Контекст

Контекстом (від лат. contextus – тісний зв’язок, з'єднання) вважається оточення мовної одиниці, в якому виявляються її властивості. Оскільки в найзагальнішому визначенні функціями мовної одиниці є її 1) відношення до дійсності; 2) відношення до інших мовних одиниць її рівня та рівнів вищого і нижчого підпорядкування, то прийнято розрізняти два види контексту: екстралінгвістичний (позамовний, тобто зовнішньоситуативний) і лінгвістичний (мовний).

У зовнішньоситуативний контекст входять усі умови, за яких відбувається мовне спілкування. Висловлювання залежить від конкретного оточення, і кожного разу може змінюватися зі зміною його, часом набуваючи в різних ситуаціях протилежного значення. тому оцінювати висловлене треба завжди з урахуванням конкретної ситуації. Ситуація є категорією змінною, як і саме життя. Проте існують типові ситуації, що й дає змогу говорити про типологію ситуативних контекстів.

Виділяють такі типи ситуативних контекстів:

1. Одиничний ситуативний контекст. Висловлене має сенс в даній ситуації і ні в якій іншій. Часто це такі ситуації у казках, яким немає відповідних у реальному житті, і навіть в уявному вони не мають подібних: Наприклад: Bir terzinin bir oğlu varmış. Bu çocuk o kadar küçük kalmış ki, boyu bir başparmaktan fazla uzamamış. Bunun için ona "Parmak Çocuk" derlermiş.

Ama çocuğun cesareti pek fazlaymış. Bir gün babasına demiş ki:

Babacığım, ne olursa olsun ben uzaklara gideceğim!

Babası:

- Pekâlâ oğlum, demiş. Uzun bir iğne almış, lambaya tutarak ucuna balmumundan bir topak yapmış:

- İşte yol için sana bir de kılıç! demiş.

Minik terzi, kendileriyle birlikte son kez bir daha yemek yemek istemiş. Annesinin bu son yemek için neler pişirdiğini görmek üzere fırlayıp mutfağa gitmiş. O sırada yemek hazırmış. Tencere ocağın üzerinde duruyormuş.

2. Типовий ситуативний контекст. Висловлення сприймається правильно тільки в певних ситуаціях, зрозумілих частині мовців (за фахом, інтересами, уподобаннями тощо). Наприклад: "Orhan Pamuk'un kazanma şansı var mıydı? Neler oldu jüride?

- Orhan Pamuk'un kazanma şansı yoktu, çünkü aday değildi.

- Nasıl olur, Uluslararası Pen Kulüpleri'nin Türkiye merkezi, onu aday gösterdiğini açıklamıştı...

- Türk Pen Kulübü onu aday gösterebilir ama bu aday olabilmesi için yeterli değil. Nitekim değildi.

3. Соціально-історичний контекст. У його межі входять не тільки конкретні умови висловлювань, а й події, процеси, факти, дати, оцінки чи прогнозування з огляду на філософсько-світоглядні та соціально-ідеологічні позиції мовців, історико-національні пріоритети, духовно-культурні цінності, сьогочасні смаки й уподобання мовців.

Наприклад:

Xuedun Bayramı'nda, Sakyamuni Budası önünde dua edilmesi, Tathagata Tapınağı'ndaki dini faaliyetlerin önemli bir parçasıdır. Bayram günü platforma asılan dev Sakyamuni resminin en büyük özelliği, günün ilk ışıklarının Buda'nın başını aydınlatması, daha sonra güneş yükseldikçe ışıkların yukarıdan aşağıya doğru inerek, en son gün batımında son ışıkların Buda'nın ayaklarına düşmesidir. Rehberimiz Jiangyong Badeng, şunları anlattı:

"Sakyamuni resminin uzunluğu 20 metreyi geçiyor. Normalde özel bir salonda büyük özenle korunan bu resim, Tibet'teki en büyük Tangka resmidir.

4. Лінгвістичним (мовним) контекстом називається така сукупність фіксованих умов, за якої зміст певної мовної одиниці є однозначним: kupkuru (дуже сухий) bir hayatın çekilmezliğini anladık. — …ми зрозуміли нестерпність одноманітного життя.

Мовні контексти тісно пов’язуються з позамовними і суттєво залежать від них, від дійсності і людської думки про неї, тому вони різноманітні й багаті на засоби вираження.

Залежно від того, які мовні одиниці є актуальними, лінгвісти виділяють вужчі поняття лінгвоконтексту, його види, а саме:

Лексичний контекст складається з лексичних значень мовних одиниць, тематичного характеру лексем.

Морфологічний контекст – це сукупність актуальних морфем і форм.

Синтаксичний контекст – це фіксовані синтаксичні функції і позиції, які ставлять у певні синтаксичні рамки аналізовану одиницю. Синтаксичний контекст прийнято виділяти в межах речення.

У мовленні практично не буває якогось одного контексту: суто лексичного, суто морфологічного чи суто синтаксичного. Виділяються такі контексти умовно для зручності аналізування якоїсь одиниці чи явища.

Найчастіше послуговуються поняттям змішаного лінгвістичного контексту, в якому значення лексеми повністю реалізується тільки у певній словоформі і сприятливій для неї синтаксичній конструкції або надфразовій єдності, або й у всьому тексті. Різновидом такого змішаного контексту є стилістичний.

Стилістичний контекст – це сукупність конотативних і не конотативних значень усіх мовних одиниць, у якій найчастіше реалізується стилістичне значення заданої мовної одиниці.

У поле своєї дії стилістичний контекст притягає й інші контексти, використовуючи їх як підґрунтя, наприклад суспільно-історичний. Межі стилістичного контексту в кожному випадку свої: від короткого висловлювання до всього тексту. Вони залежать від того, скільки і яких засобів задіяно для створення стилістичного ефекту.

Поетична мова має додаткові, нові можливості для реалізації семантичних, ритміко-інтонаційних потенцій слова, тому виділяють ще й поетичний контекст.

За обсягом контексти визначають як мікроконтекст (словосполучення, одне висловлювання), макроконтекст (абзац, діалог, полілог, монолог), мегаконтекст (розділ, глава, твір).

Дата добавления: 2015-08-05