Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціальна роль як поведінкова характеристика

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика организации
  2. I. Общая характеристика работы
  3. I. Общая характеристика сферы реализации государственной программы, описание основных проблем в указанной сфере и перспективы ее развития
  4. I. Уголовно-правовая характеристика организации преступного сообщества
  5. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДГОТОВКИ ПО ПРОФЕССИИ
  6. IV. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВЫПУСКНИКОВ
  7. Борьба за Республику во Франции в 1871-79 гг. Конституция 1875 года, ее характеристика.

 

Очікуване поводження, асоційоване зі статусом, що має людина, — це, по визначенню Р. Лінтона, соціальна роль. Якщо статус - це самі права й обов'язки, то соціальна роль - це очікування поводження, типового для людей даного статусу в даному суспільстві, даній системі соціальних взаємодій.

Соціальна роль — це очікування (экспектація), пропоноване суспільством до особистості, що займає той або інший статус. Вона не залежить від самої особистості, її бажань і існує як би крім і до самої особистості.

Будь-який соціальний інститут як вид регулярних соціальних взаємодій пред'являє до поводження учасників цих взаємодій певні стандартні деіндивідуалізовані вимоги. Тим самим забезпечується передбачуваність поводження кожного, хто займає певну соціальну позицію («осередок») у даному соціальному інституті, що гарантує потрібний рівень діяльності інституту, його стійкість, самовідтворення, безболісність заміщення одного учасника зв'язків іншим. Час і культура зробили відбір найбільш доцільних і прийнятних для даного статусу типових зразків поводження особистості й закріпили їх у вигляді стандарту, норми.

Основні вимоги вироблялися, шліфувалися суспільством і існують незалежно від конкретних людей, всупереч їхнім бажанням і поданням.

Роль — це деіндивідуалізований зразок поводження людини, що займає певний статус. Претендуючи на даний статус, людина повинна виконувати всі рольові предуказівки, які закріплені за цією соціальною позицією. Не роль «підбудовується» під свого виконавця, а виконавець повинен виконувати розписану для нього суспільством, культурою, традиціями роль.

Якщо робота вимагає стриманості, а людина є досить емоційною, запальною, вона повинна або відмовитися від подібної кар'єри, або навчитися контролювати себе.

Соціальна роль органічно з'єднує в собі символічно-інформаційну й імперативно-контрольну складові. Символічно-інформаційна складова надає особистості сценарій поводження, у якому досить докладно представлений зразок необхідного від людини даного статусу поводження, аж до прийнятних жестів, ходи, одягу, звичок. Рольова экспектація (очікування) існує у вигляді не тільки правил, інструкцій, норм поводження - ці розрізнені стандарти створюють якийсь цілісний образ того, як треба поводитися, що легко сприймається людиною. У той же час цей цілісний образ сприймається не просто як яскрава картинка, а як вимога, веління, предуказівка. Людина, співвідносячі своє поводження з подібним чином, не просто констатує невідповідність або відповідність йому, але й прогнозує можливі санкції (позитивні або негативні), наслідку для себе невиконання цього очікування.

Необхідно співвідносити соціальні ролі із цінностями, нормами поводженнями, традиціями, звичаями.

Звичайно, цінності, норми й ролі виникають і затверджуються в єдиному соціокультурному просторі. Реальний зміст ролі у вирішальному ступені визначається ціннісними пріоритетами, стандартами поводження, прийнятими в даному суспільстві, культурі.

Але в рамках соціальної ролі відбувається певна систематизація норм поводження в єдине ціле у відповідності зі специфікою функцій, статусу, що роль обслуговує. У результаті в одній ролі ув'язана не одна, а безліч норм, причому в кожної ролі можуть бути специфічний ланцюжок норм, їх особлива ієрархизація й систематизація, що забезпечує ефективне виконання даної конкретної функції. (Поводження начальника припускає одну систему норм, поводження підлеглого - трохи іншу.)

Роль — це особливий тип регуляції, — функціональної регуляції, покликаної забезпечити виконання певних функцій у рамках конкретного соціального інституту. Відповідно, у рольовому поводженні людини особливий акцент робиться на функціональній спрямованості, статусній погодженості очікуваного поводження.

Соціальна роль — це досить повна, але не всеохоплююча поведінкова характеристика. У рольових очікуваннях утримуються саме ті предуказівки, робиться акцент на тих необхідних діях, які гарантують виконання даних соціальних функцій. Але не більше того.

Рольовий стандарт, контролюючи досить широку область статусного поводження особистості, зачіпаючи при цьому досить глибокі шари духовного миру, проте залишає певний простір для індивідуальних особливостей особистості, її фантазії й т.п. Причому ступінь рольової регламентованості залежить як від культурно-історичних традицій суспільства (так, у кастовому суспільстві ця регламентація поширювалася навіть на кольори одягу), так і від функціональної необхідності.

Соціальна роль органічно поєднує в собі функціонально-доцільні (повторювані, інваріантні) і культурно-варіативні риси, характеристики, що дає зразок рольового поводження (жінки, сина, учителя, начальника й т.п.) у даному суспільстві.

Функціональна доцільність породжує багато загальних рис у рольових зразках поводження в різних народів: не залежно від приналежності до тієї або іншої націй офіцери повинні вміти віддавати розпорядження, накази, управляти підлеглими, виконувати накази вищєстоящого начальства.

Стосовно до культурно-варіативної складової соціальної ролі в різних країнах часто виникають розходження, і досить серйозною, обумовленою своєрідністю культур, у яких, приміром, той самий статус може мати різний престиж.

Більшу роль у формуванні рольового стандарту поводження грає й система цінностей, прийнята в цьому суспільстві, норми взаємин.

 

Література до лекції:

1. Общая социология: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. А.Г. Єфендиева. – М.: ИНФРА –М, 2007. – 654 с.

2. Фролов С.С. Социология. — М., 1994.

ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ: СУСПІЛЬСТВО В РОЗРІЗІ

 

План

 

1. Соціальна диференціація й соціальна нерівність.

2. Соціальний простір.

3. Підстави соціальної стратифікації.

4. Профіль стратифікації.

 


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Структурна композиція суспільства | Суспільство як система | Механізми функціонування суспільства | Соціальний статус і соціальні відносини. | Соціальна роль і соціальна взаємодія. | Поняття спільнот у соціальній науці. | Безлічі | Контактні соціальні спільності | Типу ідентифікації із групою. | Функції й структурні елементи основних інститутів суспільства |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особистість в системі соціальних взаємодій| Соціальна диференціація й соціальна нерівність

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)