Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типу ідентифікації із групою.

Номінальні групи виділяють тільки для статистичного обліку населення, і тому в них є друга назва - соціальні категорії (пасажири поїздів; що складаються на обліку в психдиспансері; покупці певного товару й т.п.). Соціальні категорії - штучно сконструйовані для цілей статистичного аналізу групи населення.

Реальні групи - критерієм їхнього виділення служать реально існуючі, соціально значимі ознаки (стать, вік, дохід, національність і т.п.).

У самостійний підклас реальних груп іноді виділяють три типи й називають їх головними;

• Стратифікаційні - рабство, касти, стани, класи;

• Етнічні - раси, нації, народи, народності, племена, клани;

• Територіальні - вихідці з однієї місцевості (земляки), городяни, селяни.

Агрегати - сукупності людей виділені на основі поведінкових ознак. До них відносять аудиторію (радіо, телебачення), публіку (кіно, театру, стадіону), деякі різновиди юрби (юрба зевак, перехожі).

Соціальна організація - штучно сконструйована спільність людей. Штучної вона називається тому, що організація створена кимсь заради виконання якої-небудь легітимної мети (підприємство, організація, установа). Соціальні організації - проміжний між більшими соціальними й малими групами тип об'єднання людей.

У соціології також розрізняють первинні й вторинні групи. До первинного відносять малі групи, а всі інших - до вторинного.

Малі групи - невеликі по чисельності сукупність людей, об'єднаних загальними цілями, інтересами, цінностями, нормами й правилами поведінки, а також постійною взаємодією.

Найчастіше вчені вказують на наступні ознаки малої групи:

1. Обмежене число членів групи (від 2 до 20).

2. Стабільність складу.

3. Внутрішня структура (система неформальних ролей і статусів).

4. Число зв'язків збільшується в геометричній прогресії, якщо кількість членів зростає в арифметичній.

5. Чим менше по розмірах група, тим інтенсивніше в ній взаємодія.

6. Розміри групи залежать від характеру діяльності групи.

7. Приналежність до групи заохочує надією знайти в ній задоволення особистих запитів. Якщо розмір задоволення, одержуваний у групі, падає нижче певного рівня, індивід залишає її.

8. Взаємодія в групі лише тоді стійка, коли вона супроводжується взаємним підкріпленням людей, що беруть участь у ньому. Якщо один перестає вносити необхідний вклад в задоволення потреб інших, то виганяється із групи.

9. Група надає кожному максимум доступних переваг, оскільки виявляє собою об'єднання дорівнює корисних один одному індивідів.

Мала група приймає безліч форм до дуже складних, розгалужених і багатоярусних утворень. Однак вихідних форм тільки дві - діада (групи із двох чоловік) і тріада (три чоловіки).

Структура зв'язків і методів у малій групі вивчають методом соціограмм, а динаміку - у рамках спеціального напрямку, іменованого груповою динамікою.

Лідерство - відносини домінування й підпорядкування в межах малої групи.

Лідером іменують члена групи, що користується найбільшими симпатіями й приймаючим рішенням у найважливіших ситуаціях. Він має найбільший авторитет і владу.

Аутсайдер - особа з найменшим авторитетом.

Якщо лідер у малій групі один, то аутсайдерів може бути кілька. Коли лідерів більше одного, група розколюється на підгрупи. Їх називають кліками.

Термін «соціальна спільність» уживається у двох значеннях: у широкому змісті він виступає синонімом групи взагалі. У вузькому змісті соціальними спільностями називають тільки територіальні групи. Соціологи визначають її як сукупність людей, у яких є загальне й постійне місце проживання, які взаємодіють, обмінюються послугами, залежать друг від друга й спільною діяльністю задовольняють загальні потреби.

До етнічних спільнот ставляться клани, племена, народності, нації, родина, рід. Їх називають також кровнорідственними. Вони поєднуються на основі генетичних зв'язків і становлять еволюційний ланцюжок, початком якої виступає родина.

Родина - найменша кровнорідственна група людей, зв'язаних єдністю походження (бабуся, дідусь, батько, мати. діти).

Кілька родин, що вступили в союз, утворюють рід. Рід поєднується в клани.

Клан - група кровних родичів, що носять ім'я передбачуваного предка. Клан зберігав загальну власність на землю, кровну помсту, кругову поруку. Кілька кланів, об'єднавшись становлять племя.

Племя - більш висока форма організації, що охоплює велику кількість родів і кланів. Вони мають власну мову або діалект, територію, формальну організацію (вождь, племінна рада), загальні церемонії.

Народності - етнічна спільність, що займає на сходах суспільного розвитку місце між племенами й націями, і являє собою язикову, територіальну економічну й культурну спільність.

Нації - автономне, не обмежене територіальними рамками політичне угруповання, члени якого прихильні загальним цінностям і інститутам. Представники однієї нації вже не мають загального предка й походження, у них не обов'язково повиненна бути загальна мова, але об'єднуюча їхня національність сформувалася завдяки загальній історії й культурі.

Варто також розрізняти поняття «юрба» і «публіка». На відміну від юрби, психічна єдність якої створюється фізичним контактом, публіка являє собою духовну спільність: індивіди фізично розосереджені, але духовно зв'язані один з одним. В основі лежить подібність думок.

Юрбою називають будь-яке короткочасне скупчення людей, яких зібрав в одному місці спільний нтерес. У юрби немає групової структури у вигляді системи статусів і ролей, немає єдиних норм і звичок поводження, і попереднього досвіду взаємодії. Чим довше людина перебуває в юрбі, тим слабкіше проявляється раціональний контроль, тим сильніше сприйнятливість до всякого зла.

 

Література до лекції:

 

1. Гидденс Э. Социология. — М., 1999.

2. Головаха И.И. Структура групповой деятельности. - Киев, 1979.

3. Гоулднер Э. Анализ организаций//Социология сегодня. Проблемы и перспективы. — М., 1967.

4. Зиммель Г. Экскурс по проблеме: Как возникло общество?//Вопросы социологии. — 1993. — № 5.

5. Комаров М.С. Введение в социологию. — М., 1994.

6. Краткий социологический словарь. - М.. 1989.

7. Фролов С.С. Социология - М.. 1994.

 

ЛЕКЦІЯ 6. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ: СУТНІСТЬ І СОЦІАЛЬНІ ЕФЕКТИ (НАСЛІДКИ)

 

План

 

1. Інститути: їхня роль у суспільстві й значення для соціології.

2. Структурні елементи інститутів суспільства.

 


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ознаки суспільства | Структурна композиція суспільства | Суспільство як система | Механізми функціонування суспільства | Соціальний статус і соціальні відносини. | Соціальна роль і соціальна взаємодія. | Поняття спільнот у соціальній науці. | Безлічі | Особистість в системі соціальних взаємодій | Соціальна роль як поведінкова характеристика |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Контактні соціальні спільності| Функції й структурні елементи основних інститутів суспільства

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)