разом з тим створити насправді провідну світову схему безпеки продуктів харчування, яка зможе забезпечити високий рівень здоров’я населення і захисту споживачів у відповідності до вимог Договору ЄС. Проте, найбільш всеохоплююча система не може функціонувати без повного співробітництва усіх задіяних у ній сторін. Ефективне функціонування будь-якої системи залежить у вирішальній мірі від відданості справі держав-членів та операторів, а також третіх країн.

1. Європейському Союзу потрібно відновити довіру громадськості до забезпечення продовольством, науки, що задіяна в даній сфері, законодавства й контролю продуктів харчування. „Біла книга” про безпеку харчових продуктів окреслює всеохоплюючий спектр дій, яких потрібно вжити, щоб доповнити й модернізувати чинне законодавство ЄС в продовольчій галузі, зробити його більш логічно послідовним, зрозумілим та гнучким, сприяти кращому впровадженню цього законодавства, й забезпечити більшу його прозорість для споживачів. Це буде відповіддю на рішення Ради Європи у Хельсінкі, грудень 1999 року.

Комісія сповнена рішучості втілити заходи, визначені в „Білій книзі”, як пріоритетне завдання. Деталізований план дій щодо безпеки харчових продуктів з точно встановленими термінами заходів на три наступні роки подається в Додатку. Згідно графіка, найбільш важливі пропозиції мають бути висунуті Комісією до кінця 2000 року, що дозволить до кінця 2002 року створити логічно послідовну й сучасну основу закону про продукти харчування, і яку підтримає новий Європейський продовольчий департамент. Комісія сподівається на цілковиту співпрацю з Парламентом і Радою з питань втілення цієї амбітної програми.

Вже проведено багато консультацій і дискусій з приводу вдосконалення продовольчого законодавства ЄС, що піднімаються в „Зеленій книзі” й стосуються загальних принципів продовольчого закону (СОМ (97) 176 final). В „Білій книзі” представлені зміни, які пропонує Комісія в даній сфері. Однак, крім цього, Комісія передбачає створення Європейського продовольчого департаменту як подальший крок. Що стосується цієї пропозиції, Комісія хоче організувати публічні дебати, отримати коментарі і провести консультації. І тому усі зацікавлені сторони запрошують подати коментарі до глави 4 „Білої книги” до кінця квітня 2000 року.

Дата добавления: 2015-08-05