Вибачення

Оскільки ввічливість – характерна риса українського мовного етикету, то набір слів, що містять семантику вибачення, досить широкий. Сюди належать такі слова, як вибач (те), пробач(те), простіть, даруйте, прошу пробачення (вибачення), прошу пробачити (вибачити).

Часто слова цього ряду супроводжуються ще словосполученням будь ласка (але не будь ласкавий або будьте ласкаві).

Фактично формою вибачення є визнання своєї провини:

Я винен у тому, що...

Я винен перед Вами.

Іноді до зворотів з проханням вибачити входять і слова хочу, повинен:

Я хочу попросити у Вас пробачення.

Мені хотілося б попросити у Вас пробачення.

Я повинна попросити у Вас пробачення.

Якщо адресат вибачення вважає, що слова вибачення зайві, він відповідає такими репліками:

Та що Ви?

Нема за що!

Це дрібниця.

На знак згоди у відповідь на настійне прохання вибачити кажуть:

Добре.

Гаразд.

Ну. добре.

Комплімент

У мистецтві ґречності чи не на першому місці стоїть уміння робити компліменти. Сказати людині приємне – це значить вселити їй віру в себе, у власні сили.

Слово комплімент запозичене з французької мови, де буквально воно означає „вітання”; у нас уживається в значенні люб’язний, приємний, вислів з похвалою,. схваленням, лестощі.

Здебільшого компліменти адресують чоловіки жінкам, і вони сприймають це із вдячністю, хоча самі часто розуміють, що співрозмовник не стільки справді захоплюється тим, що вихваляє, скільки виявляє ввічливість, зумовлену мовним етикетом. Жінкам найчастіше адресують компліменти з приводу їхньої зовнішності, одягу, зачіски:

У Вас гарний колір обличчя.

Вам до лиця цей капелюшок.

Вам личить цей костюм.

У Вас гарна усмішка.

Вам личить ця зачіска.

Ви завжди вдягнені зі смаком.

І чоловікам, і жінкам приємно почути про позитивні риси їхнього характеру:

У Вас м’який характер.

У Вас тонкий розум.

У Вас чудовий смак.

У Вас тонке почуття гумору.

Комплімент може виражати позитивну оцінку манери поведінки співрозмовника:

З Вами приємно мати справу.

З Вами легко спілкуватися.

Часто комплімент стосується членів родини співрозмовника, його близьких друзів:

У Вас чарівна дружина.

У Вас дуже гарна дочка.

Ваш син – кмітливий хлопець.

У тебе чудові батьки.

У відповідь на комплімент передусім дякують:

Спасибі.!

Дякую!

Це Вам тільки так здається.

Ну що Ви!

Часто людина висловлює задоволення, радість від одержаної похвали:

Мені це дуже приємно.

Я радий це чути.

Приємно це чути.

Я радий, що Вам сподобалося...

Може бути висловлений подібний комплімент у відповідь:

Те саме можу сказати й про Вас.

У Вас теж чудовий вигляд.

Дехто вживає конструкцію Ви добре виглядаєте, але вона не є правильною – виглядати можна з вікна, з-за рогу, з-за дверей.

Комплімент завжди повинен відповідати ситуації спілкування і бути щирим. Фальш ніколи не була окрасою спілкування й компліментарності.

Згода, незгода, сумнів

Людина має культурно вести не тільки звичайну розмову, а й навіть суперечку. Треба уважно слухати співрозмовника, не перебиваючи, доки він не закінчить. Якщо ви вважаєте, що людина не права, ні в якому разі не можна казати: Це не так! Ви помиляєтеся! Є значно доцільніші форми:

Гадаю. що це не так.

На мою думку, Ви не маєте рації.

Вважаю, Ви помиляєтеся.

Мені здається, що це не так.

Категоричність висловлювання ображає партнера в дискусії. Виходить, що істиною володієте ви, а він, невіглас, нічого не знає і не тямить. Так поводитися некоректно.

Під час розмови ви погоджуєтеся з певними думками свого партнера. На знак згоди доречні такі репліки:

Так!

Ви маєте рацію.

Цілком погоджуюся з Вами.

Поза всяким сумнівом.

Це саме те, що я хотів сказати.

Домовилися.

Все зрозуміло.

Цілком можливо.

Якщо ви не погоджуєтеся із співрозмовником, використовуєте такі вирази:

Не можу з Вами погодитися.

Мені здається, що Ви помиляєтеся.

Я іншої думки.

Я проти.

Ви, здається, несправедливі.

Якщо висловлене опонентом викликало у вас сумнів, ваша реакція може бути виражена в таких репліках:

Хіба?

Ви це серйозно кажете?

Маю в цьому великий сумнів.

Ви справді думаєте, що це так?

Мені важко сказати.

Ви переконані, що це саме так?

Можна поділяти думку співрозмовника, можна з ним не погоджуватися, а можна мати й свою власну. Щоб викласти свій погляд, обстояти свою позицію, доречно скористатися такими висловами:

На мою думку...

Наскільки я розумію...

Загальновідомо, що...

Слід визнати, що...

Ви багато в чому маєте рацію,

Ви можете не погоджуватися зі мною, але...

Така моя думка....

На закінчення мені хотілося б сказати...

Я розумію Вас, але...

Такі відповіді будуть ґречними, не образять вашого опонента.

3. Тональності спілкування.

Відбором етикетних мовних форм на кожному етапі створюється та чи інша тональність спілкування, тобто така соціальна якість, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм, взаємодії комунікантів, як показник культури, інтелігентності співрозмовників.

У європейському культурному ареалі виділяють 5 тональностей спілкування:
1) висока; 2) нейтральна; 3) звичайна; 4) фамільярна; 5) вульгарна.

Високою тональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми, брифінги тощо).

Нейтральна тональність функціонує у сфері офіційних установ.

Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні.

Фамільярна тональність забезпечує спілкування в колі сім’ї, в дружньому товаристві.

Вульгарна тональність спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях.

Наводимо етикетні формули різних тональностей, які вживаються мовцями в різних мовленнєвих ситуаціях.

Дата добавления: 2015-08-05