Виправна і корекційна психологія

Виправна (пенітенціарна) психологія — галузь юридичної психології, яка вивчає як умови й особливості виправлення і перевиховання правопорушників, переважно у виправно-трудових закладах, процес їхньої адаптації до перебування у виправно-трудових закладах, психічні стани, викликані позбавленням волі, методи і прийоми виховної роботи з цією категорією осіб, формування позитивної установки на виправлення, так і структуру формальних і неформальних груп у місцях позбавлення волі, психологічні феномени і механізми їх виникнення і функціонування. Предмет її дослідження — психологічна структура особи, яка відбуває покарання (її адаптація, ставлення до встановленого режиму, вироку); психологічний бік формування мікрогруп та їхньої спрямованості; методи впливу та їх оптимальне сполучення, що застосовуються з метою створення необхідного психологічного клімату а також система заходів, які забезпечують розробку і застосування прийомів виховного впливу, навчання педагогічного персоналу (вихователів), формування у них навичок, необхідних для здійснення виховних функцій Завдання пенітенціарної психології: 1. дослідження ефективності покарання; 2. зміна психіки особистості засудженого в процесі відбуття покарання ;3. формування особливостей його поведінки в умовах табірного і тюремного режимів.У тісній взаємодії з кримінально-виконавчим правом, педагогікою, психологією праці і соціальною психологією виправна психолог розробляє практичні рекомендації щодо ресоціалізаці засуджених, засоби і прийоми психологічної корекції особистості правопорушників.

Суттєвою особливістю виправної психології є те, що вона має справу з людьми, які скоїли злочин, і ставить завдання їх перевиховання, залучення до соціально корисної трудової діяльності, адаптації до нормального існування після покарання в суспільстві. Відомо, що перевиховувати завжди складніше, адже цей процес пов'язаний з ломкою, певною мірою усталених в особистості поглядів на життя, його цінності і способи досягнення мети. Ресоціалізація — ціннісна переорієнтація особистості засудженого, формування і розвиток у неї міцних стереотипів соціально-позитивної поведінки. Корекційна психологія ближче до юридичної психології. Це психологія відхилень в поведінці, те, що пов'язано з правопорушниками і злочинцями. Корекційна психологія займається дослідженням психологічні характеристики колективів засуджених, результатом чого є психологічні основи процесу їхнього виправлення і перевиховання. Предмет дослідження – психологічні закономірності корекції соціальних установок, соціальних норм, психологічних проблем особистості в процесі ресоціалізації засудженихТермін "аномалія" (від греч. аnomalos - "неправильний") означає порушення норми, загальної закономірності організації, є усеосяжним по відношенню до будь-кого помилками розвитку - анатомічним, біохімічним, функціональним. Виправна психологічна корекція - цілеспрямований процес психологічної дії на особові властивості, що детермінують соціальну поведінку, співвідношувану з кримінально-правовою забороною, з метою усунення або зменшення їх криминогенности і формування готовності задовольняти життєві потреби і інтереси правопослушным чином.Виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особі і створюють у нього готовність до самоуправляемому правопослушному поведінки.

Напрямки досліджень у галузі виправно-трудової і корекційної психології мають такі аспекти:

1.вивчення закономірностей змін психіки засудженого, розвитку його індивідуально-психологічних,характерологічних властивостей і мотивів поведінки для вибору методу психологічного впливу;

2.дослідження впливу кримінального покарання на психічні стани, викликані усвідомленням вини, вивчення необхідних для адаптації ув`язненого умов;

3.визначення психологічних особливостей засуджених(вік,життєвий досвід,національність,вид злочинної діяльності і вид покарання)для формування колективів ув`язнених і встановлення видів виховного впливу;

4.корекційна робота з ув`язненими,групова і індивідуальна психотерапія.

Методи психолого-педагогічного впливу: 1. встановлення чіткого режиму роботи та відпочинку; 2. метод переконання, основною ознакою якого є використання достовірних фактів, що аргументують доводи; 3. бесіди, коли неодноразово повторювана інформація дає позитивний ефект; 4. навіювання,що передбачає вплив а психіку людини без критичного сприйняття нею впливу. Головні критерії перевиховання: здатність засудженого повернутися до корисної діяльності або самостійно її почати,добровільно й сумлінно виконувати свої обовязки. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Основними засобами виправлення та корекції засуджених: 1)Встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим)– врегульований нормами права порядок виконання та відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. У псих. відношенні він являє собою організацію всього життя і діяльності засуджених у суворій відповідності до вимог законів і підзаконних актів. Організація життя і діяльності надає певний виховний вплив на людину, формуючи у нього належний стереотип поведінки, необхідні звички та якості особистості. 2.Виховна робота із засудженими до позбавлення волі спрямована на їх виправлення, формування у засуджених шанобливого ставлення до людини, суспільства, праці, норм, правил і традицій людського співжиття, на підвищення їх освітнього й культурного рівня. Основна мета - перевиховати засуджених, тобто перш за все змінити, перебудувати їх свідомість, викоренити шкідливі звички, повернути до нормального життя. Виховна робота проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей особи і характеру засуджених та обставин скоєних ними злочинів. Основні форми і методи виховної роботи - моральне, правове, трудове, фізичне та інше виховання. 3). Суспільно корисна праця – кожен засуджений до позбавлення волі зобов'язаний трудитися в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією виправних установ (з урахуванням статі, віку, працездатності, стану здоров'я, спеціальності, виходячи з наявності робочих місць). Праця засуджених виконує виховну функцію (праця оберігає людину від деградації,організовує психіку, інтегрує життєдіяльність певною метою, створює умови для повноцінного міжособистісного спілкування) та економічну роль (сприяє відшкодуванню державі частини витрат на утримання виправної установи. Продуктивна праця сприяє фізичному розвитку і підтримці здоров'я засуджених, розвиває різні властивості особистості за рахунок повторення (тренування), вправи, навчання, формує почуття взаємної трудової відповідальності а також сублімує, відволікаючи засуджених як від гнітючих думок, так і від різного роду антигромадських дій.праця засуджених сприяє відшкодуванню державі частини витрат на утримання виправної установи. 4)Отримання загальної освіти – обов'язкове одержання якої обовязкове засудженими до позбавлення волі, які не досягли віку 30 років.Засудженим, які бажають продовжити навчання з метою здобуття середньої (повної) загальної освіти, адміністрацією установи та відповідними органами місцевого самоврядування створюються необхідні умови (створюють і організовують процес навчання в профтехучилищах). Засуджені здобувають освіту з багатьох найпоширеніших спеціальностей. При цьому найбільшою популярністю серед засуджених користуються професії токаря, верстатника деревообробних верстатів, електрогазозварника, слюсаря, автослюсаря, оператора котельної, кранівника і тому подібне.Отримання освіти заохочується і враховується при визначенні ступеня виправлення. Засуджені, які відбувають довічне позбавлення волі, до загальної освіти не залучаються (їм створюються умови для самоосвіти, що не суперечать порядку і умов відбування покарання). 5.)Професійна підготовка та громадське вплив – обов'язкова здобути початкову професійну освіту або професійна підготовка засуджених до позбавлення волі, не мають професії (спеціальності), за якою засуджений може працювати у виправній установі і після звільнення з нього чи підаищення виробничої кваліфікації.Для чоловіків від 60 і дружин від 55 років, інвалідів 1 і 2 групи - за бажанням. оволодіння суміжною професією, чи підвищення виробничої кваліфікації. Засуджені, які відбувають довічне позбавлення волі, професійну підготовку отримують безпосередньо на виробництві.

Дата добавления: 2015-07-20