Експресивність

Поняття експресивності належить до основних стилістичних питань, тому що на протиставленні експресивного і неекспресивного формуються майже усі стилістичні парадигми.

Експресивність є семантико-стилістичною властивістю мовних одиниць, психологічно і соціально вмотивованою, яка забезпечує цим одиницям повноцінне функціонування і створення стилістичного значення, фону, ефекту. Експресивність часто ототожнюється з емоційністю, хоча це різні поняття. Емоційність не завжди є експресивною, вона може мати нейтральне вираження, а експресивність породжується не тільки емоціями, а й мисленням, інтелектом, волею, етикою та естетикою, конкретним світосприйняттям мовців. Тому експресивність є значно ширшим від емоційності поняттям і може охоплювати мовне вираження всіх, а не тільки емоційних сфер життя. Експресія сприймається як інтенсивне вираження, що на фоні загального, нейтрального виділяє окремі мовні одиниці.

Розрізняють інгерентну і адгерентну експресивність мовних одиниць. Інгерентною є така експресивність, що внутрішньо притаманна мовному знаку, є його постійною і невід’ємною ознакою в будь-яких ситуативно-контекстних умовах. Наприклад: Bürokrasi ve hükümet hala harcamaları artırmaya, vergileri indirmeye direnirler. Ядро лексичного значення слова bürokrasi уже несе в собі експресивність. Адгерентна експресивність – це інтенсивна виразність мовного знака, що сформулювалася у певному контексті, ситуації, умовах, а не в основному словниковому значенні. Адгерентна експресивність – це інтенсивна виразність мовного знака, що сформулювалася у певному контексті, ситуації, умовах, а не в основному словниковому значенні. Наприклад: Ah, kalfacığım, diyordum, kim bilir gideceğim yerler ne kadar güzeldir. Ben, Arabistan’ı hayal meyal biliyorum. Anadolu herhâlde ondan daha çok güzeldir. Oradaki insanlar bize benzemezlermiş. Kendileri fakirmiş, fakat gönülleri öyle zengin, öyle zenginmiş ki, hiçbiri değil fakir bir akraba çocuğuna, hatta düşmanına ettiği iyiliği başına kakmak mürüvvetsizliğinde bulunmazmış.

Актуалізація мовних одиниць відповідно до настанови мовця, мети, ситуації, умов робить їх експресивними, реалізуючи їх інгерентні можливості або ї додаючи їм адгерентної (контекстної) експресії. Такі одиниці називаються експресивними засобами мови. Серед експресивних засобів є генетичні, тобто вже давно сформовані, усталені у мові засоби, – це традиційні тропи і фігури. Вони використовуються мовцями як готові експресивні формули. Традиційні експресивні засоби мови зосереджені переважно на лексичному (тропи) і синтаксичному (фігури) рівнях.

Експресивність є носієм конотації мовних одиниць за парадигмами стилістичних протиставлень: позитивне/негативне, добре/погане, приємне/неприємне, високе/низьке тощо.

Дата добавления: 2015-08-05