Добір засобів діагностики психічних процесів юриста

Для исслед. психич. процессов можно использовать след. методики:

1) Исследование психического процесса внимания (аттенционная деятельность)

М-ки исслед. внимания и сенсомотор. реак-й хар-ют состояние интеллект. деятельности в целом, уровень псих. активности, который определ. уровень развития личности в целом. Производится количественная и качественная характеристика результатов.

Шифровка или Кодирование (переключаемость внимания, зрительно-моторная координация, скорость образования навыка, динамика псих. деят-ти, истощаемость);

Счет по Крепелину (таблицы Э. Крепелина: устойчивость, переключаемость, псих. темп деят-ти, скорость психомотор. реак-й, упражняемость, утомляемость - производится качественная оценка результатов и, где возможно, количественная оценка); проба Торндайка (избирательность внимания, концентрация внимания); Проба Мюнстерберга (избирательность внимания); Корректурная проба ((множество модификаций, даются различные инструкции) истощаемость, работоспособность, концентрация внимания, врабатываемость и переключаемость); Отсчитывание от 100 по 7, от 100 по 13, от 200 по 13 (темп псих. деят-ти, интеллект.затруднения); Отдельные субтесты из теста Векслера

2) Исследование психического процесса памяти (мнестическая деятельность)

Проба на запоминание 10 слов А.Л. Лурия (механическая память, параллельно судят о функции внимания; кратковременная и долговременная память, астенизация, динамика психического состояния); Тест Бентона (зрительная ретенция, кратковременная память, чувств. к орган. признакам) Пиктограммы; Ассоциативная память; Повторение простых и сложных рассказов; "Словесно-логическая память"; Отдельные субтесты из теста Векслера

3) Исследование психического процесса мышления

Использ. пробы, чувствительные к дифференц. Диагнос. рас-тв мышления, прежде всего процесса обобщения.

«Исключение понятий»; «Существенные признаки»; Пиктограммы; «Классификация»; Толкование пословиц; Простые и сложные аналогии

4) Исследование интеллектуальной деятельности

Исслед. интеллекта обычно занимает до 1,5 часов. В описании результатов требуется учитывать данные анамнеза, интеллект м. б. недостаточно развит, а может и происходить его снижение, связанное с действием различных фак-в. Если диагностируется снижение, то необходимо указать, в какую категорию попадает уровень интеллектуального развития данного испытуемого. Диагност. информ. явл. указание соотношения развития вербального и невербального интеллекта. Для определения интеллекта используется только тест Векслера.

5) Исследование эмоционального состояния

САН (Самочувствие, активность, настроение); Семантический дифференциал; Методика Дембо-Рубинштейн (самооценка); Методика Спилбергера-Ханина (реактивная и личностная тревожность); Тест Зунга ·(выявление расстройств депрессивного регистра);

Тест М. Люшера (актуальное эмоциональное состояние)

6) Исследование личностной сферы (характера)

Классический MMPI, в целях эспресс-диагностики варианты СМИЛ, и еще чаще - СМОЛ (mini-Mult); Незаконченные предложения; Тест М.Люшера; Т. Розенцвейга (ведущий тип реакций в стрессовой ситуации, стрессоустойчивость)

7.Допит з використанням асоціативних зв'язків. Уявлення, що виникають в свідомості потерпілого у зв'язку із сприйнятими подіями, вступають між собою в певні зв'язки, які носять назву асоціативних. Тому пригадування одного факту може викликати пригадування пов'язаних з ним фактів - попередніх, супутніх, наступних, близьких або контрастуючи з ним. З метою стимулювання таких зв'язків слідчий задає допитуваному питання, що відносяться не безпосередньо до предмету допиту, а до суміжним з ним фактів, допомагає встановити спочатку їх, а потім, за асоціацією з суміжними фактами, пригадується і безпосередньо важливі для справи факти.

З метою асоціативного пожвавлення пам'яті використовують знання про закономірності психічних явищ:

1) асоціація за суміжністю - часова,2) асоціація за схожістю,3) асоціація за протилежністю (контрастом),

4) асоціація иаглядності.

1.) По суміжності. В процесі формування свідчень в пам'яті свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого утворюються асоціації за принципом суміжності між образами предметів і явищ в тому одночасному або послідовному порядку, в якому вони сприймалися. Щоб допомогти допитуваному пригадати факт, що цікавить, слідчий нагадує йому про предмет або явище, які знаходилися з предметами допиту в просторовому або тимчасовому зв'язку. З цією метою допитуваного можуть вивозити на місце події, де в його пам'яті "оживають" деталі того, що стався.

2.) По схожості. Аналогічну функцію, що і в попередньому прийомі, виконує пред'явлення допитуваному предметів, що не ідносяться безпосередньо до справи, слів, виразів і т. д. Запропонований слідчим подразник (наприклад, фотографія людини) може викликати в пам'яті допитуваного образ якоїсь людини, схожої на зображеного.Прийом схожості застосовується у випадках, коли допитуваний не в змозі згадати або правильно виразити словами певну ознаку явища, особи чи предмета, які становлять для слідства певний інтерес. Тоді допитуваному надається можливість підібрати цій ознаці аналог, наприклад, відому всім завдяки радіо, телебаченню тощо людину або знайомий усім предмет із такою ж ознакою. Саме аналог робить для слідчого зрозумілим зміст шуканої ознаки.

3.)Схожим є прийом наглядності. За допомогою такої асоціації можна отримати точну словесну або цифрову характеристику тієї чи іншої ознаки події, дії, предмета. Інколи буває важко точно назвати колір предмета, описати його форму, вказати відстань між об'єктами. Саме тут можуть допомогти класифікація кольорів, кольорові аналоги - предмети, що є в кабінеті слідчого, або ті, які можна спостерігати крізь вікно вулиці (будинки, автомобілі, кіоски тощо). Саме так можна нагадати і одночасно перевірити правильність названої допитуваним відстані між конкретними об'єктами обстановки місця події, підвівши його до вікна кабінета і запропонувавши показати будь-які два об'єкти на вулиці, які знаходяться, на думку допитуваного, на такій самій між собою віддалі, як ті, про які йде мова в допиті.

4.)По контрасту. Цей прийом грунтований на використанні тимчасових зв'язків в пам'яті допитуваного, що включають уявлення про протилежні, контрастуючі об'єкти. Наприклад, подія, що цікавить слідство, сталася влітку. Якщо допитуваний утруднюється сказати, коли ця подія була, то, нагадавши йому про зиму, можна допомогти відновити в його пам'яті забутий час.Асоціацію за контрастом засновано на зіставленні однакових або протиставленні різних об'єктів чи явищ. Наприклад: "Якими па зріст були обидва нападники?" Допитуваний відповідає: "Не пам'ятаю". Тоді запитання доповнюється контрастом: "Вони були однаковими на зріст чи ні?" Відповідь після паузи: "Один був вище іншого майже на голову, а той, що менше,- приблизно мого зросту". Після цього з'ясування зросту злочинців проблеми не становить.

Для актуалізації забутого з використанням феномену асоціативних зв'язків можуть бути застосовані такі тактичні прийоми: 1) постановка нагадувальних запитань – спрямована на актуалізацію забутих обставин, є постановка допитуваному нагадуючих запитань, мета яких полягає у нагадуванні обставин, що сприяє збудженню асоціативних зв’язків. Дані для нагадуючих запитань слідчий одержує з матеріалів кримінальної справи, показань інших осіб, оперативно-розшукових відомостей. Позитивний ефект у пригадуванні забутого має постановка запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією злочину обставини. 2) показ доказів – процес пригадування ґрунтується не тільки на розумових асоціаціях, а й на безпосередніх зорових відчуттях. У процесі показу тих чи інших доказів допитуваний впізнає предмет, сприйнятий раніше, і пригадує обставини, пов’язані з ним. 3) демонстрація іншої матеріалізованої інформації – тактичний прийом, що застосовується з метою оживити у його пам’яті обставини баченої ним події. Так, для актуалізації забутого можуть бути успішно використані різні фотознімки, схеми, малюнки, макети, а також такі системи, як «фоторобот», рисований портрет, альбом з типовими малюнками елементів зовнішності людини, альбоми зразків різних фасонів одягу, кольорові репродукції вантажних і легкових автомобілів тощо. Якщо допитуваний забув будь-яке прізвище, можна запропонувати йому ту чи іншу довідкову книгу (наприклад, телефонну), з тим щоб він знайшов це або схоже прізвище (асоціації за схожістю). Отже, суть цього тактичного прийому полягає в демонстрації (показі) допитуваному аналога раніше сприйнятого предмета або окремих його ознак. 4) допит на місці – психологічною підставою його є повторне сприйняття допитуваним обстановки, в якій відбувався злочин. Таке сприйняття збуджує асоціативні зв’язки і стимулює більш повне відтворення обставин, які цікавлять слідчого. Слідча практика свідчить про ефективність використання допиту на місці події. 5) оголошення показань інших осіб – тактичний прийом, який сприяє актуалізації забутого, належить оголошення показань інших осіб. У процесі оголошення показань необхідно пред’являти не протокол у цілому, а зачитувати фрагменти, що стосуються тільки обставин, за яких певний факт мав місце. Так, якщо слідчого цікавить розмова конкретної особи, то свідку оголошується витяг з показань не про розмову, а про місце зустрічі та час, коли ця розмова відбулася.

Дата добавления: 2015-07-20